Справа 2-а- 4386/ 2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2010 року Роменський міськрайонний суд Сумської області
в складі : головуючого судді Кондратенко Л.П.,
при секретарі – Безручко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку адміністративного судочинства справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ м.Конотоп Гавриленка Костянтина Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що відносно нього інспектором дорожньо-патрульної служби ВДАІ м.Конотоп Гавриленком К.М. був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП, тобто за порушення п. 8.1. Правил дорожнього руху України розі і винесено постанову, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 255 грн. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки він правил дорожнього руху не порушував, про що повідомляв інспектора, тому прохає суд вказану постанову скасувати .
В судовому засіданні позивач свій позов підтримав, суду пояснив, що 27 листопада 2010 року о 12 год. 50 хв. він керував автомобілем Форд Оріон, номерний знак НОМЕР_1, в м.Конотоп. Рухаючись по вул. Лісовій з’їхав на узбіччя дороги, щоб в автомобіль сів його знайомий, якого він мав довезти до м. Ромни. До нього підійшов інспектор ДПС і сказав, що він нібито порушив п. 8.1 ПДР України, тобто, що він перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 ПДР. Він пояснював інспектору, що правил дорожнього руху не порушував, оскільки положення п.8.1 ПДР лише визначають порядок регулювання дорожнього руху і не містять заборони пересікання вузької суцільної лінії горизонтальної дорожньої розмітки, але інспектор його не слухав, а склав відносно нього протокол і виніс постанову про адмінправопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП. Вважаючи постанову незаконною, прохав її скасувати .
Інспектор дорожньо-патрульної служби ВДАІ м.Конотоп Гавриленко К.М. до суду не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і день розгляду справи у суді.
Таким чином, суд дійшов до висновку про розгляд справи у відсутності суб’єкта владних повноважень – інспектора дорожньо-патрульної служби Гавриленка К.М.
Заслухавши позивача, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
Спір підлягає вирішенню на підставі ч.2 ст. 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, згідно з якою, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст.2 ч.3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано;
3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятого рішення;
10) своєчасно, протягом розумного строку.
Згідно ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 8.1 Правил дорожнього руху України р егулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно з п.1.1 Додатку 2 розділу 34 “Дорожня розмітка” зазначених правил горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1 (вузька суцільна лінія) – поділяє транспортні потоки протилежних напрямів і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в’їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Згідно визначення, наведеного в п. 1.10 ПДР проїзна частина – елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги. Узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватись для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней).
Зі змісту вказаних правил вбачається, що узбіччя виділяється лінією дорожньої розмітки та може використовуватись для зупинки і стоянки транспортних засобів. Положень про заборону з’їзду на узбіччя для зупинки транспортного засобу шляхом перетинання вузької суцільної лінії дорожньої розмітки ПДР України не містять, тому таке пересікання не є порушенням положень ПДР України і не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_1 не погодився з правопорушенням, інспектор не запросив свідків, у присутності яких повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст. 256 КУпАП.
Також, суд бере до уваги і те, що відповідачем не було надано суду жодних доказів щодо правомірності свого рішення, тому спірна постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Керуючись ст.ст.3, 6-14, 18, 71, 159-163, 167, 186 КАС України, ст.ст. 256, 288, 289 КУпАП
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ м.Конотоп Гавриленка Костянтина Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ 1 № 036179 від 27.11.2010 року винесену інспектором дорожньо-патрульної служби ВДАІ м.Конотоп Гавриленком Костянтином Миколайовичем про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн. на ОСОБА_1.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя підпис…
Копія вірна
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Л.П. КОНДРАТЕНКО