Справа №2-434/10

1 грудня 2010р.  

    Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  21 грудня 2010 року Старовижівський районний суд Волинської області  

 В складі: головуючого –судді Самрука Ф.В.,

при секретарі Савчук С.І.

 за участю : представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :  

      Позивач посилається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_6 Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Дубечне Старовижівського району. 22 квітня 1992 року ОСОБА_6 на все належне їй майно склала заповіт на його ім.’я. У шестимісячний строк після смерті  спадкодавця він звертався до приватного нотаріуса, але вона пояснила, що оскільки позивач зареєстрований за місцем проживання спадкодавця, то заяви про прийняття спадщини подавати не потрібно. Тому позивач  звернувся в суд з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, який просив задовольнити.

      В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю з підстав, зазначених в позовній заяві і пояснили суду, що на даний час виникла необхідність у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини в зв’язку  з тим, що відповідач оспорює право позивача на спадщину ОСОБА_6 і не визнає тої обставини, що він  (позивач) прийняв спадщину шляхом  спільного проживання із спадкодавцем на момент її смерті. Пояснили також, що на протязі шестимісячного строку з дня відкриття спадщини позивач двічі звертався до приватного нотаріуса з приводу прийняття спадщини. Однак там йому відмовили в цьому, оскільки він зареєстрований разом із спадкодавцем і оскільки крім  того у спадкодавця відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, то  вона порадила йому звернутися  з цього приводу в суд.

 Відповідач ОСОБА_3 позову не визнав і пояснив суду, що   позивач ОСОБА_5 не має підстав для спадкування майна на ОСОБА_6, оскільки не доглядав за нею, а реєстрація позивача за місцем проживання спадкодавця не має ніякого значення і крім того, на його думку позивач в разі відмови в його заяві про прийняття спадщини приватним нотаріусом за місцем її відкриття міг оформити таку заяву в будь- якій іншій нотаріальній конторі і направити її в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини.

            Заслухавши пояснення сторін та їх представників та дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов являється підставним і підлягає до задоволення.

 В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_6, яка була зареєстрована і проживала в с. АДРЕСА_1

 ну Волинської області, що стверджується свідоцтвом про її смерть НОМЕР_1, виданим Дубечненською сільською Радою 20.10.09р. і довідкою виконкому Дубечненської сільської Ради від 29.11.10 року № 2669 ( надалі довідка сільської Ради) . Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в с. АДРЕСА_1. 22 квітня 1992 року на все  своє майно, в т.ч. і житловий будинок з надвірними будівлями ОСОБА_6 склала заповіт на ім.’я позивача ОСОБА_5, який був нотаріально посвідчений заступником голови Дубечненської сільської Ради Старовижівського р-ну Волинської області 22.04.92 р. за р.№ 74. Згідно відмітки секретаря цей заповіт не змінений і не скасований.

З наявного у справі копії паспорта позивача та довідки сільської Ради вбачається, що він з 10.03.06 року зареєстрований в спадковому будинку АДРЕСА_1, що стверджується також і поясненнями сторін в судовому засіданні, а також і довідкою приватного нотаріуса Старовижівського районного  нотаріального округу Волинської області ОСОБА_7 за № 81/01-14 від 29.11.10р. З вищезгаданої довідки приватного  нотаріуса вбачається також і те, що місце реєстрації позивача в будинку АДРЕСА_1 вона визнала як постійне місце проживання позивача за вказаною адресою, яке співпадає із місцем проживання спадкодавця ОСОБА_6

 Згідно вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття  спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. В судовому засіданні не встановлено тої обставини, що позивач відмовився від спадщини.

 Суд  вважає, що та обставина, що на момент відкриття спадщини позивач ОСОБА_5 і спадкодавець ОСОБА_6 були зареєстровані і як вважала приватний нотаріус спільно проживали в спадковому будинку АДРЕСА_1  могла бути підставою для приватного нотаріуса не приймати від позивача заяви про прийняття ним спадщини, виходячи з вимог  ч.3 ст. 1268 ЦК України. А тому позивач ОСОБА_5 не по його вині був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строк з дня її відкриття і пропустив цей строк  з поважної причини.

 А оскільки позивач ОСОБА_5 пропустив передбачений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк з дня відкриття спадщини на її прийняття з поважної причини, то його позов про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини підлягає до задоволення на підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України, у відповідності до якої за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для прийняття спадщини.

 Керуючись ст.ст. 10, 60,212-215 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України суд,

в и р і ш и в :  

 Позов задовольнити повністю.

 Визначити ОСОБА_5 додатковий  строк  тривалістю п’ятнадцять  днів після вступу  рішення в законну силу для подання ним в Старовижівську державну нотаріальну контору Волинської області за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття ним спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року в АДРЕСА_1 ОСОБА_6.

 Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

                 СУДДЯ                                                                           Ф.В.САМРУК