Справа  № 2-а-436/10  

від 29.11.2010р.                                             

      ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  13 грудня 2010 року    Старовижівський  районний суд Волинської  області  в  складі головуючого     судді  - Самрука Ф.В., розглянувши в приміщенні  суду смт.Стара Вижівка в порядку скороченого провадження справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до управління пенсійного фонду України у Старовижівському районі Волинської області про зобов’язання провести нарахування недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії як дітям війни  

  В С Т А Н О В И В :  

позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 посилаються, що являються дітьми війни, але відповідач безпідставно не виплачує їм щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Тому вони звернулись в суд з позовом до управління пенсійного фонду України у Старовижівському районі (надалі управління ПФ) про перерахування і виплату їм щомісячного підвищення до пенсій відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 9 липня 2007 року по 23.11.2010р. та  зобов’язати щомісячно доплачувати до пенсії надбавку в розмірі 30%,  а також відновити пропущений строк для звернення до суду за період з 09.07.2007р. по 23.11.2010р.  

  Відповідач управління ПФ позову не визнав і подав до суду заперечення  проти позову, посилаючись на те, що позивачам з 2008 року виплачується підвищення  до пенсії як дитині війни в межах виділених асигнувань відповідно до постанови КМУ від 28.05.08р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Цей розмір підвищення до пенсії менше 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але іншого підвищення управління ПФ провести не може в зв’язку з відсутністю коштів і підстав. Крім того, вважає, що позивачем пропущені строки для звернення до суду, а поважних причин для відновлення цих строків позивачами не зазначено.  

  Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позови підлягають до часткового задоволення.  

  В силу ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

  Як вбачається з матеріалів справи  позивачі: ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 року і являються дітьми війни, отримують пенсію по віку, що підтверджується копіями їх паспортів та пенсійних посвідчень і ці обставини відповідач не заперечує.  

  Також встановлено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» позивачі з 01.01.08р. отримують пенсію у підвищених розмірах, а саме: з 01.01 – на 47грн., з 01.04 – на 48,1грн., з 01.07 – на 48,2грн., з 01.10 – 49,8грн. Але це підвищення значно менше від  встановленого законом України «Про соціальний захист дітей війни».  

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено надану статтею 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» соціальну гарантію. Але 9 липня 2007 року окремі положення ЗУ» Про державний бюджет України на 2007 рік» рішенням Конституційного Суду України №6–рп визнано неконституційними і тим самим відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка тривала до 31 грудня 2007 року.  

  Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому з 22.05.2008 року дію статті 6 цього закону відновлено.  

    Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. А ч.2 цієї статті вказано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Чинним положенням ч.1 ст.100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.  

Позивачі звернулися до суду   29.11.2010р   ., тобто після спливу, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України шестимісячного строку. З огляду на вищенаведене і виходячи з того, що за заявами позивачів суд не знаходить підстав для поновлення строку звернення до суду, то позови позивачів підлягають до часткового задоволення в межах шестимісячного строку їх звернення до суду, а саме з   29 травня 2010   року по   13 грудня 2010 року   ( день прийняття постанови судом)  

Посилання відповідача на відсутність коштів для виплати позивачу пенсії у розмірі підвищеному на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком не може бути причиною невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).  

  Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює управління Пенсійного фонду України у Старовижівському районі Волинської області, то на нього слід і покласти обов’язок по перерахунку і виплаті пенсій у підвищеному розмірі відповідно до ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».  

  Відповідно до п.34 ч.1 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» від сплати державного мита звільняється Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації.  

  Керуючись ст.ст.8, 9, 18, 19, 71, 86, 99, 100, 183-2, 256 КАС України,  

ст. ст.1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  

рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008  та  

від 09.09.2010 року № 19-рп/2010, суд,  

П О С Т А Н О В И В :  

позови задовольнити частково.  

    Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Старовижівському районі Волинської області нарахувати та виплатити в користь   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8   підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з   29 травня 2010   року по   13 грудня 2010   року   із врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.  

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.    

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старовижівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови з одночасним направлення копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.  

Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її прийняття, якщо впродовж цього строку не поступить апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду через Старовижівський районний суд.  

               СУДДЯ                                                                                                  Ф.В.САМРУК