Справа № 2-716/10

                                                         Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

                                   ІМЕНЕМ                          УКРАЇНИ                                                    23 грудня  2010  року        ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ     в  складі :           головуючого   судді  МОЧУЛЬСЬКОЇ  Л.Т.

                                                    При   секретарі        Белінській  С.І.

Розглянувши   у відкритому судовому засіданні   в м.Липовець цивільну  справу за позовом   ОСОБА_1  до   КОЗИНЕЦЬКОЇ    сільської    РАДИ  ЛИПОВЕЦЬКОГО РАЙОНУ    про визначення додаткового  строку для ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО прийняття спадщини

                                                      В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

      Позивачка  звернулась  до суду з позовною заявою до відповідача про  визначення додаткового  строку для написання  заяви в нотаріальну контору про  прийняття спадщини за законом після смерті  матері ОСОБА_2 ,   яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,    посилаючись на те, що   вона  є  спадкоємцем  за заповітом, яким мама заповідала їй ? частину житлового будинку,  однак пропустила шестимісячний  строк для прийняття спадщини, оскільки вважала, що  при наявності заповіту  можливо звертатись до  нотаріуса у будь-який час. Крім цього, у неї не було документів, які підтверджують факт родинних відносин з матір»ю,  і лише рішенням суду від 25.11.2010 року встановлено цей факт.

     В судове  засідання   позивачка не з»явилась. Надала заяву, в якій позов підтримала,  зіславшись на обставини, викладені в  позовній заяві, а також повідомила, що її дядько, який також зазначений в заповіті, помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

     Представник відповідача в судове  засідання  також  не з"явився. Надав суду  заяву, в якій позов  ОСОБА_1 визнав, просив  визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері та  розглянути  справу без  його участі.

     У відповідності до ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у  справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

     Дослідивши  надані суду  докази та давши їм оцінку в сукупності, суд  задовольняє клопотання сторін та  вважає, що справу  можливо заслухати у їх  відсутності.

     Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1  померла   мати позивачки -  ОСОБА_2.

     Своїм заповітом від 19.03.1988 року, який був посвідчений секретарем виконкому Козинецької сільської  ради н.д. Липовецького району Вінницької області 19.03.1988 року ОСОБА_2 належний їй житловий будинок  та господарські будівля заповідала своїй дочці  ОСОБА_1 та брату ОСОБА_4.  

      Протягом шести  місяців з дня  смерті  матері , позивачка  заяви до  державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, як того вимагають  ст.ст.1269,1270 ЦК України (2004 року) – не подала,  оскільки   була юридично необізнана. Вважала, що  при наявності заповіту  можливо звертатись до  нотаріуса у будь-який час. Крім цього, у неї не було документів, які підтверджують факт родинних відносин з матір»ю. І  лише 25.11.2010 року   рішенням Липовецького районного  суду був встановлений факт, що позивачка є дочкою покійної ОСОБА_2.  

У  відповідності до ст..1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 та 3 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.. 1270  ЦК України ( протягом шести місяців з часу відкриття спадщини) не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

     Відповідно  до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від  30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд  досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому потрібно виходити з того, що поважними є причини, пов»язані з об»єктивними, непереборними, істотними  труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім цього, судом   встановлено, що  інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті  ОСОБА_2    - немає, оскільки згідно з повідомленням  Липовецької державної нотаріальної контори від 14.12. 2010 року, спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2   – не заведена.

Із заяви позивачки встановлено, що  брат спадкодавця - ОСОБА_4 – помер ІНФОРМАЦІЯ_2.  А з відсутності спадкової справи випливає, що  спадщини він  не приймав..  

     На підставі  ч.4 ст.174 ЦПК України,  у разі визнання відповідачем позову,  суд, за наявності  для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

     Суд вважає, що  визнання відповідачем позовних вимог  -  не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси третіх осіб,  тому  приймає  визнання  відповідачем позову  та виносить рішення про задоволення позову.  

         Враховуючи  зазначені обставини та  надані суду докази,  суд прийшов до висновку, що  шестимісячний строк з дня смерті   спадкодавця  пропущений  позивачкою з поважної причини, а тому визначає  їй  додатковий строк, достатній  для подання нею заяви про прийняття спадщини.

      На підставі   ч.3ст.1272 ЦК України,   керуючись  ст.ст 174,.209-215  ЦПК України

суд  

                                                                   В  И  Р  І  Ш  И  В  :

      Позов     задовольнити.

     Визначити  ОСОБА_1   додатковий    ДВОХМІСЯЧНИЙ  строк    для подання нею  заяви до нотаріальної контори  про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 ,   яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Двохмісячний строк рахувати з дня набрання рішенням суду  законної сили..

     Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом  десяти днів. Після закінчення цього строку рішення  набирає законної сили, якщо не  було подано апеляційної скарги на рішення суду.

                                     Суддя:                                                          Л.Т.Мочульська