Справа № 2а –1940/10р.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
24 грудня 2010 року Франківський районний суд м.Львова
в складі: головуючої- судді Мікули О.І.
при секретарі- Куп’як В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УДАІ ГУМВСУ у Тернопільській області, інспектора ДПС Воробця Василя Михайловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд –
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся з адміністративним позовом в суд до відповідача- УДАІ ГУМВСУ у Тернопільській області, інспектора ДПС Воробця В.М. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Позов мотивує тим, що 15.06.2010р. складено постанову ВО №139152 про те, що він 15.06.2010р. о 15год. 45хв. в с.м.т.Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, керуючи автомобілем марки «Шевроле Авео» д.н.з.НОМЕР_1, рухався із швидкістю 88 км/год, перевищивши допустиму швидкість на 28 км/год., чим порушив Правила дорожнього руху, однак в ідомості, зазначені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсним обставинам справи, в важає вчинені дії незаконними, оскільки інспектором не було враховано всіх обставин справи- його ніхто не зупиняв, протоколу про адміністративне правопорушення ніхто не складав. Крім того, просить поновити строк позовної давності, оскільки такий пропущений ним з поважних причин, оскільки про винесену постанову він дізнався у виконавчій службі 12.11.2010 року, куди його було викликано для сплати штрафу. В постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що швидкість вимірювалась приладом «Сокіл» №0503301, хоча йому жодних показників виміру швидкості пред’явлено не було. Просить визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Позивач в судове засідання не прибув, хоча повідомлявся про час та місце слухання справи, в матеріалах справи є заява про слухання справи у його відсутності, а тому суд вважає, що слід слухати справу у його відсутності , на підставі наявних у справі доказів
Представник відповідача- УДАІ ГУМВСУ в Тернопільській області в судове засідання не прибув, хоча повідомлявся про час та місце слухання справи , а тому суд вважає, що слід слухати справу у відсутності представника Управління ДАІ ГУМВС України у Тернопільській області на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа- інспектор ДПС Воробець В.М. в судове засідання не прибув, хоча повідомлявся про час та місце слухання справи , а тому суд вважає, що слід слухати справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення ВО №139152 від 15.06.2010 року /а.с.4/ вбачається, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України за те, що останній 15.06.2010 року о 15год. 45хв. в с.м.т.Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, керуючи автомобілем марки «Шевроле Авео» д.н.з.НОМЕР_1, рухався із швидкістю 88 км/год, перевищивши допустиму швидкість на 28 км/год., і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300грн.
Крім того, в оскаржуваній постанові зазначено, що для визначення швидкості автомобіля використовувався пристрій «Сокіл», серійний номер якого 0503301.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП відповідальність за вказаною статтею наступає зокрема за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проте судом встановлено, що, виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП суб’єктом оскарження при винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи, як і не було складено та вручено протоколу по адміністративне правопорушення, який підтверджує обставини викладені в постанові, його складання і вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов’язковим.
Згідно з п.2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.02.2001 року №185, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи вилучення, знищення тощо). Кожний документ має мати свої реквізити (дату, адресу, назву,підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Крім того, відповідно до вимог ст.33 ч.2 КУпАП визначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
В оспорюваній постанові всупереч вимогам вказаної норми не наведено обставини, які враховувалися при обранні позивачу стягнення у виді штрафу в розмірі 300грн. Крім того, відповідно до санкції ст.122 ч.1 КУпАП України штраф за вчинення правопорушення має бути визначений у неоподаткованих мінімумах доходів громадян.
Виходячи із положень вищезгаданих статей, інспектором ДПС Воробцем В.М. не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи, не встановлено свідків, які можуть ствердити порушення ПДР позивачем.
У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження оскаржуваної постанови, які б спростовували пояснення позивача, а також встановлені в судовому засіданні обставини.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є підставний та обґрунтований, а тому такий слід задоволити.
Оскільки позивач вказану постанову отримав через державну виконавчу службу лише 12.11.2010 року, тому відповідно до вимог ст.102 КАС України строк для подачі адміністративного позову слід поновити, оскільки пропущений такий із поважної причини
Керуючись ст.ст. 17, 19, 158, 160, 161, 162, 167, 171-2 КАС України, ст.ст.293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задоволити.
Визнати постанову у справі про адміністративне правопорушення ВО №139152 від 15.06.2010р. відносно ОСОБА_2 протиправною. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 300грн. скасувати. Провадження у справі закрити.
Судові витати компенсувати за рахунок Державного Бюджету України.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: