Справа № 2-1240/2010 року  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

20 грудня 2010 року                                   Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді                                                                                Николайчука В.О.,    

при секретарі                                                           Паліловій О.В.      

з участю:

позивача                                                     ОСОБА_1

представника відповідача                                                                        Лебідь В.С.  

розглянувши у  судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Ширяївського району Одеської області про тлумачення заповіту,

В С Т А Н О В И В:      

 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з  позовом, в якому просить здійснити тлумачення заповіту, який залишив заповідач – ОСОБА_3, який помер – ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а саме: встановити, що останній 23.02.2001 року під час складання заповіту, мав намір у такий спосіб відчужити на його користь земельну частку (пай), яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, незалежно від того, яким документом право на цю землю було посвідчено – державним актом чи сертифікатом в порядку права спадкування за заповітом, у вигляді земельної ділянки розміром 5,38 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, посвідченої Державним актом серії НОМЕР_2 виданим 07.12.2005 року на підставі розпорядження Ширяївської районної державної адміністрації від 12.10.2005 року № 696.

Вище зазначене тлумачення, позивачеві необхідне для переоформлення права на вказану землю.

Представник Олександрівської сільської ради в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував в задоволенні позову.

Судом установлено, що громадянин – ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, за життя був власником земельної частки (паю) на підставі сертифікату серії НОМЕР_1. Вказаною земельною часткою (паєм), ОСОБА_3 23.02.2001 року, відповідно до заповіту, розпорядився на користь позивача, але його право на землю було посвідчено 12.10.2005 року Державним актом серії НОМЕР_2

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 1256, ЦК України суд вважає, що воля заповідача ОСОБА_3 викладена в заповіті від 23 лютого 2001 року про те, що він заповідає ОСОБА_1 сертифікат на земельну частку (пай), свідчить про його  волю передати у власність останній земельну частку (пай) незалежно від того яким документом це буде підтверджено і тому позивач має право на земельну частку (пай), право власності на яку в даний час підтверджується державним актом на земельну ділянку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213, 1256, 1272 ЦК України, ст. 3, 4, 73, 205 - 215,  ЦПК України, суд,      

В И Р І Ш И В :  

 Вимоги ОСОБА_1 задовольнити.            

Встановити, що ОСОБА_3, який  помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, складаючи 23.02.2001 року заповіт, заповів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, земельну ділянку, розміром 5,38 гектарів, яка розташована на землях Олександрівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, незалежно від того, яким документом право на цю землю було посвідчено - державним актом чи сертифікатом.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення.  

Суддя:  _____________