Справа № 2-а-1832/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2010 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.
при секретарі - Денісенко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, в розмірах встановлених законом, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова , в якому просить суд зобов’язати відповідача провести з 22.01.2010 року перегляд призначень та нарахувань до виплат йому державної пенсії в мінімальному об’ємі у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком на теперішній час, на момент виплати, як це передбачено законодавством та стягнути заборгованість з виплати пенсії.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом 2-ї групи від загального захворювання, пов’язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС, віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до п.4 ст.54 Закону України від 05.10.2006 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія по інвалідності 2-ї групи не повинна бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Вказує на те, що за цих підстав згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання державної пенсії, розмір якої у відповідності до ч. 4 ст. 54 вказаного закону повинен бути не нижче восьми мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої у відповідності до ст. 50 того ж закону, повинен складати - 75 % мінімальної пенсії за віком. Призначає, нараховує та виплачує йому державну та додаткову пенсії відповідач у цій справі - Управлінням Пенсійного Фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова. Втім, у дійсності при призначенні та нарахуванні належних позивачу пенсійних виплат та при визначенні обсягу його прав на їх розмір всупереч п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України відповідач керується не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, і тому державна пенсія і додаткова пенсія призначається і нараховується йому відповідачем довгий час в набагато меншому розмірі, аніж це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що позивач звертав увагу відповідача в своїх зверненнях. Позивач звернувся з заявою до відповідача про призначення йому державної пенсії та додаткової пенсії згідно ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно. На вказане його звернення - до відповідача йому було відмовлено в належному призначенні державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених законом. Крім того, зазначив, що на теперішній час після прийнятих Конституційним Судом України рішень № 6-рп/2007 від 9.07.2007 р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. про визнання такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положень й законів України про державний бюджет на 2007 та 2008 роки, якими припинялись або вносилися зміни у деякі статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вказаний закон діє в редакції на кінець 2006 року.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача - Управлінні Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, однак надав письмові заперечення проти позову, в яких просив розглядати справу у його відсутності та посилався на наступне. Вважає, що посилання позивача на те, що при нарахуванні підвищення до пенсії необхідно виходити з мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто у розмірі прожиткового мінімуму, є безпідставним, оскільки ч.3 ст. 28 названого Закону зазначено, що мінімальний розмір пенсії застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Ч. 5 ст. 54 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює: ?орядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України." Така постанова була прийнята 03 січня 2002 року - Постанова Кабінету Міністрів України № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» в п.2 якої встановлювалося, що підвищення до пенсії, призначених відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.01.2002 р. здійснюється виходячи з розміру 19,91 грн. Дана Постанова діяла до прийняття Постанови Кабінету Міністрів України ?ро підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" № 654 від 16.07.2008 р., (з набранням чинності якої втратила силу Постанова № 1 від 03.01.2002), якою встановлено, що починаючи з 1 липня 2008 р. доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) досягали таких розмірів: в інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: інвалідів І групи -1200, інвалідів II групи -1090, інвалідів III групи - 980 гривень; в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: інвалідів І групи - 870, інвалідів II групи -820, інвалідів III групи - 760 гривень.
Стосовно додаткової пенсії зазначили, що Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (ст.50) встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
інвалідам І групи -100 процентів мінімальної, пенсії за віком;
інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком:
інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Базою для нарахування додаткової пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була Постанова Верховної ради України №49/96 від 20.02.1996 р., якою встановлено розмір мінімальної пенсії за віком в розмірі 1млн 500 тис крб. (15 грн.). З урахуванням підвищення, встановленого Постановою Кабінету Міністрів №836 від 26.07.1996, цей розмір складає 16 грн. 62 коп. В статтю 50 вищезазначеного закону Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни, які згодом за рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008 р. визнані неконституційними і втратили чинність. Постановою Кабінет Міністрів України N 530 від 28.05.2008 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що з 22.05.2008 особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: 1) тим, що належать до категорії 1: інвалідам II групи - 20 відсотків.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи від захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 28 вересня 2006 року.
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова отримує пенсію як інвалід другої групи, яка настала внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно довідки з Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова ОСОБА_1 з 01.01.2010 року отримує пенсію в розмірі 1423,20 грн. та 99 грн. 60 коп. додаткова пенсія інвалідам II групи внаслідок ЧК.
Розрахунок пенсії позивачу відповідач провів, виходячи з установленого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» розміру, який складає 19,91 грн.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 54 вказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, який згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.
За таких обставин, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що положення частини третьої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
На даний час Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не прийнятий, таким чином суд керується Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-УІ прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. Для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Законодавством про бюджет на 2009р. прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить, розмір, що діяв у грудні 2008 року, а саме 498 грн. На підставі наведеного розмір державної пенсії позивача повинна бути не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком (498 грн. х8) та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком (498 грн.: 100%)х75%).
Таким чином, суд приходить до висновку про невідповідність дій відповідача щодо виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсі в розмірах, які не відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та діючому законодавству з 22.01.2010 р. по день ухвалення рішення.
Що ж стосується вимог позивача щодо подальшого зобов’язання відповідача провести перегляд призначень та нарахувань державної та додаткової пенсії у розмірі встановленому діючим законодавством, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки у суду немає підстав вважати, що у майбутньому будуть мати місця неправомірні дії з боку відповідача та порушення з його боку прав позивача.
Відповідно до частини першої ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.100 КАС України – пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В своїх запереченнях відповідач не наполягає на застосуванні ст. ст. 99 -100 КАС України. Крім цього, у відповідності до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Позивач, як і відповідач звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати треба віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.18, 22, 70, 71, 160, 161, 162, 167 КАС України, 46, 48, 64, п.1 ч.1 ст.92 Конституції України, ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , суд –
п о с т а н о в и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, в розмірах встановлених законом - задовольнити частково.
Визнати відмову Управлінні Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова в здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії – протиправною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова з 22 .01.2010 р. по 24.03.2010 р. здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з восьми мінімальних пенсій по віку, розмір якої визначається ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова з 22 .01.2010 р. по 24.03.2010 р. здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, яка визначається ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційного адміністративного суду, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Суддя :