Судове рішення #12955546

 Справа  № 2 – а -2802

2010  р.

  П О С Т А Н О В А  

І м е н е м   У к р а ї н и  

 “  21 ”  грудня  2010  р.                                        м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано – Франківської області

в складі: головуючого – судді Мигович О.М.

секретаря –  Шумей Т.Б.

з участю:      позивача –  

              представника відповідача –  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуші адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуш  про визнання дій неправомірними та зобов’язання до проведення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”, –  

                                                               В С Т А Н О В И В:  

  

 Що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус дитини війни й відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195 – IV від 18.11.2004 року та ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року йому має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач проводив зазначену виплату в розмір 10 % мінімальної пенсії за віком. Позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші із заявою про перерахунок та виплату йому недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”. Отримавши відмову у проведенні перерахунку, він звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

                Позивач  просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші  та зобов’язати провести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” за 2007 – 2010  роки.

  У судове засідання позивач не з»явився однак подав до суду заяву в якій просить справу слухати у  його    відсутності просить позов задоволити.

  Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші не з»явився однак подав до суду заяву в якій просить справу слухати у його  відсутності позов не визнає.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується пенсійним посвідченям.

Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Ст. 77 п. 17 та ст. 110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2006 рік було зупинено.

Ст. 71 п. 12 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, якою було передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 – рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. ст. 29, 36 ч. 2, ст. 56 ч. 2, ст. 62 ч. 1, ст. 66 п. 7, 9, 12 – 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43 – 46, ст. ст. 71, 98, 101, 103, 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 71 п. 12 та ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.

Отже, позивач має право на підвищення пенсії на 30 %, як дитина війни у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.

 Розділ ІІ п. 41 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107 – VI від 28.12.2007 року положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 10 % від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 – рп/2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Розділу І ст. 67 п. 2 – 4, 6 – 8, 10 – 18, підпункту 19, п. 20 – 22, 24 – 34, підпунктів 1 – 6, пункту 35, п. 36 – 100 Розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 Розділу ІІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

 Таким чином, позивач мав   право на підвищення пенсії на 30 % як дитина війни у період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.

  Щодо вимог позивача стосовно виплати  недоплаченої пенсії як “Дитині війни” за 2009 рік, то згідно ст. 54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році  встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства  визначаються залежно від розміру заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  Дана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не  поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

Отже, нарахування та виплата у 2009 році “Дітям війни” підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

З 01.01.2010 року розпочався новий бюджетний рік, у якому видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування визначені Законом „Про державний бюджет України на 2010 рік”. Зазначеним Законом збережено право позивача на щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» у такому ж розмірі.

Таким чином, при визначенні розміру пенсії позивачеві слід застосовувати  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ст. 28  Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

Згідно ст.1 ч. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на пенсійне забезпечення.

Згідно ст. 107 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, за шкоду заподіяну особам, внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов’язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом, несуть відповідальність згідно із законом.

Таким чином, для покладення на органи Пенсійного фонду України обов’язку із нарахування та виплати недоплачених сум пенсій, необхідно встановити факт протиправності дій вказаних органів по невиплаті пенсії чи гарантованих Законом надбавок до пенсії.

Враховуючи, що Управлінням Пенсійного фонду України в  м. Калуші не виплачено у встановленому Законом порядку позивачу надбавки до пенсії, то суд вбачає підстави для визнання відмови у виплаті 30 % підвищення до пенсії позивача протиправною.

Суд не погоджується із запереченнями відповідача в тій частині, що  поняття мінімального розміру пенсії за віком, яке визначене в ст. 28  Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» застосовується лише до пенсій передбачених цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Окрім того суд вважає, що відсутність бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб»єктом владних повноважень покладених на нього зобов»язань, оскільки реалізація особою права, що пов»язане з отриманням бюджетних коштів , яке базується на спеціальних чи чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України».)

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення  пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

Тому суд приходить до висновку що дії управління Пенсійного фонду України в м. Калуші щодо ненарахування  та виплати в повному обсязі підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону україни «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум сід визнати протиправними.    

Статтею 99 КАС України   встановлено  шестимісячний строк для звернення до адміністративного  суду  за захистом прав , свобод та інтересів особи.

У зв»язку з тим , що підвищення до пенсії у розмірі  30%  мінімальної пенсії  за віком не нараховувалось відповідачем то в даному випадку слід застосовувати шестимісячний   строк для звернення до   суду   відповіднодо ст. 99 КАС України, оскільки іншими  нормативно-правовими  актами  не визначено  строк звернення до суду  за ненарахованими пенсіями.

Підстав для поновлення цього строку суд не вбачає.

Позивач подав  позов  до суду 24.11.2010р.  

  Таким чином суд приходить до висновку, що відмова відповідача у проведені перерахунку і виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» є неправомірною, а тому позов слід задоволити частково, визнати його дії протиправними та зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачене ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 24  травня   2010 року,  з врахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.  

На підставі ст.ст. 22, 64, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6, 8 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 – рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 – рп/2008, й керуючись ст. ст. 99, 158 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –  

  П О С Т А Н О В И В:  

  Позов задоволити частково.

 Визнати дії   Управління Пенсійного фонду України в м. Калуш  щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі з 24 травня  2010 року  ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком , передбаченого ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи 22 травня 2010  року,  з врахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум – протиправними.

Зобов»язати    Управління Пенсійного фонду України в м. Калуш  нарахувати та виплатити   ОСОБА_1   підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачене ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з  24 травня 2010  року,  з врахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум.

  В решті позову відмовити.

   Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом 10 днів з часу її проголошення  шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд.

                               Головуючий:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація