Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
УХВАЛА
01.03.07 р. № 19/124
Колегія суддів Київського міжобластного апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого Агрикової О.В.
Суддів:
Поліщука В.Ю.
Жук Г. А.
розглянувши скорочену апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтне підприємство»на рішення господарського суду Полтавської області від 16.01.2007р.
у справі № 19/124 (суддя Безрук Т.М.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Агротехніка», м. Кобеляки;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтне підприємство», м. Кобеляки;
про зобов’язання припинити дії та стягнення 43 000грн.
в с т а н о в и в:
ВАТ «Агротехніка»звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ «Ремонтне підприємство»про зобов’язання припинити дії та стягнення 20 000грн.
27.11.2006р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, уточнив позовні вимоги, збільшивши їх до 43 000грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.01.2007р. у справі № 19/124 позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача повернути позивачу майно: будинок профілакторію, що знаходиться з адресою: м. Кобеляки, вул. Дружби, 1, частину будівлі складального цеху, що знаходиться за адресою м. Кобеляки, вул. Дружби, 1, трансформаторна підстанція, трансформаторна підстанція КТП ливарного цеху з цеху нестандартного обладнання, устаткування і обладнання за додатком № 1 та № 2 згідно договору від 04.01.2005р., що укладався між сторонами. Зобов’язано ТОВ «Ремонтне підприємство»припинити чинити дії, спрямовані на протиправне володіння і користування майном. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 430грн. та 85 грн. витрат з оплати державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з позивача на користь державного бюджету України державне мито в сумі 230грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтне підприємство», подало скорочену апеляційну скаргу, за підписом представника С. Самородченка, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції. До скороченої апеляційної скарги додано ксерокопію довіреності на підтвердження повноважень вказаного представника, за підписом директора ТОВ «Ремонтне підприємство»Білаш Е.І., скріплену печаткою ТОВ «Ремонтне підприємство».
26.02.2007р. до Київського міжобласного апеляційного господарського суду від ТОВ «Ремонтне підприємство»надійшла заява від 19.02.2007р. про анулювання касаційної скарги по справі № 19/124 і відкликання довіреностей для представників, за підписом директора підприємства Мороза І.М., з клопотанням повернути скаргу та додані до неї оригінали і копії документів. У заяві, зокрема, зазначено про згоду з рішенням господарського суду Полтавської області від 16.01.2007р. Зі змісту вказаної заяви вбачається, що мова йде не про касаційну скаргу, а про апеляційну скаргу, тобто у назві помилково вказано саме на касаційну скаргу. Однак, заява від 19.02.2007р. не містить печатки ТОВ «Ремонтне підприємство».
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Додана відповідачем до апеляційної скарги квитанція від 13.02.2007р. на суму 42,5грн., не може бути документом, що підтверджує сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. В разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.
Згідно п. 36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, до яких включено вимоги про стягнення штрафу тощо, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів. У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.
Відповідно до п. «а»ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993р. № 7-93, із позовних заяв майнового характеру розмір ставки державного мита складає 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 22.5 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»з відповідними змінами та доповненнями, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).
Сума державного мита за подачу позовної заяви, після уточнення позовних вимог (їх збільшення) склала 200гр.(державне мито за розгляд майнових позовних вимог)+85гр.(державне мито за розгляд позовної вимоги щодо припинення дій) +230грн.(за розгляд позовних вимог, після уточнення) = 515грн., тобто 31 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. «г»ст. ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93, із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами розмір ставки державного мита складає 50 % ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції.
Таким чином, сума недоплаченого державного мита за подачу апеляційної скарги складає 215 грн. (515грн./2 –42,5грн.).
Враховуючи викладене, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до провадження. Водночас, заява ТОВ «Ремонтне підприємство»про анулювання касаційної скарги по справі № 19/124 і відкликання довіреностей для представників, також повертається скаржнику, оскільки апеляційна скарга на підставі якої подана заява не приймається до провадження.
Керуючись ст. ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
у х в а л и в :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтне підприємство»на рішення господарського суду Полтавської області від 16.01.2007р. по справі № 19/124 не приймати до провадження та повернути скаржнику.
2. Матеріали справи № 19/124 повернути до господарського суду Полтавської області.
3. Копію ухвали суду надіслати учасникам провадження.
Головуючий суддя Агрикова О.В.
Судді
Поліщук В.Ю.
Жук Г. А.