Судове рішення #12958724

                                         Справа № 1-230/10 р.

В И Р О К  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

 10 грудня  2010 року                     Лебединський районний суд

                                    Сумської області

 в складі: головуючого-судді            Подопригора Л.І.

       при секретарі                     Соколовій  Н.О.

       з участю прокурора           Заяц Є.А.          

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця с. Березове, Глушковського району, Курської області,  росіянина,  громадянина  України, одруженого,  освіта вища,  працюючого  на  посаді  директора  ТОВ АФ « Ополонівська», мешканця  АДРЕСА_1,  раніше  судимого  15.06.2009 року  за ст. 182 ч. 1 КК України  до  штрафу  в  розмірі  1500 грн.; 28.12.2009 року за ст.ст. 364 ч.2, 382 ч.2, 288 ч.1, 69  КК України  до  штрафу  в розмірі  3800 грн.; 04.08.2010 року  за ст. 172 ч.1 КК України до  штрафу  в  розмірі  850 грн., судимість не знята, не погашена,-  

           за  ч.3 ст. 382  КК України,    

В С Т А Н О В И В :  

 Підсудний ОСОБА_1 у відповідності до протоколу № 4 установчих зборів засновників ТОВ «АФ «Ополонівська»» від 20.12.07, перебуваючи на посаді директора  ТОВ «»Агрофірма Ополонівська» в силу своїх посадових обов’язків та статуту товариства, здійснюючи загальне керівництво товариством та підлеглим робочим колективом,  виконує організаційно – розпорядчі та адміністративно – господарські функції, тобто являється службовою особою.       У 2010 році на виконанні у відділі державної виконавчої служби Лебединського районного управління юстиції перебуває  зведене виконавче провадження № 3-10/5, яке складається з 20 виконавчих проваджень про стягнення з ТОВ АФ «Ополонівська» заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб на загальну суму 1038596,23 грн., в тому числі: Судовий наказ № 2-Н-562-09, виданий 10.09.2009 року Зарічним судом м. Суми, про стягнення на користь ВАТ КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина» 145932,00 грн.; Судовий наказ № 2-Н-563-09, виданий 09.09.2009 року Зарічним судом м. Суми, про стягнення  на користь ВАТ КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина»  92233,30 грн.; Виконавчий  лист  №  2а-3405/09/1870,  виданий  06.10.2009  року  Сумським окружним   адміністративним   судом,   про   стягнення    на користь держави  37518,06 грн.; Наказ № 9/170-09, виданий 31.07.2009 року господарським судом Сумської області, про стягнення  на користь держави  223,90 грн.; Наказ № 15/253-09, виданий 08.12.2009 року господарським судом Сумської області, про стягнення  на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2  10869,78 грн.; Наказ № 15/267-09, виданий 28.12.2009 року господарським судом Сумської області, про стягнення на користь ТОВ «Агро-Союз-Суми» 4133,47 грн.; Наказ №  18/6-10, виданий 09.03.2010 року господарським судом Сумської області, про стягнення  на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 7079,05 грн.; Наказ    №    34/371-09,    виданий    15.02.2010    року    господарським    судом Дніпропетровської області, про стягнення  на користь ТОВ «Агросфера»  315993,70 грн.; Наказ № 8/98-09, виданий 04.12.2009 року господарським судом Сумської області про стягнення  на користь ТОВ  «Платан-Сервіс»  57772,30 грн.; Наказ № 8/125-09, виданий 28.12.2009 року господарським судом Сумської області, про стягнення  на користь ТОВ «Кіровоград-Дор-Транс»  121104,83 грн.;  Наказ № 11/68-10, виданий 21.06.2010 року господарським судом Сумської області, про стягнення  на користь ОСОБА_4  60836,00 грн.; Наказ № 8/19-10, виданий 12.04.2010 року господарським судом Сумської області, про стягнення  на користь ОСОБА_5 40018,48 грн.; Виконавчий лист № 2а - 3454/10/1870, виданий 07.07.2010 року Сумським окружним адміністративним судом, про стягнення на користь Гринцівської сільської ради  109711,43 грн.; Виконавчий лист № 2а -4797/10/1870, виданий 02.08.2010 року Сумським окружним   адміністративним   судом,   про   стягнення  на користь Лебединського МРЦЗ  1843,55 грн..

 У зв'язку з тим, що в термін, наданий для добровільного виконання виконавчих документів, боржником заборгованості погашена не була, держаним виконавцем накладено арешт на кошти на рахунках боржника в банківських установах про що було винесено відповідну постанову та повідомлено боржника.    

 Проте підсудний знаючи про обов’язковість виконання зазначених рішень судів, діючи  протиправно, всупереч вимогам ч. 5 ст. 124 Конституції України, якою передбачено, що  судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України,  в порушення основних засад судочинства в Україні, передбачених  п.9  ч. 3 ст. 129 Конституції України, якими передбачено обов’язковість рішень суду, діючи всупереч  інтересам правосуддя в частині забезпечення повного та своєчасного виконання судових рішень, маючи реальну можливість виконати рішення суду, кошти в сумі 842 700 грн.,  які упродовж року надійшли до каси товариства, та кошти в сумі 1345 тис. грн. ,що надійшли на рахунок  товариства у повному обсязі витратив на господарські потреби товариства, тим самим ухилившись від виконання рішень суду. На погашення заборгованості з викона ння судових рішень коштів директор ТОВ АФ «Ополонівська» ОСОБА_1 не направляв.  

На даний час товариство погасити заборгованість з виконання рішень судів не має можливості, оскільки майже зупинило свою фінансово – господарську діяльність через відсутність основних та оборотних засобів.    

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину свою визнав повністю та пояснив, що  він працював на посаді директора ТОВ «Агрофірма Ополонівська» з 20.12.2007 року  до 22.09.2010 року і в силу своїх повноважень являвся слдужбовою особою. Йому було відомо, що у відділі державної виконавчої служби Лебединського РУЮ   перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ АФ «Ополонівська» заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб на загальну суму 1038596,23 грн.Для часткового погашення заборгованості державною виконачою службою   в березні 2010 року було накладено арешт на майно підприємства ,а саме  на автомобільний кран ,трактор та дві  сіялки ,для подальшої їх продажі через аукціон. Крім  цього на банківські рахунки на яких малися кошти  на суму 101,22 грн. та 10489,66 грн.  був накладений арешт  для подальшого погашення заборгованості   по виконавчому провадженню.Згідно судового наказу №8/125-09 на користь ТОВ «Кіровоград-Дор-Транс» їхне підприємство було винне 121104,83 грн,  але вони в добровільному порядку в 2009 році частково погасили заборгованість і  на даний час вона становить  52462,62 грн..

Кошти  які надійшли до АКБ «ПУМБ» в м. Суми на  рахунок № 2600399600603  в січні-лютому 2010 року  в розмірі  1345 тис.грн.  товариство  використало на викуплення простого векселя згідно пред»явленного акта від ТОВ «Агро біопродукт», що був пред»явлений в 2009 році. Також в 2010 році на рахунки в касу їхнього підприємства надійшли кошти в сумі 842,7 тис. грн. Ці кошти  були витрачені  на погашення заборгованості по заробітній платі в сумі 350,3 тис.грн.,сплати податків в сумі 97,4 тис.грн., та  395тис. грн. на інші видатки,що включає в себе сплату за використану електроенергію -  104 тис.,придбання запчастин 23161 грн., придбання паливо-мастильних матеріалів  на суму 65647 грн.,закупівлю посівного матеріалу -41769 грн.,послуги  ветеринарної медицини -7050 грн., повернення позики власникам паїв -90188 грн., придбання кормів 63 тис.грн. Хоча йому було відомо про заборгованість господарства ,але всі надходження витрачав на потреби  господарства ,щоб підтримати  його роботу та життедіяльність. Тому виконавчі документи, що знаходяться на виконанні в Лебединському відділі ДВС про стягнення з товариства заборгованостей на користь стягувачів зостались не виконаними. Вину свою визхнає. Але просить врахувати те, що діяв в інтересах господарства, щоб підтримати його життєдіяльність.

 Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу  і які ніким не оспорювались.

 Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи що характеризують особу підсудного, дійшов до висновку, що дії підсудного   необхідно кваліфікувати за ч 3 ст.382 КК України так як він вчинив умисне невиконання вироку,рішення, ухвали, постанови суду, що набрали  законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне становище, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян державним і громадським інтересам та інтересам юридичних осіб.

 

 При призначені покарання підсудному   суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те  що підсудний  вину свою визнав повністю.

Враховуючи наявність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що підсудний вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, позитивну  характеристику по місцю проживання, його стан здоров»я,обставини вчинення злочину, суд вважає можливим, застосувавши  ст. 69 КК України перейти до іншого більш м»якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, визначивши його у вигляді обмеження волі. Також суд дійшовши до висновку  про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, вважає можливим, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

На підставі вищенаведених обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає можливим застосувавши  ч 2 ст. 69 КК України, не призначати додаткового покарання, що передбачене санкцією  статті за цей злочин у вигляді позбавлення права обіймати посади пов»язані з  виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно- господарських функцій. Суд вважає, що саме таке покарання є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

 Міру запобіжного заходу відносно підсудного суд вважає необхідним залишити підписку про невиїзд.       

  На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, -  

  П Р И Г О В О Р И В :  

ОСОБА_1  визнати  винним  у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України і призначити покарання за цим законом, застосувавши  ст. 69 КК України, у вигляді обмеження волі строком на один рік. Застосувавши ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням на один рік. Застосувавши ст. 69 КК України не призначати додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади пов»язані з  виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно- господарських функцій.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.      

           На вирок суду може бути подана апеляція до  апеляційного суду Сумської області  протягом 15 діб з моменту оголошення через Лебединський районний суд Сумської області.

           Суддя

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація