Судове рішення #12958733

Справа № 1-253/10 р

В  И  Р  О  К  

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ  

 09 грудня   2010 року                                   Лебединський районний суд

Сумської області

В складі :        судді                                                   Подопригора  Л.І.

             при секретарі                                      Соколовій Н.О.

з участю прокурора                           Наумова О.А.                                                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу по обвинуваченню

  ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця   та  мешканця  АДРЕСА_1,   українця,  громадянина  України, освіта повна середня,   одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не  працюючого,   раніше  судимого 30.12.2009 року за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.,  судимість  не  знята  і  не  погашена,-  

         за  ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185   КК України,  

 В с т а н о в и в:

       Підсудний  ОСОБА_1 28 вересня 2010 року близько 23 години  з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна умисно, таємно, у відсутності сторонніх осіб, пролізши через отвір під дверима підвального приміщення проник до огородженого з усіх боків підвалу належного ОСОБА_2, розташованого в будинку АДРЕСА_1, звідки викрав три мішки картоплі « Славянка» вартістю згідно  висновку  експерта  № 274  від 04.11.2010 року 607,5 грн., чим  завдав  потерпілій  майнової  шкоди.  Викрадену картоплю виніс з підвального приміщення та поставив поруч з дверима підвалу, намагаючись розпорядитися нею, але не виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення крадіжки до кінця та не закінчив злочин з причин, що не залежали від його волі, так як був зляканий особами, що спускалися східцями.

      Допитаний в судовому засіданні підсудній  вину свою визнав повністю та пояснив,  що 28 вересня 2010 року близько 23 години він повертався додому і коли зайшов в під»їзд будинку № 195, де проживає, то вирішив вчинити крадіжку з підвального приміщення, яке  деякі жильці будинку використовували як льох. Через прогалину, яка малась між дверима  та підлогою він проник до середини підвального приміщення і викрав три мішки картоплі, які почергово через  цей же отвір витягнув  у під»їзд будинку. Витягуючи третій мішок почув, що  по сходам спускаються люди. Боячись бути застигнутим на місці злочину він залишивши  викрадене втік. З вартістю викраденого згоден. В скоєному щиро розкаюється.  

 Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу  і які ніким не оспорювались.

 Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного дійшов до висновку, що дії підсудного необхідно кваліфікувати за  ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України так як  він скоїв замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжку),  поєднану з проникненням до  сховища,  при цьому з причин, що не залежали від його волі не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

 При призначені покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,те, що підсудний раніше судимий, а також те, що підсудний вину свою визнав повністю.

      Враховуючи наявність обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що підсудний вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, тяжких наслідків від злочину не настало, збитки відшкодовані, активне сприяння слідству, позитивну характеристику по місцю  проживання, його сімейний стан, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд вважає можливим, примінивши ст. 69 КК України, перейти до іншого більш м’якого виду основного покарання не зазначеного в санкції статі за цей злочин, визначивши його у вигляді громадських робіт.      

      Міру запобіжного заходу відносно підсудного суд вважає необхідним  залишити підписку про невиїзд.  

Судові витрати по справі в сумі 258 грн. витрачених на проведення   товарознавчої  експертизи   суд вважає необхідним стягнути з підсудного на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області.

Речові докази по справі  три мішки картоплі, що знаходяться на зберіганні у потерпілої  ОСОБА_2, суд вважає необхідним повернути їй за належністю, бейсболку, що знаходиться  на зберіганні у камері схову речових доказів Лебединського МВ ГУМВС України в Сумській області, суд вважає необхідним знищити, оскільки цінностей вона собою не являє.

 

 На підставі наведеного, керуючись ст..ст. 299, 323-324 КПК України,-

                                       П Р И Г О В О Р И В :

    ОСОБА_1  визнати винним у скоєні злочину, передбаченого  ч.3 ст. 15 ч.3 ст.. 185 КК України і призначити покарання по цьому закону, примінивши ст.. 69 КК України  у вигляді  громадських робіт терміном двісті годин.  

 Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

   Стягнути з засудженого на користь Науково- дослідного Експертно криміналістичного центру УМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892, код  класифікації  доходів  бюджету 25010100 на  рахунок 31256272210011 , банк  одержувача ГУДКУ в   Сумській   області, МФО  837013  судові витрати  , витрачені на проведення товарознавчої  експертизи  в сумі 258 грн.

 Речові докази  три мішки картоплі, що знаходяться на зберіганні у потерпілої  ОСОБА_2, вважати повернутими їй за належністю, бейсболку, що знаходиться  на зберіганні у камері схову речових доказів Лебединського МВ ГУМВС України в Сумській області, знищити.      

   На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду на протязі 15 діб з моменту оголошення через Лебединський районний суд Сумської області.

                            Суддя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація