Справа № 2 - 2396/2010р.

  ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

       16 грудня 2010 року                                                                  смт. Красногвардійське

      Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:  

головуючого – судді Проскурні С.М.

при секретарі – Грабовенко К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу „Україна”, Новопокровської сільської ради про визнання договору з купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та права власності на домоволодіння, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кримське республіканське підприємство „Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Джанкоя”,  

 ВСТАНОВИВ:

      ОСОБА_1 01 листопада 2010 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом  про визнання договору з купівлі-продажу домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1, дійсним та права власності на зазначене домоволодіння .  

     Вимоги мотивовані неможливістю прийняття спадщини за законом у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями після смерті свого батька, оскільки                   в  договорі з купівлі-продажу домоволодіння не зазначена повна адреса: назви вулиці та номеру будинку.    

     Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, до суду не з'явилися, від позивачки та представника третьої особи надійшли письмові заяви з проханням розглядати справу за їх відсутності. Позивачка підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, у разі неявки в судове засідання відповідачів не заперечувала проти заочного винесення рішення.  

Відповідно до положень ч.2 ст.158 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.  

     Про причини неявки в судове засідання відповідачів не повідомлялось, заперечень щодо позовних вимог ОСОБА_1 до суду не надходило.  

     Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.    

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.  

     Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи              в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

     Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

     Судом встановлено, що між колгоспом „Україна” та ОСОБА_2                                              01 березня 1991 року був укладений договір № 25 з купівлі-продажу жилого будинку                  з надвірними будівлями, який розташовано в с. Невське Красногвардійського району              АР Крим. Балансова вартість будинку складала 1600 крб. Покупцем ОСОБА_2 було сплачено колгоспу „Україна” запропоновану продавцем суму вартості будинку 800 крб. повністю 26 березня 1991 року, що підтверджується відміткою в Договорі.  

     Відповідно до положень ч.1 ст.128 ЦК України в редакції 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.  

     Згідно зі ст.224 ЦК України в редакції 1963 року за договором з купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.  

     Сторонами за договором було виконано усі його істотні умови, продавцем передано, а покупцем прийнято у власність жилий будинок АДРЕСА_1, покупцем сплачено продавцю суму вартості домоволодіння повністю.      

     Відповідно до положень ст.227 ЦК України в редакції 1963 року договір з купівлі-продажу жилого будинку повинний бути нотаріально посвідчений.  

     Згідно з роз'ясненнями, даними у п.4 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”, якщо угода, що потребувала нотаріального посвідчення, виконана повністю або частково однією зі сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч.2 ст.47 Цивільного кодексу за вимогою сторони, яка виконала угоду, правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.

     Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

     Як встановлено судом, покупець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про його смерть.  

     Згідно з п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.  

     Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1 – позивачка у справі, що підтверджується свідоцтвом про її народження та укладення шлюбу.  

     Померлий ОСОБА_2 постійно проживав до дня своєї смерті і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Новопокровської сільської ради.

     За даними погосподарських книг Новопокровської сільської ради домоволодіння, що розташоване за вище вказаною адресою, значилось за ОСОБА_2 з 1961 року по лютий 2010 р. - день його смерті.        

     За повідомленням державного нотаріуса Красногвардійської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, заведена спадкова справа № 114 за 2010 рік за заявою про прийняття спадщини за законом від його дочки ОСОБА_1, та за заявою про відмову від прийняття спадщини від дочки спадкодавця ОСОБА_3, які надійшли до державної нотаріальної контори 03.03.2010р. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.    

     Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).  

     Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.  

     Відповідно до ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає                  у день відкриття спадщини.    

     Постановою державного нотаріуса від 25.10.2010р. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок, який належав померлому ОСОБА_2,                ОСОБА_1 було відмовлено у зв’язку з ненаданням до нотаріальної контори витягу                  з реєстру права власності, у видачі якого позивачці було відмовлено, оскільки в договорі               з купівлі-продажу домоволодіння не зазначено назву вулиці та номер будинку.  

     Виправити вказані недоліки у даний час неможливо у зв’язку з відсутністю сторін правочину: смертю покупця ОСОБА_2 та реорганізацією продавця – колгоспу „Україна”.                 

     Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для задоволення позову.  

     Умови договору з купівлі-продажу домоволодіння були цілком виконані сторонами у правочині, продавцем колгоспом „Україна” передано, а покупцем ОСОБА_2 прийнято житловий будинок з надвірними будівлями, повністю сплачено суму його вартості. На балансі Новопокровської сільської ради зазначене домоволодіння не перебуває. Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом після смерті свого батька. Станом на 17 серпня 2010 року на жилий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями, було видано технічний паспорт.          

     З урахуванням викладених обставин, суд вважає за можливе визнати дійсним договір з купівлі-продажу домоволодіння, яке розташоване в с. Невське Красногвардійського району, укладений між колгоспом „Україна” та ОСОБА_2 01.03.1991р., та визнати право власності на жилий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 за позивачкою ОСОБА_1      

     На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 128, 224, 227 ЦК України                       в редакції 1963р., 25, 346, 1216, 1218, 1223, 1268, 1270 ЦК України, 10, 11, 60, 158, 169, 197, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

 ВИРІШИВ:

      Позов ОСОБА_1 задовольнити.  

Визнати дійсним укладений між  колгоспом „Україна” та ОСОБА_2 01 березня 1991 року договір № 25 з купівлі-продажу жилого будинку                   з надвірними будівлями, який розташовано в АДРЕСА_1.

Визнати за  ОСОБА_1  право власності на домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 і складається з цілого житлового будинку – літер «А» та господарських будівель: літньої кухні – літер «Б», прибудови – літер «б», сараїв – літер «В», «Ж», «И», навісу – літер «Д», убиральні – літер «З», огорожі – 1-3.      

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду           АР Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

     Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

              Суддя