Справа № 2 - 1109  

2010 рік  

  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

І М”Я М            У К Р А Ї Н И  

 13 грудня 2010 року               Бережанський   районний   суд   Тернопільської   області  

в складі:

головуючої - судді                                            Данилів О.М.

при секретарі                                                    Уляшевій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті  Бережанах справу за позовом ОСОБА_1   до Саранчуківської  сільської ради Бережанського району Тернопільської області про  визнання права власності на спадкове майно,-  

                                 В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :  

            Позивачка,  вказуючи,  що після смерті  її чоловіка ОСОБА_2 та батька ОСОБА_3   залишилось спадкове майно у вигляді майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства ”Галичина”, що знаходиться в селі Саранчуки Бережанського району,  і хоч згідно закону вона є  спадкоємцем  цієї  спадщини, однак розпорядитись нею не може, бо  нотконтора відмовила їй у видачі свідоцтва  на спадщину у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів про належність спадкодавцям зазначеного майна, звернулася до суду з позовом, яким просить  визнати  за нею право власності на вищевказане спадкове майно.          

В судовому  засіданні   позивачка свої позовні вимоги  підтримала, просить  їх  задоволити.  

Представник Саранчуківської  сільської ради   у судове засідання не з`явився, представив суду заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності, вважає підставними  позовні вимоги  позивачки, а тому  заперечень  щодо їх задоволення  не має.  

Суд, розглянувши матеріали справи і вислухавши пояснення  позивачки та дослідивши   письмові докази, прийшов до висновку,  що  позовні вимоги ОСОБА_1  підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.  

   У відповідності із Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про  спадкування» від 30 травня 2008 року спадкові відносини регулюються правилами Цивільного кодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Згідно із ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, а оскільки  батько та  чоловік  позивачки   померли  до прийняття нового Цивільного Кодексу України, тобто до 1 січня 2004 року,  то  даний спір слід вирішувати, керуючись чинним на той час законодавством, а саме Цивільним кодексом Української РСР.

Згідно ст. ст. 524, 529, 548, 549 ЦК Української РСР  спадкоємство здійснюється за законом  і за заповітом; при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках  діти,  дружина  і  батьки померлого;  для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв; а  згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що  батько позивачки   ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_2 були членами   колективного сільськогосподарського підприємства    «Галичина», і їм обом належали майнові паї у розмірі 2 717грн. та  2 523 грн.,  що підтверджується  свідоцтвами (майновими сертифікатами) про право власності на майнові паї серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2, виданими на їх ім”я  26 березня 2003 року Саранчуківською сільською радою Бережанського району.

          Судом також встановлено, що позивачка  є дочкою спадкодавця ОСОБА_3   та дружиною ОСОБА_2 про що свідчать свідоцтва про її народження  та  про укладення шлюбу та встановлено,  що  батько позивачки  ОСОБА_3 помер  ІНФОРМАЦІЯ_1, а  її чоловік   ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2.                    

Хоч  за час свого життя   батько позивачки та  її чоловік розпорядилися належним їм майном на  випадок своєї смерті,  але не все  належне  їм майно було охоплене  заповітами,  а тому позивачка,  як дочка та дружина спадкодавців, є спадкоємницею за законом спадкового  майна у вигляді майнових паїв у розмірі   2 717грн. та  2 523 грн., що залишилося після  смерті спадкодавців.  

Із пояснень позивачки видно, що  вона хоч прийняла спадщину після смерті спадкодавців так як до нотаріальної контори подала заяву про прийняття спадщини, а  також  після смерті батька переоформила  на своє ім”я    належну йому земельну частку (пай), а після смерті свого чоловіка переоформила  на своє ім”я    грошові заощадження, але через  відсутніть правовстановлюючих документів  на ім”я  спадкодавців про належність їм майнових паїв, не мала можливості переоформити спадкове майно на своє ім”я.  Далі позивачка пояснила, що вона постійно проживала разом  з спадкодавцями однією сім”єю,  а після  їх смерті  далі залишилася проживати у житловому будинку, в якому проживала з ними до їх смерті, здійснювала догляд за будинковолодінням, обробляла  земельну ділянку, розпорядилася належними їм  речами повсякденного  вжитку.

   Цей факт підтверджується  оглянутими  у судовому засіданні довідками  Саранчуківської  сільської ради  Бережанського району  за  № 684; № 685 від 8 грудня  2010 року  та повідомленням головного управління юстиції у Тернопільській області.

Таким чином, поскільки в судовому засіданні доведено,  що позивачка, як єдиний спадкоємець належного  її батькові та чоловікові спадкового майна,  фактично прийняла спадщину, але через відсутність   правовстановлюючих документів про   належність спадкодавцям майнових сертифікатів,   не мала можливості  переоформити  це спадкове майно на своє ім”я, а тому  суд вважає необхідним задоволити  позовні вимоги позивачки  і  визнати за нею право на спадкове майно, що залишилося після смерті її  батька та чоловіка.

   На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 14, 213, 215  ЦПК України,  ст.  ст. 524, 529, 548, 549 ЦК Української РСР  , суд,-

                                             В  И  Р  І  Ш  И  В  :  

  Позов   ОСОБА_1  задоволити.  

           Визнати  за  ОСОБА_1   право власності на спадкове майно за законом,  що залишилося  після смерті її чоловіка ОСОБА_2,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_2,  у вигляді   майнового паю члена колективного  сільськогосподарського підприємства ”Галичина”(свідоцтво ( майновий сертифікат) серії НОМЕР_2, видане Саранчуківською сільською радою  Бережанського району Тернопільської області), в розмірі 2523 (дві тисячі  п`ятсот двадцять три) грн. , що становить  0,14 відсотків від загальної вартості  майна пайового фонду підприємства.

Визнати  за  ОСОБА_1   право власності на спадкове майно за законом,  що залишилося  після смерті її батька ОСОБА_3,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року,  у вигляді  майнового паю члена колективного  сільськогосподарського підприємства  ”Галичина” (свідоцтво ( майновий сертифікат) серії НОМЕР_1, видане Саранчуківською сільською радою  Бережанського району Тернопільської області), що в селі Саранчуках Бережанського району Тернопільської області, в розмірі 2717 (дві тисячі  сімсот сімнадцять) грн. , що становить  0,15 відсотків від загальної вартості  майна пайового фонду підприємства.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може  бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд протягом десяти  днів з дня  його проголошення.

Суддя Бережанського  

районного суду  Тернопільської області             підпис                    Данилів О.М.  

Копія з оригіналом вірна.  

Оригінал рішення знаходиться в справі № 2-1109/ 2010 р.  

В.о. голови Бережанського                                                    

районного суду Тернопільської області                                                  Шміло В.І.