Справа № 2-8089/10                  

          РІШЕННЯ  

            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  17 травня 2010 року           м. Харків  

  Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:  

  Головуючого-судді:       Задорожного М.І.  

при секретарі:           Полях О.О.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  

              ВСТАНОВИВ:  

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначив, що 05 серпня 1978 року уклав шлюб з відповідачем.  

Від шлюбу  неповнолітніх дітей не мають.  

Шлюбно-сімейні віносини з відповідачем припинені 25 років тому, сторони живуть окремо, спільне господарювання не ведеться, подружні відносини не підтримують.  

Позивач ОСОБА_1 вважає неможливим збереження шлюбу та просив розірвати шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 05 серпня 1978 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управлдіння юстиції, актовий запис № 2314.  

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Пояснив, що він остаточно переконаний, що перспектив спільного проживання з відповідачем та перебування у шлюбі немає. Також позивач зазначив, що він не згодний перебувати надалі у шлюбі з відповідачем, не бажає більше та не баче можливостей вдаватись до будь-яких зусиль для збереження цього шлюбу.  

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги визгнає в повному обсязі та просила розглядати справу за її відстуністю.  

    Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи в їхній сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управлдіння юстиції, 05 серпня 1978 року було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем по справі. (Актовий запис № 2314 ). Від цього шлюбу сторони по справі неповнолітніх дітей не мають.  

Шлюб існує формально. Суперечок відносно майна вони не мають. Сторони живуть окремо, шлюбні відносини не підтримують на протязі 25 років.  

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України – шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.  

Враховуючи наведене, суд вважає, що шлюб сторін фактично розпався, носить формальний характер, примирення неможливо.  

    Витрати по реєстрації розірвання шлюбу суд вважає за необхідне покласти на позивача.  

    Керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 209, 212, 214-215,   ЦПК України, ч.1 ст.24, 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України,  

          ВИРІШИВ:  

      Позов задовольнити.  

    Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 05 серпня 1978 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управлдіння юстиції, актовий запис № 2314 - розірвати.  

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в розмірі 17 (сімнадцяти) гривень, ОСОБА_2 від витрат звільнити.  

    Відповідно до положень ст. 294 ЦПК України заява про оскарження рішення суду може бути представлена протягом 10 днів із дня проголошення рішення.  

    Апеляційна скарга на рішення суду  може бути представлена протягом 20 днів із дня подання заяви про апеляційне оскарження, до судової палати по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова.  

  Суддя: