Справа № 2-8328/10  

  ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  23 липня  2010 року  

  Дзержинський районний суд міста Харкова у складі  

  Головуючого- судді:     Задорожного М.І.                

при секретарі:       Полях О.О.                

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої надбавки до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -  

  В С Т А Н О В И В:  

  Позивач звернулася до Дзержинського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова, в якому просить визнати її право на отримання невиплаченого підвищення до пенсії, встановленого ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на відповідний період часу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по день винесення рішення, зобов’язавши відповідача провести нарахування та виплату соціальної допомоги за вказані періоду часу; зобов’язати відповідача щомісячно нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком; стягнути з відповідача на її користь судові витрати.  

  В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він належить до соціальної категорії "Дитина війни" та  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  

Відповідачі всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані  неконституційними окремі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , не здійснили нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.  

Позивач в судове засідання не з'явився та просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримує, про що надав письмову заяву.  

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.  

Суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.  

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.  

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.  

Позивач ОСОБА_1  народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.  

  Згідно із ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.  

Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Даний факт підтверджується копією посвідчення позивача  з проставленим в ньому штампом "Дитини війни".  

Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.  

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.            

Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.  

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.  

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст..6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.  

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.  

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.  

    З 01 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі міста Харкова (а.с9).  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".  

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням  п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.    

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ у Дзержинському районі м. Харкова, за місцем проживання позивача.  

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з відповідача доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому  нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.  

При розгляді позовних вимог за період з 01.01.2009 року по 23.07.2010 року суд виходить з наступного:  

Статтею 71 Закону України»Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету міністрів України надано право в 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

Відповідно з названою нормою передбачено встановлення в абсолютних сумах лише тих виплат, критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, суд приходить до висновку,  що дія ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» не поширюється на спірні відносини між позивачем та Управлінням пенсійного Фонду України в Дзержинському районі Харківської області, бо згідно з ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тобто розмір зазначених соціальних виплат залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

За таких обставин позовні вимоги за період з 01.01.2009 року по 23.07.2010 року належить задовольнити.  

На момент звернення до суду зазначена пенсія нарахована та виплачена не була, тому позивач не має підстав вважати, що відповідач порушуватиме в майбутньому  його законні права та інтереси.  

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку відсутнє порушення прав позивача, отже підстав для задоволення позову в  цій частині, немає.  

Що стосується судових витрат, які позивач просить покласти на відповідача, в цій частині вимоги не підлягають задоволенню, оскільки згідно з Декрету КМУ „ Про державне мито” від 21 січня 1993 року № 7-93 ст. 4 ч. 34  - від сплати державного мита звільняються -„ Пенсійний Фонд України , його підприємства, установи й організації”.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст..ст.10, 11, 60, 61, 84, 88, 131, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд –  

  ВИРІШИВ:  

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої надбавки до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- задовольнити частково.  

  Зобов’язати  Управління  пенсійного  фонду  України  в  Дзержинському  районі  м.  Харкова  нарахувати  та  сплатити ОСОБА_1 до пенсії,  передбачену ст..6  Закону  України «Про  соціальний  захист  дітей  війни», за 2007 рік:  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року;  за 2008 рік:  з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року; за 2009 рік: з 01.01.2009 року  по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 23.07.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  з урахуванням здійснених виплат.  

  В іншій частині позовних вимог  - відмовити.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області, заяву про апеляційне оскарження рішення  суду  може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дзержинського районного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку частини 4 ст. 295 ЦПК України.  

  Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

  Суддя:                        

                Справа № 2-8328/10  

  ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  23 липня  2010 року  

  Дзержинський районний суд міста Харкова у складі  

  Головуючого- судді:     Задорожного М.І.                

при секретарі:       Полях О.О.                

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої надбавки до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -  

в порядку ст.209 ЦПК України  

  ВИРІШИВ:  

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої надбавки до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- задовольнити частково.  

  Зобов’язати  Управління  пенсійного  фонду  України  в  Дзержинському  районі  м.  Харкова  нарахувати  та  сплатити ОСОБА_1 до пенсії,  передбачену ст..6  Закону  України «Про  соціальний  захист  дітей  війни», за 2007 рік:  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року;  за 2008 рік:  з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року; за 2009 рік: з 01.01.2009 року  по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 23.07.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.  

  В іншій частині позовних вимог  - відмовити.  

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області, заяву про апеляційне оскарження рішення  суду  може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дзержинського районного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку частини 4 ст. 295 ЦПК України.  

  Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

  Суддя: