Справа № 2-3355/10р.                                                                                                              

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

3 серпня 2010 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:  

головуючого судді – Мартинової О.М.

за участю секретаря судових засідань – Денісенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України  Фрунзенського району м. Харкова про зобов’язання здійснити нарахування, виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

  В С Т А Н О В И В:  

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просив суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати на його користь недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., нарахувати 3% річних за несвоєчасну виплату щомісячної державної допомоги, як дитині війни з січня 2008 року по травень 2010 року, а також про індексувати доплату відповідно до індексу інфляції за весь час прострочки доплати з січня 2008 року по квітень 2010 року.  

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01  січня  2006 року, має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Посилається на те, що відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також всупереч Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008р. від 22.05.2008 року не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії, тому він вимушений звертатися до суду.  

Відповідач надав заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити і вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними через  невизначеність на законодавчому рівні   органу на який покладено обов’язок здійснення таких виплат   особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”,  оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.  Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про   внесення зміни до деяких  законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесені зміни до ст. 6 Закону України № 2195, згідно яким дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі  надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням  Конституційного суду України від 22.05.08 р. ці зміни визнані неконституційними.  В постанові КМ України № 530 від  28.05.08 р. був визначений розмір підвищення  для дітей війни на 2008 рік і вони виконували цю постанову  і виплачували позивачу   з травня 2008 р. по 48,10  грн., а з жовтня 2008 р. по 49,80 грн. КМ України –видає обов’язкові для виконання  акти – постанови та розпорядження і вони їх повинні виконувати. КМ України прийняв Постанову « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» , № 530, де вказані розміри підвищення.

До судового засідання позивач та представник відповідача не з’явилися, просили розглядати  справи у їх відсутності.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних  у справі доказів та виходячи із встановлених обставин справи. Суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутності сторін, відповідно до                      ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.  

Позивач має статус «Дитини війни», що  також  підтверджується  посвідченням, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

З 01 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України Фрунзенського району м. Харкова.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відповідачем не нараховані та несплачене позивачу підвищення  до пенсії за період з травня 2008 року по грудень 2008 року, яке відповідно до встановленого законодавством розміру мінімальної пенсії за віком повинно складати: у травні, червні 2008 р. (481 х 30 % х 2 місяць - (2місяць  х 48,10));  у липні, серпні, вересні (482 х 30 %  х 3 місяць - (48,2 х 3 місяць)): у жовтні, листопаді, грудні 2008 року (498 х 30%  х 3 місяць – (49,8 х 3 місяць)).

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням  п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.    

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно зі ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України  на 2009 рік»  передбачено, що  КМ України  надано право у 2009 році встановлювати розмірі соціальних  виплат, які відповідно  з законодавства визначаються  залежно  від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних  сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа  норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів  лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється  на спірні відносини,  оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Законом України « Про Державний бюджет на 2009 рік»  не внесені зміни до   ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  і тому відповідач повинен  сплачувати 30%  підвищення до пенсії в розмірі прожиткового  мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 р.» затверджено на 2009 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, а саме: прожитковий мінімум на одну  особу  та  для  тих,  хто  відноситься  до  основних  соціальних і  демографічних груп  населення,  в  розмірах,  що  діяли  у  грудні  2008 року, це 498 грн. ( 30% = 149,40 грн.). З 1  листопада  2009 року прожитковий мінімум  для  осіб, які втратили працездатність складав  573 грн.  (30% =171,40 грн.). Згідно наданої довідки пенсійного фонду, позивачу часткове сплачували підвищення до пенсії , а саме, щомісяця   по 49,80 грн. , що за 12 місяців складає  суму 597,60 грн.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх  не здійснення  або відмови в задоволенні позову.  

Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Із заперечень УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова, встановлено, що відповідач не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України і відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо: щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ” покладено на УПФУ в Фрунзенському районі  м. Харкові за місцем проживання позивача.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що відповідач  не виконав своїх повноважень без поважних причини.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань  перед позивачем.  

Крім того, відповідачем не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову.  

За таких обставин суд вважає необхідним зобов’язати відповідача провести перерахування та сплату соціальної допомоги  з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

Питання  індексації  сум щомісячної  державної  соціальної  допомоги   регулюється  Законом  України  "Про компенсацію  громадянам  втрати  частини  доходів  у зв'язку  з порушенням  строків  їх виплати" № 2050 від 19.10.2000р. та Порядком проведення  компенсації  громадянам   втрати частини  грошових коштів  у зв'язку  з порушенням  термінів їх виплати, затвердженим Постановою  Кабінету Міністрів від 21.02.2001р. № 159.  Ст.  1 Закону № 2050 передбачає, що підприємства , установи  і організації  всіх форм  власності та господарювання  здійснюють  компенсацію  громадянам  втрати  частини доходів  у випадках  порушення  встановлених строків їх виплати , у тому числі  з вини  власника  або уповноваженого  ним органу (особи).  Пункт 4 Порядку  встановлює , що  сума  компенсації  обчислюється  як добуток  нарахованого , але  не виплаченого  грошового  доходу  за відповідний місяць  (після утримання  податків  і обов'язкових  платежів  і приросту  споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках  для  визначення  суми компенсації, поділений на 100.  В даному випадку  суми   перерахунку  доплати  до пенсії   позивачу  не були нараховані і таким чином  не може йти мова про проведення компенсації та трьох процентів річних.  

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст. 88 ЦПК України.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 15-17 ЦК України, ст.ст. 10,11,60, 88, 209,  212, 214-215 ЦПК  України, Законом  України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними  виплатами» від 11.02.2010 р. суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України  Фрунзенського району м. Харкова про зобов’язання здійснити нарахування, виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» – задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в  Фрунзенському  районі м. Харкова нарахувати та сплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії,  передбачене  ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни»  виходячи  із  мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., з урахуванням сплачених сум.      

  В іншій частині позовних вимог  ОСОБА_2 - відмовити.  

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському  районі м. Харкова на користь ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський  районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 Головуючий – суддя –