Справа № 2-а-1142/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року                                                                                                                 м. Київ

Суддя Солом’янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії та здійснювати виплату пенсії,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з зазначеним позовом до УПФ України в Солом’янському районі міста Києва.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є інвалідом ІІ групи І категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на отримання пенсії в розмірі не нижче 8 (вісьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідачем така пенсія їй не нараховується. Вважає, що такі дії відповідача порушують її права.

Просить визнати таку бездіяльність відповідача незаконною; зобов’язати здійснити перерахунок та провести відповідні виплати у розмірі не менше 8 (вісьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з липня 2010 року та здійснювати подальшу виплату їй пенсії.

Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва копію позовної заяви отримало 10 грудня 2010 року. Будь-яких заперечень проти позову до суду не подало.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи І категорії із захворюванням, яке пов’язане з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року та особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.

Відповідно до ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах – інвалідам ІІ групи - 75 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів І категорії згідно ст. 54 Закону щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими – по ІI групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

Разом з тим, згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у нових редакціях, і розмір додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи був визначений в сумі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по ІI групі інвалідності – не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року внесені до вказаних статей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України                                      (є неконституційними), а тому з 22 травня 2008 року дія статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ була відновлена у попередніх редакціях.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, яка набрала чинності 22 травня 2008 року сума додаткової пенсії для інвалідів ІІ групи знову встановлена в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по II групі інвалідності – не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, розмір пенсії позивача одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами. За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто – в даному випадку – норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлено, що 2010 роках після відновлення з 22 травня 2008 року дії статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахунок пенсії та додаткової пенсії Позивачу здійснюється в розмірах, передбачених Постановою КМ України № 530 .

Таким чином, у період, коли діють два однопредметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідачем необґрунтовано  застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу – Постанову КМ України № 530 від 28 травня 2005 року, а Закон України, який має вищу юридичну силу, відповідачем не застосовано, що є протиправним та таким , що порушує права позивача.  

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» він приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.

У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач будь-яких заперечень проти позову не подав.

З огляду на це, вимоги позивача про порушення його прав при нарахуванні та виплаті пенсії є правомірними та обґрунтованими.

Позивач просить здійснити перерахунок та виплату йому державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію з 01 липня 2010 року.

За таких обставин, суд вважає за можливе вийти зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01 липня 2010 року 22 грудня 2010 року по день ухвалення постанови.

Позивач просить зобов’язати відповідача вчинити дії в майбутньому, проте така вимога не підлягає задоволенню, оскільки права позивача щодо нарахування та виплати коштів в майбутньому ще не порушені.

З огляду на наведене, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Постановою Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категорія громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 грудня 2005 року № 1293, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654, статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 99, 100, 102, 128, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва щодо перерахунку і виплати ОСОБА_1  пенсії згідно статей 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період з 01 липня 2010 року по 22 грудня 2010 року.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва вжити дій для перерахунку  та виплати  ОСОБА_1:

-   державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі не менше 8 (вісьми) мінімальних пенсій за віком;

-   щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком

за виключенням виплат ОСОБА_1  державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснених Управлінням пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва у 2010 році.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: