КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.11.2007                                                                                           № 35/365

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Коротун  О.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача Калінчук В.В. – пред. за дов.№044/24-3588 від 11.06.2007   

від відповідача :   не з’явився

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 02.10.2007

 у справі № 35/365  

 за позовом                               Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фондуспеціального призначення "Спецжитлофонд"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна житло-сервіс"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 1663,92 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2007 у справі №35/365 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна житло-сервіс” (далі-відповідач) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення “Спецжитлофонд” (далі-позивач) 506,74грн. заборгованості за оренду  житлового приміщення згідно договору №3894 від 07.10.2005;  37,09грн. пені, 35,70грн. державного мита та 41,30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині відмовлено.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на неналежному виконанні відповідачем своїх зобов’язань за договором  щодо сплати орендної плати під час дії договору, а також припиненні будь-яких зобов’язань відповідача у зв’язку з закінченням дії договору  01.04.2006, який сторонами пролонговано не було.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд частково скасувати рішення  господарського суду міста Києва  від 02.10.2007  у справі №35/365 та прийняти нове, яким стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1549,04грн., пеню у сумі 114,88 грн. та державне мито у сумі 51,00грн.

В апеляційній скарзі позивач посилається на  порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме приписи статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, статті 284 Господарського кодексу України (далі – ГК України) та статті 764 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Позивач наголошує на тому, що вищезазначені норми в імперативному порядку  визначають, що у разі відсутності  заяви однієї із сторін про припинення  або зміну умов договору оренди протягом  одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається  продовженим на той саме термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а тому, оскільки заяви про припинення дії договору не було та відповідач продовжує використовувати орендоване приміщення,  що підтверджується наданими суду доказами, договір є пролонгованим. Крім того, умовами договору визначено, що орендні платежі  сплачуються відповідачем по день фактичної передачі позивачеві об’єкту оренди за актом прийому-передачі, а оскільки суду не надано належних доказів передачі приміщення позивачеві відповідно до умов договору, факт звільнення орендованого приміщення відповідачем не підтверджений, тому останній зобов’язаний сплатити  орендну плату у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду  від 15.11.2007 було відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято  до провадження, судове засідання призначено на   27.11.2007.

У судове засідання 27.11.2007 з’явився представник позивача, який повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив оскаржуване рішення частково скасувати. Представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги (а.с. 102,103), явка представників сторін у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення господарського суду міста Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне:

Між позивачем та відповідачем 07.10.2005 було укладено договір оренди житлового приміщення №3894 від (далі - договір).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 договору орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) на визначений  підпунктом  5.1. пункту 5 договору термін, приймає в орендне користування житлове приміщення, а саме:  квартира №164(1) у будинку №10 на вул.Борщагівській, з характеристикою: житлова площа - 9,8 кв.м., загальна площа - 14,1 кв.м. (підпункт 1.2. пункту 1 договору).

Підпунктом 2.1. пункту  2 договору встановлено, що за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до підпункту 2.8 пункту 2 договору орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю житлового приміщення за актом прийому – передачі.

Термін дії договору було визначено  з 07.10.2005  до 01.04.2006 (підпункт 5.1 пункту 5договору) та відповідно до підпункту 5.2  пункту 5 договору  його дію може бути продовжено за згодою Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.

Після закінчення терміну дії договору або  у випадку відмови орендаря від оренди житлового приміщення, воно передається орендодавцю за актом – прийому передачі (підпункт 5.3 пункту 5договору).

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (далі-Закон) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами (стаття 3 Закону).

Відповідно до приписів  пункту 2 статті 26 та пункту 1 статті 27 Закону  договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Приписами статті 626 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 ЦК України).

Статтею 17 Закону встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був встановлений договором (стаття 764 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 статті 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно пункту 3 статті 18 Закону орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (пункти 1, 3 статті 19 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 5 статті 762 ЦК України).

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити  усіх   заходів,   необхідних   для   належного   виконання   нею зобов’язання, враховуючи   інтереси   другої   сторони   та   забезпечення   загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань  є  підставою  для застосування  господарських санкцій, передбачених ГПК України, іншими законами або договором.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України  встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Обов’язок доказування, відповідно до  приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і  відповідача, який на підставу своїх заперечень повинен був довести факт належного виконання умов договору та  надати суду докази своєчасного внесення платежів за користування орендованим приміщенням, а також факт повернення  об’єкту оренди після закінчення строку договору за актом прийому-передачі.

Вищезазначені докази, суду не надано, а тому судова колегія не  погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення між сторонами орендних відносин відповідно до умов договору та припинення  зобов’язань відповідача щодо сплати орендних платежів. При цьому судова колегія критично оцінює посилання відповідача на  підпункт 5.2 пункту 5 договору  та відсутність коштів, оскільки відповідно до підпункту 2.8 пункту 2 договору  відповідач зобов’язаний  сплачувати орендні платежі   до моменту фактичної передачі орендованого приміщення позивачеві за актом прийому-передачі.

Враховуючи вищезазначене судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення орендної плати у  розмірі 1549,04грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до умов підпункту  2.3 пункту 2 договору відповідач зобов’язувався  сплачувати  орендні платежі  щомісячно до 10 числа поточного місяця. За несвоєчасне внесення орендних платежів відповідач  сплачує позивачеві пеню із розрахунку 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день.

Статтею 231 ГК України визначено, що Законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір   пені, що нараховується за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань  за договором  обчислюється від суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України,  що діяла у період, за який сплачується пеня.  Оскільки розмір пені встановлений договором   більший ніж  найвища межа встановлена Законом, у спірних правовідносинах слід застосовувати положення статей 1,3 Закону.

Частиною шостою  статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вбачається зі змісту договору, період за який нараховується пеня, сторонами не визначено, а  тому  судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо  застосування  приписів частини шостої  статті 232 ГК України, та здійснивши розрахунок заявленої  до стягнення суми пені з урахуванням вищезазначених норм чинного законодавства, судова колегія також погоджується з  висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог в частині пені у розмірі 37,09грн.

Відповідно до приписів  статті 49 ГПК України у випадку часткового задоволення позовних вимог,  державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладається на обидві сторони  пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а  рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2007 зміні в частині стягнення  заборгованості за орендну плату та розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд”

на рішення  господарського суду міста Києва від 02.10.2007 у  справі №35/365 задовольнити частково.

        2. Рішення господарського суду міста Києва    від 02.10.2007  у справі №35/3665 в частині  стягнення  заборгованості за орендну плату та розподілу судових витрат  змінити.

        3. Пункт другий резолютивної частини рішення                господарського суду міста Києва від 02.10.2007 у  справі №35/365 викласти у наступній редакції:

         „Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна житло-сервіс” (01030, м.Київ, проспект Гагаріна, 14-А; р/р26002012231969 в ВАТ „Укрексімбанку”, МФО 380333, код  ЄДРПОУ 32772152) на користь  Комунального підприємства  з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд”  (04071, м.Київ, вул.Оболонська, 34, р/р26002301261729 в Філії „Подільського відділення  Промінвестбанку” в м.Києві, МФО 322197, код ЄДРПОУ 31454734, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого  державним виконавцем під час виконання судового рішення) 1549(одну тисячу п’ятсот сорок дев’ять)грн.04коп.-заборгованості  за оренду житлового  приміщення згідно договору №3894 від 07.10.2005; 37(тридцять сім)грн.09коп.-пені; 97(дев’яносто сім)грн.42коп.-державного мита; 112(сто дванадцять)грн.48коп.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

         4. В іншій частині  рішення     господарського суду міста Києва від 02.10.2007 залишити без змін.

          5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна житло-сервіс” (01030, м.Київ, проспект Гагаріна, 14-А; р/р26002012231969 в ВАТ „Укрексімбанку”, МФО 380333, код  ЄДРПОУ 32772152) на користь  Комунального підприємства  з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення „Спецжитлофонд”  (04071, м.Київ, вул.Оболонська, 34, р/р26002301261729 в Філії „Подільського відділення  Промінвестбанку” в м.Києві, МФО 322197, код ЄДРПОУ 31454734, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого  державним виконавцем під час виконання судового рішення) 48(сорок вісім)грн.62коп.-витрат по сплаті державного мита  за подачу апеляційної  скарги.

          6. Видачу наказів на виконання  постанови доручити господарському суду міста Києва.

          7. Матеріали справи №35/365 повернути до господарського суду міста Києва.

         Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання  законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Коротун  О.М.

 30.11.07 (відправлено)