Справа № 2-1371/2010

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

14 грудня 2010 року                                                                                                  м. Чернігів  

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі  :

Головуючої - судді                           Меженнікової С.П.

При секретарі                                   Шаргородській М.В.  

з участю позивача –                         ОСОБА_1  

відповідача -                                     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади села Скорінець Чернігівського району в особі Краснянської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування ,-

В с т а н о в и в :  

 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, як за спадкоємицею другої черги за законом після смерті сестри ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, мотивуючи свої вимоги тим, що спадкодавиця за життя право власності не зареєструвала, тому вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі. Спадкоємицею другої черги за законом являється також ОСОБА_2 – рідна сестра померлої, яка до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві. Просила позов задовольнити.  

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала, не заперечувала проти визнання права власності за позивачем.

Представник відповідача – територіальної громади села Скорінець Чернігівського району в особі Краснянської сільської ради в судове  засідання  не з’явився, надав лист про розгляд справи у відсутність їх представника, позов визнають ( а.с. 34).

Вислухавши позивачку, відповідачку, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до територіальної громади села Скорінець в особі Краснянської сільської ради Чернігівського району та області про визнання права власності в порядку спадкування задоволенню підлягають частково з наступних підстав.  

Судом встановлено, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 ( а.с. 8 ) являється рідною сестрою ОСОБА_1, позивачки по справі  та рідною сестрою ОСОБА_2, відповідачки по справі.    

Відповідно до ст. 1262 ЦК України спадкоємцями другої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є позивачка та відповідачка.

Оскільки позивачка пропустила шестимісячний строк, визначений ст.  1270 ЦК України, для подання заяви про прийняття спадщини,  то рішенням Чернігівського районного суду від 21 жовтня 2010 року їй було визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3  

Відповідно до рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2010 року було встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

До спадкового майна належить житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_2 не мала наміру отримувати спадщину після смерті сестри  ОСОБА_3  і не виконала вимог ст. ст. 1269, 1270 ЦК України і не подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.  

Згідно листа Чернігівської районної державної нотаріальної контори № 1152/01-14 від 09.12.2010 р., 02.11.2010 року відкрита спадкова справа на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3. Із заявою про прийняття спадщини 02.11.2010 року до нотаріальної контори звернулась позивачка, яка прийняла спадщину за законом. Свідоцтво про право на спадщину не видавалося ( а.с. 33 ).  

Як вбачається з довідки Краснянської сільської ради № 360-6 від 20.07.2010 року (а.с. 12) згідно погосподарських книг житловий будинок по АДРЕСА_1 був зареєстрований за ОСОБА_3 з 1965 року і до дня її смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Даний будинок вона будувала разом зі своїм батьком ОСОБА_4 в 1964-1965 роках. Супільна група на 01.07.1990 року та 15.04.1991 року якого була колгоспною. ОСОБА_4 помер в 1965 році. Після його смерті особовий рахунок було переведено на ОСОБА_3 У період 08.01.1991 і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року в господарстві був зареєстрований та проживав співмешканець ОСОБА_5 Після його смерті ОСОБА_3 булла зареєстрована та проживала за вищезазначеною адресою сама. Вона володіла даним будинком до дня смерті, але свідоцтво про право власності на житловий будинок не видавалося. Згідно погосподарських книг та земельно-кадастрової книги земельна ділянка, розташована по АДРЕСА_1 з 1965 року перебувала в користуванні ОСОБА_3  

Згідно довідки Чернігівського районного бюро технічної інвентаризації № 1916 від 08.12.2010 року право власності на будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 не зареєстровано, будинок має 100 % готовності (а.с. 31).  

Враховуючи, що ОСОБА_3 за життя правовстановлюючі документи на будинок та господарські споруди в АДРЕСА_1, не оформила, позивачка позбавлена можливості в нотаріальній конторі оформити спадщину на своє ім’я.  

Як вбачається з технічної документації, виготовленої Чернігівським районним бюро технічної інвентаризації, домоволодіння по АДРЕСА_1 складається станом на 09.11.2010 року з житлового будинку ( А-1), сараю ( Б-1), льоху (а.с. в 1), загальна вартість якого становить 21106 грн. ( а.с. 20-25 ).  

Згідно з положеннями ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять права та обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. Сторонами не заперечувалось, що правовстановлюючий документ на спірний будинок спадкодавець не отримала. Тобто, права власності на домоволодіння спадкодавець на час відкриття спадщини не набула.

Тому за положеннями ст. 331 Цивільного кодексу, який регулює спірні правовідносини під час розгляду даної справи, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на матеріали та обладнання, що були використані в процесі будівництва домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, оскільки до завершення будівництва, а також здачі його в експлуатацію та державної реєстрації особа вважається власником лише будівельних матеріалів. При цьому суд вважає можливим перевести на позивача також права забудовника на незданий в експлуатацію житловий будинок.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 14, 60, 61, 88,  174, 208, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 392, 331, 1216, 1217, 1218,1220,1262, 1268, 1269,1270, 1272 ЦК України, суд, -

В и р і ш и в :  

 Позовні вимоги ОСОБА_1 до територіальної громади села Скорінець Чернігівського району в особі Краснянської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування, задовольнити частково.

      Визнати за ОСОБА_1 права та обов”язки  забудовника на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3.    

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали та обладнання, які використовувались для будівництва житлового будинку за адресою по АДРЕСА_1 на загальну суму 21106,00  грн.  

 В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Суддя                                                                                                                 С.П. Меженнікова

                                     Справа № 2-1371/2010  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

( вступна та резолютивна частина   )

14 грудня 2010 року                                                                                                  м. Чернігів  

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі  :

Головуючої - судді                           Меженнікової С.П.

При секретарі                                   Шаргородській М.В.  

з участю позивача –                         ОСОБА_1  

відповідача -                                      ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади села Скорінець Чернігівського району в особі Краснянської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування ,-

  ВСТАНОВИВ:  

 Зважаючи на складність у викладені повного рішення суду, пов'язаного з потребою у наведені доводів, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частину.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитися 17 грудня 2010 року.

 Керуючись ст.ст. 10, 13, 14, 60, 61, 88,  174, 208, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 392, 331, 1216, 1217, 1218,1220,1262, 1268, 1269,1270, 1272 ЦК України, суд, -

В и р і ш и в :  

Позовні вимоги ОСОБА_1 до територіальної громади села Скорінець Чернігівського району в особі Краснянської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування, задовольнити частково.

      Визнати за ОСОБА_1 права та обов”язки  забудовника на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3.    

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали та обладнання, які використовувались для будівництва житлового будинку за адресою по АДРЕСА_1 на загальну суму 21106,00  грн.  

 В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Суддя                                                                                                                 С.П. Меженнікова