Копія.
Справа № 11-830, 2010 року Головуючий в 1-й інстанції Воєвідко Я.І.
Категорія: ч.1 ст. 121 КК України Доповідач Козачок С.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Кульбаби В.М.
суддів Козачка С.В., Матущака М.С.
з участю прокурора Войтюка М.П.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь в розгляді справи, засудженого ОСОБА_2 на вирок Кам’янець – Подільського міськрайонного суду від 23 листопада 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Драбів Драбівського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньо – спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого;
засуджено за ст. 123 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Згідно із вимогами ст. 76 КК України його зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи; повідомляти орган кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.
Запобіжний захід – підписка про невиїзд.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.81 КПК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області 696, 60 грн. судових витрат за проведення балістичної експертизи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3:
- 2 671 грн. матеріальної шкоди;
- 20 000 грн. моральної шкоди;
- 1500 грн. витрат за надання юридичної допомоги.
За вироком суду, ОСОБА_2, близько 00 год. 10 хв. 11 квітня 2010 року перебуваючи у власному житловому будинку по АДРЕСА_1, почув шум збоку городньої ділянки його господарства та з метою з’ясувати причину шуму разом з дружиною ОСОБА_4 вийшов з будинку. На території власного господарства побачив ОСОБА_5, який перебував у стані алкогольного сп’яніння та запропонував останньому залишити територію господарства. Під час цих подій між ним виникла словесна суперечка, яка переросла в конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 попросив свою дружину ОСОБА_4 винести з будинку пневматичний пістолет. У цей час до ОСОБА_5 приєднався ОСОБА_3, який також перебував в стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_2 перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання з метою умисного спричинення тілесних ушкоджень, спрямував пістолет в напрямку обличчя ОСОБА_3 та здійснив постріл, заподіявши ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді наскрізного склерального поранення правого ока з вхідною раною в області ребра верхнього повіка правого ока з розвитком крововиливу в праве око, заочного крововиливу, відшарування сітківки правого ока з наявністю чужорідного тіла (кулі) в проекції основної пазухи основи черепа, які по степені тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які привели до розвитку повної втрати гостроти зору на праве око, з втратою працездатності більше чим на одну третину -35%.
В апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь в розгляді справи простить вирок суду скасувати, оскільки вважає перекваліфікацію судом дій ОСОБА_2 на ст. 123 КК України необґрунтованою.
За скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України просить обрати ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Звертає увагу, що з показів потерпілого та свідків вбачається, що конфлікт розпочав ОСОБА_2, а тому його умисні дії охоплюються диспозицією ст. 121 ч.1 КК України.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити, за відсутності в його діях складу злочину.
Стверджує, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відносно потерпілого він діяв в стані необхідної оборони.
Звертає увагу на те, що постріл з пневматичного пістолета він здійснював виключно з метою припинити протиправні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_3 по відношенню до нього та його дружини, а також охорони власного майна.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про скасування вироку і постановлення нового, доводи засудженого і його адвоката на підтримку апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню, апеляція засудженого частковому задоволенню.
Вирок місцевого суду підлягає зміні з таких підстав.
За законом, необхідною умовою настання відповідальності за нанесення тяжких тілесних ушкоджень в стані сильного душевного хвилювання є раптове виникнення сильного душевного хвилювання і наявність умислу заподіяти тяжке тілесне ушкодження. Раптовість сильного душевного хвилювання означає, що воно виникає, як негайна відповідь на протиправні дії потерпілого.
Умисел заподіяти шкоду здоров’ю потерпілого в особи, що перебуває в стані сильного душевного хвилювання також виникає раптово і реалізується в момент, коли винний ще знаходиться в стані сильного душевного хвилювання.
Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що для злочинів вчинених в стані сильного душевного хвилювання характерне заподіяння шкоди потерпілому не з метою захисту, а звідси не в стані необхідної оборони. Крім того, для злочинів вчинених в стані сильного душевного хвилювання, обов’язковою ознакою є заподіяння шкоди потерпілому саме в результаті раптово виникнувшого сильного душевного хвилювання.
У той же час із показань ОСОБА_2 на досудовому і судовому слідстві у тому числі і в суді апеляційної інстанції вбачається, що почувши, а надалі знайшовши на своїй садибі невідомих йому чоловіків він вступив з ними у розмову, запитував хто вони, представлявся як господар, відповідав на запитання цих осіб, пропонував їм покинути господарство. Під час цієї розмови узнав, що вони заблукали. За його словами поруч нього знаходилась дружина, яка там приймала участь у розмові, кричала та виганяла цих чоловіків із господарства.
Далі він розповів, що попросив дружину принести з будинку пневматичний пістолет, а отримавши його, з метою присікти можливий напад та крадіжку кролів, здійснив у бік ОСОБА_3 і ОСОБА_5 5 пострілів, одним із яких влучив в око ОСОБА_3
У цій частині показання засудженого у деталях та розвитку події збігаються із показаннями очевидців події, свідка ОСОБА_4
За словами свідка ОСОБА_5 він заблукавши, дійсно опинився на городі ОСОБА_2, звідки намагався вийти. Між ним і підійшовшим ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, згодом штовханина. У цей час дружина принесла ОСОБА_2 пістолет і той розпочав стріляти спочатку в його сторону, а потім в сторону ОСОБА_3, який втрутився в конфлікт, травмувавши тому око.
Згідно із показаннями ОСОБА_3, конфлікт між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 відбувався на садибі ОСОБА_2 Він бачив, що ОСОБА_2 з предмета схожого на пістолет здійснив декілька пострілів в сторону ОСОБА_5, а коли запитав у нього, що той робить, був травмований пострілом в око з близької відстані.
Таким чином, із показань засудженого, потерпілого, свідків очевидно, що ОСОБА_2 в нічну пору виявивши на своїй садибі 2-х невідомих осіб, які заблукавши причіпались до нього і його дружини, нецензурно виражались, штовхались, з метою припинення вказаної поведінки невідомих, діяв в стані необхідної оборони. Однак, перевищив її тим, що застосував пневматичний пістолет здатний до травматичної дії, у той час коли ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_5 не застосовували до нього ні будь – яких предметів чи зброї.
На думку колегії суддів, описаний перебіг подій, поведінка засудженого, потерпілого, свідків очевидно вказує на те, що ОСОБА_2 перебував в стані необхідної оборони, яку перевищив застосувавши травматичну дію пневматичного пістолета.
Очевидно і те, що у цей час він був емоційно напруженим, однак послідовність його дій під час конфлікту на стан сильного душевного хвилювання не вказує.
Таким чином висновки місцевого суду про те, що при заподіянні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, засуджений ОСОБА_2 знаходився в стані сильного душевного хвилювання - не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, через що його дії слід перекваліфікувати із ст. 123 КК України на ст. 124 КК України як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження у разі перевищення меж необхідної оборони із призначенням покарання згідно із санкцією даного закону.
Цивільний позов в частині морального відшкодування підлягає зміні із зменшенням суми стягнення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляцію прокурора залишити без зміни, апеляцію ОСОБА_2 задоволити частково.
Вирок Кам’янець – Подільського міськрайонного суду від 23 листопада 2010 року стосовно ОСОБА_2 змінити.
Перекваліфікувати його дії із ст. 123 КК України на ст. 124 КК України і за даним законом призначити 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 рік.
Цивільний позов в частині морального відшкодування на користь ОСОБА_3 змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 – 12 000 грн.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно :
суддя Апеляційного суду С.В.Козачок