КОПІЯ
Апеляційний суд Хмельницької області
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“22” листопада 2010 р. м. Хмельницький
судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Харчука В.М.,
суддів: Переверзєвої Н.І.,
Кізюн О.Ю.
при секретарі : Жищинській І.М.
.
з участю: представників сторін та третіх осіб
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-ц-5050 за апеляційною скаргою територіального управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 02 червня 2010 року за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Кам”янці-Подільському до територіального управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області за участі третіх осіб на стороні відповідача Відкритого акціонерного товариства „Кам”янець-Подільське АТП 16808”, ОСОБА_3 про визнання нещасного випадку таким, що не пов”язаний із виробництвом , визнання недійсним та скасування акту форми Н-1, внесення змін до акту форми Н-5, заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, судова колегія,
В С Т А Н О В И Л А :
рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 02 червня 2010 року позовні вимоги позивача задоволено.
Визнано нещасний випадок, що стався 03 березня 2009 року з ОСОБА_4 на території ремонтної бази ВАТ „Кам”янець-Подільське АТП 16808” таким, що не пов”язаний із виробництвом.
Визнано недійсним та скасовано акт про нещасний випадок із смертельним наслідком за формою Н-1, затверджений 09.06.2009 року начальником територіального управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області, який стався з ОСОБА_4 03 березня 2009 року.
____________________________________________________________________ Головуючий у першій інстанції –Салоїд Н.М. Справа № 22-ц-5050 Доповідач – Харчук В.М. Категорія № 57
Внесено зміни до пункту 6 Акту спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком за формою Н-5 від 09.06.2009 року з ОСОБА_4 03 березня 2009 року, виклавши його у наступній редакції „Нещасний випадок вважається не пов”язаним із виробництвом”.
В апеляційній скарзі на рішення суду Управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з”ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судом порушено п.п. 14, 18, 46 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві № 1112 від 25.08.2004 року, п. 4.6 Інструкції з охорони праці № 23, затвердженої начальником ВАТ „Кам”янець-Подільське АТП 16808”.
Зокрема, судом не враховано, що питання розслідування нещасних випадків на виробництві та кваліфікація цих випадків належить до компетенції комісії по розслідуванню, а не до компетенції суду.
Якщо суд вважав, що комісією допущені певні порушення, то мав би зазначити ці порушення, скасувати акт і направити справу на нове розслідування.
Судом безпідставно не враховано докази у справі та неправильно встановлені обставини, а саме, що ОСОБА_4 не закінчив роботу о 9.00 годині, а продовжував її, після 9-ї години перебував у резерві, проводив технічне обслуговування автобуса, а о 14 годині за розпорядженням начальника АТП отримав перегінний лист і перегнав автобус в ремонтну зону підприємства, куди заїхав о 14 годині 25 хвилин.
О 14 годині 05 хвилин ОСОБА_4 проходив медичний огляд, що відмічено у журналі медичних оглядів водіїв.
Ці обставини також підтверджені письмовими поясненнями начальника колони ОСОБА_6, диспетчера ОСОБА_7, охоронця ремонтної зони ОСОБА_8 під час розслідування нещасного випадку спеціальною комісією.
Суд зробив безпідставні висновки, що пояснення цих осіб є неправдивими, а документи – підробленими та виготовленими після загибелі ОСОБА_4
Суд безпідставно не допитав цих осіб в якості свідків.
Висновки суду про те, що причиною нещасного випадку стало сильне алкогольне сп”яніння ОСОБА_4 та про необхідність застосування п.18 Порядку є недоцільними, так як не пов”язаними із виробництвом визнаються нещасні випадки, які сталися в разі алкогольного сп”яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку.
Достатніх доказів тому, що причиною падіння ОСОБА_4 зі сходів стало його алкогольне сп”яніння не має. Тому комісія по розслідуванню таких висновків не зробила.
Судом також не враховано, що виробниче приміщення підприємства (ремонтна зона на вулиці Драй-Хмари,50) охороняється і сторонні особи чи працівники у поза робочий час на цій території перебувати не можуть.
ОСОБА_4 поставив автобус на стоянку біля 14 години 25 хвилин, на пів-години відлучився і повернувся у виробниче приміщення, щоб помитися і привести себе в порядок після роботи відповідно до затвердженої на підприємстві Інструкції.
По дорозі із корпусу впав зі сходів та отримав смертельну травму. Тому комісія дійшла правильного висновку про те, що нещасний випадок, який стався із ОСОБА_4, пов”язаний із виробництвом.
Тому апелянт просить скасувати рішення Хмельницького міськрайсуду від 02 червня 2010 року і у позові позивачу відмовити.
Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.ст. 10, 60, 213, 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу апелянта і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд вирішує спір на засадах змагальності, сторони зобов”язані доказами довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Рішення суду є законним, якщо суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.ст.13, 22 Закону України „Про охорону праці” № 2694-ХІІ від 14 жовтня 1992 року роботодавець зобов”язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, в тому числі і забезпечувати належне утримання будівель і споруд за їх технічним станом.
У випадку настання нещасного випадку на виробництві роботодавець зобов”язаний організувати відповідне його розслідування, за підсумками якого скласти відповідний акт за встановленою формою.
У разі незгоди потерпілого зі змістом акту він вправі оскаржити його посадовій особі державного нагляду за охороною праці.
Рішення цієї посадової особи може бути оскаржене в судовому порядку.
Відповідно до ст.ст.14, 33, 34 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов”язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров”ю або настала смерть.
Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.
У випадку смерті застрахованої особи право на страхове відшкодування мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали право на день його смерті на одержання від нього утримання.
Відповідно до п.14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМ України № 1112 від 25 серпня 2004 року, визнаються пов”язаними з виробництвом нещасні випадки, що стались з працівниками під час виконання трудових обов”язків, в тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період: перебування на території підприємства або в іншому місці, пов”язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, якщо настання нещасного випадку пов”язане із виконанням потерпілим трудових обов”язків або з впливом на нього шкідливих виробничих факторів або середовища.
Відповідно до п.18, абз. 4 Порядку не визнаються пов”язаними із виробництвом випадки, що стались з працівниками у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп”яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання.
Відповідно до п.п. 46, 51, 53, 59 Порядку спеціальна комісія під час розслідування нещасного випадку зобов”язана з”ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов”язаний цей випадок з виробництвом, обстежити місце, де стався нещасний випадок і визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці.
За результатами розслідування нещасного випадку спеціальна комісія складає акти форми Н-5 та Н-1, якщо випадок пов”язаний із виробництвом, або НПВ, якщо він з виробництвом не пов”язаний.
Акти у випадку погодження з ними, затверджуються керівником органу Держгірпромнагляду.
У разі незгоди з актами роботодавець, потерпілий або член його сім”ї може їх оскаржити в судовому порядку.
Оскільки на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України лягає обов”язок по виплаті страхового відшкодування, то такі акти можуть оскаржуватись і Фондом.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_4 працював водієм автобуса на відкритому акціонерному товаристві „Кам”янець-Подільське АТП 16808”.
В день свого шестидесятиліття 03 березня 2009 року ОСОБА_4 автобусом марки „Ікарус-255-56”, державний номерний знак АЕ в 5 годині 50 хвилин за отриманим шляховим листом виїхав по маршруту с. Підзамче-Кам”янець-Подільська загальноосвітня школа № 1 з метою перевезення до школи школярів. Перед виїздом ОСОБА_4 пройшов у встановленому порядку медичний огляд і був придатним до виконання службових обов”язків.
Після перевезення школярів ОСОБА_4 0 9 годині 00 хвилин повернувся автобусом на територію підприємства в місті Кам”янці-Подільському, вул.Матросова,4, де визначена стоянка автобусів, в 14 годині здав шляховий лист.
В 14 годин 25 хвилин ОСОБА_4 службовим автобусом переїхав на іншу територію ВАТ „Кам”янець-Подільске АТП 16808” за адресою місто Кам”янець-Подільський, вулиця Драй-Хмари, 50, де виходив із побутового корпусу підприємства в стані тяжкого алкогольного сп”яніння, внаслідок власної необережності та стану сп”яніння впав на проміжну площадку сходинкового маршу, отримав травму, не сумісну із життям, внаслідок чого настала смерть.
Комісією по розслідуванню нещасного випадку, що стався із ОСОБА_4 03 березня 2009 року, 22 травня 2009 року складено акти за формою Н-5 та Н-1, основною причиною нещасного випадку зазначено особисту необережність ОСОБА_4, а випадок розцінений, як такий, що пов”язаний із виробництвом.
При цьому комісія не врахувала тяжкого стану алкогольного сп”яніння ОСОБА_4 та не встановила і не зазначила, які ж саме шкідливі виробничі фактори, технічні та організаційні причини призвели до нещасного випадку, адже технічний стан та конструкція сходів побутового корпусу № 2 АТП 16808 по вулиці Драй-Хмари,50 в місті Кам”янці-Подільському відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
Цей акт затверджено начальником територіального управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області 09 червня 2009 року без урахування зазначених обставин.
Зазначені обставини повністю підтверджуються дослідженими судом доказами: актами спеціального розслідування за формою Н-5 та Н-1 (а.с.4-13), експертним висновком (а.с.15-16), повідомленням Кам”янець-Подільської міської лікарні № 1 щодо вмісту алкоголю в крові ОСОБА_4 (а.с.69), повідомленням Хмельницького обласного бюро судово-медичних експертиз (а.с.17), матеріалами спеціального розслідування, доданими до справи, іншими доказами.
Судом першої інстанції правильно відхилені надані відповідачем та третьою особою ВАТ „Кам”янець-Подільське АТП 16808” докази щодо виконання ОСОБА_4 службових обов”язків на території підприємства по вулиці Драй-Хмари,50.
Відповідно до шляхового листа та табелів обліку робочого часу ОСОБА_4 працював із 5 години 50 хвилин до 9 години 03 березня 2009 року. Саме за цей відпрацьований робочий час йому нараховано заробітну плату.
В такому ж режимі він працював і в попередні робочі дні, що підтверджено журналами виїзду та заїзду автобусів.
Перегінний лист, на підставі якого ОСОБА_4, ніби-то, переїжджав з однієї території підприємства на іншу, не зареєстрований у журналі випуску транспорту.
У журналі заїзду автобусів на територію підприємства після виконання рейсів час заїзду ОСОБА_4 03 березня 2009 року виправлений на 14 годину.
У шляховому листі час перебування ОСОБА_4 у резерві з 9.00 години до 13.00 години дописаний іншим чорнилом, цей час ОСОБА_4 не табелювався і за нього не нараховано заробітну плату.
В суді апеляційної інстанції жоден учасник судового процесу не пояснив, яким нормативним актом передбачено видачу перегінного шляхового листа і чому ОСОБА_4 не перегнав автобус на територію підприємства на вулицю Драй-Хмари, 50 за виданим йому вранці шляховим листом з відміткою про проходження медичного огляду та з відміткою цього маршруту. Висновки суду в цій частині не спростовані належними і допустимими доказами.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, дана оцінка доказам, які ці обставини підтверджують, враховано, що за наявності заперечень з боку представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та не встановлення спеціальною комісією наявності та впливу шкідливих виробничих факторів, які призвели до нещасного випадку на виробництві, перебування ОСОБА_4 в стані тяжкого алкогольного сп”яніння, начальник територіального відділення Держгірпромнагляду по Хмельницькій області не мав підстав до затвердження актів форми Н-5 та Н-1, а мав би призначити повторне розслідування цього нещасного випадку.
Так як зазначена посадова особа цього не зробила, то у Фонду соціального страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в особі його територіального органу виникло право на оскарження складених актів до суду.
Рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим і підстави до його скасування в межах доводів апеляційної скарги апелянта відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу Управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області відхилити, рішення Хмельницького міськрайонного суду від 02 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис) Судді:(підписи)
З оригіналом згідно : Суддя В.М. Харчук