КОПІЯ
Апеляційний суд Хмельницької області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“24” листопада 2010 р. м. Хмельницький
судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Харчука В.М.,
суддів: Переверзєвої Н.І.
Кізюн О.Ю.
при секретарі : Жищинській І.М.
з участю сторін та їх представників
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-ц-5084 за апеляційною скаргою ОСОБА_2, до якої приєдналась ОСОБА_3, на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27 травня 2010 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до начальника Хмельницького гарнізону, житлової комісії Хмельницького гарнізону, квартирно-експлуатаційного відділу Хмельницького гарнізону про визнання права на отримання двокімнатної квартири, заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, судова колегія,
В С Т А Н О В И Л А :
рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 27 травня 2010 року у позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду від 27 травня 2010 року ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права – ст.ст. 11,16, 31, 36, 37 ЦК України, ст.ст.22, 31, 40, 48, ч. 1, 50, ч. 2, 54 ЖК України, ст.15 ЦПК України.
Зокрема, судом не враховано, що він із повнолітньою донькою ОСОБА_3 перебуває на обліку на покращання житлових умов четвертим у черзі на отримання двокімнатної квартири у Хмельницькому військовому гарнізоні, як колишній військовослужбовець, який вийшов на пенсію.
Відповідно до житлового законодавства не можуть заселятись до однієї кімнати повнолітні особи різної статі, крім подружжя.
У списках на отримання житла в будинку АДРЕСА_2 він з донькою відсутні.
_________________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції – Салоїд Н.М. Справа № 22-ц-5084 Доповідач – Харчук В.М. Категорія № 41
На їх звернення до виконкому Хмельницької міської ради, начальника Хмельницького військового гарнізону, житлової комісії Хмельницького військового гарнізону, начальника КЕВ міста Хмельницького ними отримано відповідь начальника Хмельницького військового гарнізону про те, що вони з донькою, на думку житлової комісії, не мають права на отримання двокімнатної квартири.
Суд не врахував цих обставин, що їхнє право на отримання двокімнатної квартири відповідачами не визнається, що підтверджується зазначеним листом.
Суд рішенням мав би захистити їхнє невизнане право.
Тому апелянт просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27 травня 2010 року, ухвалити нове рішення, яким визнати право відповідачів на отримання двокімнатної квартири.
Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.ст.3, 4, 10, 60, 213, 308 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Суд вирішує спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов”язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Рішення суду є законним, якщо суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу апелянта і залишає рішення без змін, якщо визнає, що воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.ст. 1, 9, ч.1, ст.ст. 36-38, 40, ч. 12, 48, 50, 51-52 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року, п.п.3, 6, 7, 20, 23, 26, 29, 37-38, 58 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою РМ Української РСР і Української Республіканської Ради Професійних Спілок від 11 грудня 1984 року № 470; п.п. 3, 3.3, 3.6, 3.10, 3.12, 4.1, 4.5 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра Оборони України 06.10.2006 року за № 577 та зареєстрованої у Мінюсті України 30.10.2006 року за № 1171\13045, громадяни України та військовослужбовці Збройних Сил України, в тому числі і звільнені з військової служби, мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду.
Це право реалізується шляхом взяття громадян на квартирний облік за рішенням виконкому місцевого органу самоврядування за участі житлової комісії, за спільним рішенням адміністрації та профкому підприємства, за рішенням житлової комісії та квартирно-експлуатаційного органу, якщо це стосується військовослужбовців та осіб, звільнених із військової служби.
Лише громадянам, які перебувають на обліку на отримання житла в порядку покращання житлових умов, надається житло в будинках державного та громадського житлового фонду також за рішенням виконкому органу самоврядування за участі житлової комісії, за спільним рішенням адміністрації та профкому підприємства, за рішенням житлової комісії військової частини та квартирно-експлуатаційного органу військової частини чи військового гарнізону, якщо це стосується військовослужбовців чи осіб, звільнених з військової служби.
Чинне житлове законодавство не передбачає взяття на квартирний облік чи зняття з нього, надання житла чи відмови у наданні житла шляхом будь-яких листів, письмових повідомлень чи усних обіцянок або відмов.
Відмовляючи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у позові, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що компетентні органи: житлова комісія Хмельницького військового гарнізону та квартирно-експлуатаційний орган військового гарнізону, начальник Хмельницького військового гарнізону не ухвалювали будь-яких рішень та не видавали будь-яких наказів з приводу прийняття ОСОБА_2 в складі сім”ї із двох осіб у чергу на отримання саме однокімнатної квартири, про відмову у наданні йому двокімнатної квартири.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, його донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та колишня дружина ОСОБА_6 є власниками однокімнатної квартири № 89 в багатоквартирному жилому будинку АДРЕСА_1 загальною площею 29,00 кв. метрів, жилою площею 14,4 кв. метрів.
Після розлучення з колишньою дружиною за рішенням житлової комісії військової частини А 1566 від 26 вересня 2005 року та квартирно-експлуатаційного органу прапорщика ОСОБА_2 в складі сім”ї із двох осіб взято на облік на покращання житлових умов на загальну чергу за № 25.
Наказом командира вч А 1566 від 04.12.2005 року старшого прапорщика ОСОБА_2 звільнено зі служби із Збройних Сил України із залишенням на квартирному обліку.
Рішенням житлової комісії вч А 1566 та квартирно-експлуатаційного органу від 14 жовтня 2008 року ОСОБА_2 в складі сім”ї із двох осіб внесено до списків на отримання житла позачергово, як інваліда, який постраждав внаслідок катастрофи на ЧАЕС.
На 01.01.2010 року ОСОБА_2 перебуває на обліку осіб, які потребують покращання житлових умов як у загальній черзі за № 14, так і в списках позачерговиків за № 150.
У 2008 році здано в експлуатацію новозбудований багатоквартирний жилий будинок АДРЕСА_2, квартири у якому розподілено між військовими частинами Хмельницького військового гарнізону та військовослужбовцями, що перебували на черзі на покращання житлових умов попереду ОСОБА_2
23 червня 2008 року ОСОБА_2 звертався із заявами до начальника Хмельницького військового гарнізону, начальника КЕВ міста Хмельницького, житлової комісії Хмельницького війсьткового гарнізону про перевірку законності виключення його зі списків на отримання двокімнатної квартири.
Однак, будь-які рішення компетентних органів з приводу зняття з квартирного обліку, визнання права позивача на отримання житла чи позбавлення такого права не ухвалювались.
Лист начальника Хмельницького гарнізону від 11 липня 2008 року на звернення ОСОБА_2 про надання при надходженні черговості однокімнатної квартири позивачу, на який посилається позивач як на обгрунтування своїх позовних вимог, не є рішенням компетентного органу, уповноваженого вирішувати питання черговості надання житла, розміру надаваного житла та інше. А тому цей лист судом правильно оцінений, як такий, що не має правового значення і не порушує житлових прав позивача та членів його сім”ї.
До компетенції суду відповідно до чинного житлового та процесуального законодавства входить вирішення питання про відновлення порушеного чи невизнаного права позивача компетентним органом, а не про підтвердження теоретичного абстрактного права на одержання житла певного розміру чи якості.
Наведені обставини повністю підтверджуються дослідженими доказами: копією листа начальника Хмельницького військового гарнізону (а.с.8), витягами з протоколів житлової комісії та свідоцтвом про право власності на житло (а.с.12-15, 95, 102-109, 128-135), витягами з наказів начальника військової частини А 1566 (а.с.26), списками черговиків (а.с.98-100, 120-122, 143-146), іншими доказами.
Позивачами суду не надано будь-яких доказів на обгрунтування позовних вимог та підтвердження порушення своїх житлових прав.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини, дав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне та обгрунтоване рішення, підстави до скасування якого в межах доводів апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня надбання нею законної сили..
Головуючий: (підпис) Судді:(підписи)
З оригіналом згідно : Суддя В.М. Харчук