КОПІЯ
Апеляційний суд Хмельницької області
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“29” листопада 2010 р. м. Хмельницький
судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого судді Харчука В.М.
суддів: Кізюн О.Ю.
Переверзєвої Н.І.
при секретарі Кричківській А.А.
з участю: представників сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-ц-5437 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” на рішення Шепетівського міськрайонного суду від 23 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” про визнання дій неправомірними, зобов”язання відновити раніше діючі умови погашення кредиту за кредитним договором, списання заборгованості, заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, судова колегія,
В С Т А Н О В И Л А :
рішенням Шепетівського міськрайсуду від 23 липня 2010 року позовні вимоги позивача задоволені частково, визнано неправомірними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” щодо підвищення відсоткової ставки за кредитно-заставним договором від 09.04.2008 року з 8,52% до 20,16%, починаючи з 01 лютого 2009 року.
Зобов”язано ПАТ КБ „Приватбанк” відновити раніше діючі умови погашення заборгованості за цим договором при річній відсотковій ставці 8,52% в сумі, визначеній кредитним договором 1 102,75 гривень щомісячно.
Зобов”язано ПАТ КБ „Приватбанк” з урахуванням процентної ставки 8,52% річних списати всю заборгованість, яку нараховано ОСОБА_2 у зв”язку з підвищенням процентної ставки.
Стягнуто із ПАТ КБ „Приватбанк” на користь ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення від 15 січня 2010 року ПАТ КБ „Приватбанк” посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права – ст.ст. 47, 55, ч.4 Закону _________________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції –Чевилюк З.А. Справа № 22-ц-5437 Доповідач – Харчук В.М. Категорія № 27
України „Про банки і банківську діяльність”, ст.ст.5, 651 ЦК України, ст.ст.15, 16 ЦПК України, ст. 58 Конституції України, п. 3.5 Постанови Правління Національного Банку України „Про затвердження правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту” від 10 травня 2007 року.
Апелянт посилається на те, що договором між сторонами (п.2.3) було передбачено право банку при зміні облікової ставки Національного банку України та зміні курсу долара США змінювати процентну ставку за користування кредитом.
Листом від 08 січня 2009 року ОСОБА_2 банком попереджена про зміну процентної ставки за користування кредитом банку з 01 лютого 2009 року.
Тому посилання позивача на положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку” від 12 грудня 2008 року, що набрав чинності з 09 січня 2009 року, не повинні братись до уваги, так як закон зворотньої сили не має.
А тому, банк правомірно збільшив розмір плати за користування кредитними ресурсами і підстави до задоволення позовних вимог позивача відсутні.
Апелянт просить скасувати рішення суду, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга апелянта задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.ст. 526, 651, 654, 1054, 1056-1, 1048 ЦК України, ст. ст. 1, п.23), 11, ч.4, абз. 3 Закону України „Про захист прав споживачів” № 1023-ХІІ від 12 травня 1991 року за договором споживчого кредиту банк надає позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити обумовлені проценти за користування ним.
Одностороння відмова від виконання зобов”язань не допускається.
У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.
Відповідно до положень Закону України № 661-УІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку”, який набрав чинності з 09.01.2009 року, ст.1056-1, ч.ч.2 та 3 ЦК України, що набрала чинності з 10.01.2009 року, встановлений кредитним договором розмір процентів за користування кредитом не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку після цієї дати є нікчемною.
Відповідно до ст.ст.10, 60, 213, 308 ЦПК України суд вирішує спір на засадах змагальності. Кожна сторона доказами зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Судове рішення є законним, , якщо суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вирішуючи спір, судом першої інстанції правильно встановлено, що 09.04.2008 року між ПАТ КБ „Приватбанк” і ОСОБА_2 укладено кредитно-заставний договір № HMCOAN 13211536 за яким остання отримала у банку кредит на споживчі цілі (придбання легкового автомобіля) в сумі 56009,06 гривень зі сплатою 8,52% річних в розмірі 1045,20 гривень щомісячно із 09 квітня 2008 року по 08 квітня 2015 року.
Пунктом 6.3.1 договору сторонами погоджено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон”юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше, ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (за статистикою НБУ).
При цьому банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.
Відповідно до розпорядження № Э.40.0.0.0\1-20 від 25.12.2008 року заступника голови правління ПАТ КБ «Приватбанк» банком прийнято рішення про зміну відсоткових ставок по кредитних споживчих договорах по програмах «Авто в кредит» та «Іпотечне кредитування» і відповідно до рішення із 01 лютого 2009 року ОСОБА_2 банком в односторонньому порядку збільшено відсоткову ставку за кредитним договором із 8,52% річних до 20,16% річних.
Однак, це розпорядження у правовідносинах із ОСОБА_2 у встановленому Законом порядку банком не реалізовано, позичальникові банком не направлено у встановлений Законом семиденний строк письмове повідомлення банку про зміну відсоткової ставки, тому зміна відсоткової ставки є нікчемною і не може створювати для сторін змінених прав та обов»язків у правовідносинах.
В матеріалах справи наявний письмовий лист банку № 1183 від 08.01.2009 року про зміну відсоткової ставки, ніби-то адресований позивачу (а.с.66).
Однак, даний лист адресований за неіснуючою адресою ОСОБА_2 АДРЕСА_1, в той час, як в кредитному договорі та інших документах банку її правильна адреса зазначена АДРЕСА_2.
Крім того, Хмельницькою дирекцією УДППЗ «Укрпошта» проведено службову перевірку і встановлено, що таке поштове повідомлення від банку взагалі не надходило і поштою не видавалось (а.с.47).
Наведені обставини повністю підтверджуються дослідженими доказами: кредитним договором та додатком до нього (а.с.4-13), претензіями банку (а.с.14, 16, 18), квитанціями про сплату чергових платежів позичальником у визначеному кредитним договором розмірі (а.с.19-26), копією розпорядження банку (а.с.33), договором купівлі-продажу автомобіля з додатками (а.с.54-65), письмовим повідомленням банку, яке позичальникові не направлялось (а.с.66), повідомленням пошти (а.с.47).
Тому суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача в частині визнання дій банку по зміні відсотковї ставки та нарахуванню відсотків у збільшеному розмірі із 01 лютого 2009 року неправомірними та зобов”язання банку відновити раніше діючі умови кредитування ОСОБА_2, списати нараховану заборгованість у зв”язку із незаконним підвищенням процентної ставки.
Обгрунтовано суд в такому різі поклав на відповідача обов”язок по сплаті понесених ОСОБА_2 судових витрат у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гривень..
Судом першої інстанції ухвалене законне та обгрунтоване рішення, підстави до скасування чи зміни якого в межах доводів апеляційної скарги апелянта відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” відхилити, рішення Шепетівського міськрайсуду від 23 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис) Судді:(підписи)
З оригіналом згідно : Суддя В.М. Харчук