КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 грудня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Костенка А.М.,
суддів : Ніколової Б.Ю., Ярмолюка О.І.,
при секретарі : Товкан І.І.
з участю : представника позивача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5662 за апеляційною скаргою ОСОБА_2, його представника ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 20 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на автомобіль, звільнення майна з-під арешту та виключення майна з акту опису.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Позивач, звертаючись до суду з позовом, вказував, що 7 липня 2007 року згідно договору купівлі-продажу придбав у ОСОБА_3 автомобіль марки "ФІАТ ДОБЛО КАРГО 1.9", 2003 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1910 см.куб., державний номер НОМЕР_1. Згодом автомобіль був переобладнаний без зміни номерних агрегатів в пасажирський транспортний засіб і зареєстрований за ОСОБА_3 При цьому вказував, що 8 липня 2007 року та 6 січня 2008 року відповідач надав нотаріально посвідчені довіреності строком на десять років на право розпорядження, експлуатування вказаним автомобілем та вчинення інших дій, в яких виникне необхідність. Крім того, 1 лютого 2008 року у Городоцькому ВРЕР УДАІ УМВС України отримав тимчасовий реєстраційний талон на право керування вказаним автомобілем. Однак на даний час позбавлений права володіти, користуватись і розпоряджатись спірним автомобілем, оскільки на нього накладено арешт у зв'язку із заборгованістю ОСОБА_3 перед ОСОБА_8 Тому позивач просив визнати за ним право власності на автомобіль марки "ФІАТ ДОБЛО ПГА 4" 2003 року випуску, білого кольору, з об'ємом двигуна 1910 см.куб., шасі (рама) НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, що зареєстрований і перебуває на обліку в 1-му ВРЕР УДАІ УМВС України в Хмельницькій області, звільнити вказаний автомобіль з під арешту та виключити зазначений автомобіль з акту опису (від 26 червня 2009 року серії № 378149), який складений відділом ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20 жовтня 2010 року задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення суду, ухвалити нове, яким задоволити позов, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального ________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Піндрак О.О. Справа № 22ц-5662
Доповідач – Костенко А.М. Категорія № 71
права. Вказує, що при вирішенні спору суд не врахував, що лише законами визначені підстави та порядок набуття права власності, тому безпідставно застосував до вказаних правовідносин постанову Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388. Крім того, суд неповно дослідив обставини справи, зокрема не дав оцінки договору купівлі-продажу, укладеному між сторонами.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно з’ясовані фактичні обставини справи, дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Так судом встановлено, що власником автомобіля марки "ФІАТ ДОБЛО КАРГО 1.9", 2003 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1910 см.куб., державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_3 8 липня 2007 року ОСОБА_3 передав даний автомобіль на підставі довіреності ОСОБА_2 та ОСОБА_10 строком на 10 років з правом розпоряджатись та користуватись даним автомобілем. При цьому 7 липня цього ж року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу зазначеного автомобіля в письмовій формі і за яким продавець ОСОБА_3 передав покупцю ОСОБА_2 автомобіль за 9500 доларів США.
Постановою державного виконавця від 3 червня 2009 року на даний автомобіль було накладено арешт на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 19500 доларів США та 15800 грн.
У відповідності до ст.ст. 655, 656, 662, 689 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до п. п. 6, 7, 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1338, т ранспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції (далі - підрозділи Державтоінспекції). Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. В ласники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку.
Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Пунктами 40, 42 вищезазначених Правил передбачено, що зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду. У разі коли транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: "Транспортний засіб знято з обліку для реалізації в межах України".
Як вбачається з матеріалів справи, спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишався зареєстрованим за ОСОБА_3 Заява від останнього про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами ДАІ не здійснювався.
Не надходила така заява й від ОСОБА_2 який мав на те повноваження за дорученням від власника автомобіля ОСОБА_3
Таким чином, до вчинення дій, передбачених вищезазначеними Правилами, ОСОБА_3 не мав права відчужувати спірний автомобіль, а позивач його придбавати. При цьому, сторони після складання письмового договору купівлі-продажу автомобіля, не виконали вимог вищезазначених Правил та вимоги ч. 2 ст. 689 Цивільного кодексу України і не вчинили дії, які відповідно до Правил, необхідні з боку покупця і продавця для забезпечення передання та одержання товару. За таких обставин позивач не набув права власності на даний автомобіль.
Після складання 7 липня 2008 року письмового договору купівлі-продажу автомобіля між сторонами 8 липня 2007 року фактично був укладений договір представництва, за яким власник, відповідно довіреності, передав автомобіль позивачу у тимчасове користування терміном на 10 років, що не заперечують і сторони.
Доводи апеляційної скарги, що позивач на законних підставах набув право власності на даний автомобіль слід відхилити, оскільки вони суперечать вищенаведеним нормативним актам.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права і у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Оскільки в установленому законом порядку позивач не набув права власності на спірний автомобіль, відповідно до вищезазначених норм закону в нього відсутнє право вимоги щодо решти заявлених ним позовних вимог.
Рішення постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог позивача не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, його представника ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 20 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно : Суддя А.М. Костенко