КОПІЯ  

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

___________________________________________________________________________________  

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

28  грудня 2010  року                                                                                                    м. Хмельницький

  Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах  

Апеляційного суду Хмельницької області  

в складі : головуючого – судді Костенка А.М.,

суддів :  Ніколової Б.Ю., Харчука В.М.,

при секретарі : Гриньовій А.М.,

з участю : представника позивача ОСОБА_1, представника Шаровечківської сільської ради Глібко І.С., Загарука Є.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5726 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від                   14 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до  Шаровечківської сільської ради, третя особа – Загарук Євген Васильович про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.  

 Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

  в с т а н о в и л а :  

 ОСОБА_4, звертаючись до суду з позовом, вказувала, що 15 червня 2009 року прийнята на посаду завідувача фельдшерським пунктом с. Мацьківці Хмельницького району на період декретної відпустки. 2 червня 2010 року голова Шаровечківської сільської ради в усній формі повідомив її про необхідність забрати трудову книжку у зв'язку з її звільненням. Позивачка, вважаючи звільнення незаконним, зазначила, що її офіційно не було попереджено про звільнення, з наказом про звільнення ознайомлена не була, копію наказу і трудову книжку їй не видано. Також, згідно ст. 184 КЗпП України забороняється звільнення вагітних жінок. При звільненні відповідачу було відомо про вагітність позивачки. Крім того, звільнення є незаконним, оскільки відбулось у період перебування її у відпустці. Такі дії відповідача призвели до моральних переживань, втрати душевного спокою, що є негативним в період вагітності. Тому позивачка просила поновити її на роботі на посаді завідувача фельдшерським пунктом с. Мацьківці, стягнути з Шаровечківської сільської ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, зобов'язати відповідача відшкодувати моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 14 вересня 2010 року вказаний позов задоволено частково. Зобов'язано Шаровечківську сільську раду внести зміни в трудову книжку ОСОБА_4 в частині зазначення дати звільнення 05.05.2010 року на дату звільнення 22.05.2010 року. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказане рішення суду, ухвалити нове, яким задоволити позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд не здійснив всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи. Зокрема, належним чином не дослідив факт її звільнення. Так, судом першої інстанції встановлено, що розпорядження про відкликання з відпустки їй, ОСОБА_4, не направлялось, згоду на вихід із відпустки відповідач також не отримував. Тому, слід прийти до висновку, що звільнення відбулось у період перебування у відпустці. Крім того, при вирішенні ___________________________________________________________________________________

Головуючий  у першій інстанції –       Мазурок О.В.                                                 Справа № 22ц-5726

Доповідач – Костенко А.М.                                                                 Категорія № 51

спору суд не врахував, що її звільнено на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, яким передбачено обов'язкове працевлаштування звільненої, однак відповідач цей обов'язок не виконав, а також не враховував наявну судову практику при розгляді цього спору.  

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.        

Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 14 червня 2009 року була прийнята на роботу до відповідача на посаду завідуючою фельдшерським пунктом с. Мацьківці Шаровечківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області тимчасово, на період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_6 У зв’язку з виходом на роботу останньої 6 травня 2010 року на підставі її заяви позивачку, 5 травня 2010 року,  розпорядженням голови Шаровечківської сільської ради було звільнено у відповідності з п. 2 ст. 36 КЗпП України. Згідно довідки Дунаєвецької районної лікарні від 29 липня 2010 року станом на 29 липня 2010 року ОСОБА_4 була вагітна 21-22 тижні.

Відповідно до вимог пп. 2, 3 ст. 23 та п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України трудовий договір може бути укладений на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, і підставою припинення трудового договору є закінчення цього строку.    

Згідно із ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей  віком  до трьох  років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності  дитини  віком  до  чотирнадцяти  років  або дитини-інваліда  з  ініціативи  власника  або  уповноваженого  ним органу  не   допускається,   крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове  працевлаштування зазначених жінок  здійснюється також  у  випадках  їх  звільнення після  закінчення строкового трудового  договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.    

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду в п. 9 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП України вагітних жінок провадиться з обов’язковим працевлаштуванням. Не може бути визнано, що власник чи уповноважений ним орган виконав цей обов’язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не було надано на тому ж або іншому підприємстві (в установі, організації) іншу роботу або запропоновано роботу, від якої вона відмовилася з поважних причин.    

Як вбачається з відповіді Шаровечківської сільської ради на запит суду, вакантних посад по всіх установах, призначення на посади  у яких входить до повноважень Шаровечківської сільської ради, у період з 5 по 21 травня 2010 року не було.

За таких обставин поновлення ОСОБА_4 на посаді завідуючої фельдшерським пунктом призвело б до порушення прав та свобод, гарантованих Конституцією України, основного правника ОСОБА_6 При цьому працедавець - Шаровечківська сільська рада на час звільнення позивачки була позбавлена можливості виконати свій обов’язок по її працевлаштуванню на будь-яких посадах, призначення працівників на які відноситься до компетенції працедавця.

З цих підстав висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, під час установлення зазначених фактів судом не були порушені норми цивільного процесуального законодавства й правильно застосовані норми матеріального права, що підтверджується відповідними доказами, а тому вимоги апелянта про поновлення її на роботі завідуючої фельдшерським пунктом є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.  

Що стосується доводів апелянта про незаконність її звільнення під час перебування у відпустці, то цим доводам позовної заяви була надана оцінка судом першої інстанції, позов було задоволено частково та зобов’язано відповідача змінити дату звільнення на 22 травня 2010 року на час виходу позивача з відпустки. При цьому згідно рішення виконавчого комітету Шаровечківської сільської ради від 14 червня 29007 року  графік роботи фельдшерського пункту в с. Мацьківці передбачає  шестиденний робочий тиждень з робочим днем тривалістю 5 годин 42 хвилини з вихідним днем неділею, тобто 22 травня 2010 року  - субота був робочим днем і саме в цей день позивачка мала вийти з відпустки та приступити до роботи.

З цих підстав вказані доводи апеляційної скарги слід відхилити.  

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а  :  

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

  Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: (підпис)

Судді : (підписи)

   З оригіналом згідно : Суддя                                                                      А.М. Костенко