Справа № 2-4168/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України  

  03 серпня 2010 року                                                                               м. Чернігів  

Деснянський районний суд  м. Чернігова в складі :  

головуючого судді Харечко Л.К.,  

при секретарі Ніцай М.С.,  

з участю ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,    

представників ОСОБА_3 – ОСОБА_4, ОСОБА_5,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові     цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні Ѕ частиною квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради про припинення права власності, зобов’язання зняття з реєстрації, визнання права власності на Ѕ частину квартири,  

  ВСТАНОВИВ:  

  26.04.2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні Ѕ частиною квартири , а ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3, Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради про припинення права власності, зобов’язання зняття з реєстрації, визнання права власності на Ѕ частину квартири, свій позов мотивує тим, що у нього є у власності Ѕ частина квартири, а тому він має переважне право на частку ОСОБА_3  

ОСОБА_3 та її представники в судовому засіданні свій позов підтримали, а в задоволенні зустрічного позову просили відмовити.  

ОСОБА_1 та його представник просили відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов просили задовольнити.  

Представник Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.  

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, представника Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.  

Судом встановлено, що позивач є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом. В підтвердження цього позивач здійснила державну реєстрацію набуття права приватної власності на Ѕ вказаної квартири, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.- 9).  

Крім того, судом встановлено, що інша Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 належить відповідачу – ОСОБА_1 Таким чином, позивач з відповідачем є співвласниками вказаної квартири із зазначенням часток кожного, що передбачено ч. 1, 2 ст. 356 ЦК України, за якими власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб’єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.  

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 358 ЦК України право спільної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.  

Оскільки, позивач проживає в Росії та не має можливості безпосередньо вчиняти дії щодо реалізації свого права власності, тому вона уповноважила свою матір ОСОБА_4 управляти й розпоряджатися всім своїм майном, в чому б воно не складалося, що знаходиться на території України.  

Однак, ні позивач, ні довірена особа з відповідачем не мають можливості дійти згоди щодо володіння та користування двокімнатною АДРЕСА_1 у місті Чернігові, яка не підлягає розподілу у натурі, внаслідок того, що одна із жилих кімнат є прохідною. Крім того, з позовної заяви та пояснень представників позивача вбачається, що ключі від вхідної квартири знаходяться тільки у відповідача, хоча він у спірній квартирі проживає, але вхідних дверей не відчиняє та уникає контактів, чим створює перешкоди ОСОБА_3 у користуванні двокімнатною АДРЕСА_1 у місті Чернігові.  

В зв’язку з цим, довірена особа позивача вимушена була звернутися до ЧМВ УМВС України в Чернігівській області з заявою про протиправні дії відповідача щодо права власності позивача. Проте, незважаючи на викладене, відповідач продовжує уникати вирішення питання про усунення перешкод в користуванні Ѕ частини квартири.  

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а тому суд вбачає підстави для зобов’язання ОСОБА_1 надати ОСОБА_3 ключі від квартири АДРЕСА_2.  

Разом з тим, вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом до ОСОБА_3, Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради про припинення права власності, зобов’язання зняття з реєстрації, визнання права власності на Ѕ частину квартири не можуть бути задоволені судом, оскільки відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, Якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі, 2) річ є неподільною, 3) спільне володіння і користування майном є неможливим, 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.  

  Із зазначеної норми закону випливає, що припинення права особи на частку у спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України випадку, але лише у разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї, а тому суд враховуючи, що частки сторін у спільній власності є рівними, квартира є неподільною і частка не може бути виділена в натурі не знаходить підстав для задоволення зустрічного позову.  

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, зокрема в частині зобов’язання ОСОБА_1 надати ОСОБА_3 ключі від квартири АДРЕСА_2, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради про припинення права власності, зобов’язання зняття з реєстрації, визнання права власності на Ѕ частину квартири необхідно відмовити.  

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд,  

  ВИРІШИВ:  

    позов ОСОБА_3 задовольнити частково.  

Зобов’язати ОСОБА_1 надати ОСОБА_3 ключі від квартири АДРЕСА_2.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 45 грн. 50 коп. понесених судових витрат.  

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради про припинення права власності, зобов’язання зняття з реєстрації, визнання права власності на Ѕ частину квартири – відмовити.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  

  Суддя :