Справа № 2-5176/10  

РІШЕННЯ  

Іменем України  

  09 грудня 2010 року                                                                               м. Чернігів  

  Деснянський районний суд  м. Чернігова в складі:  

головуючого судді Харечко Л.К.,  

при секретарі Ніцай М.С.,  

з участю позивача та його представника ОСОБА_1, відповідача та його представника ОСОБА_2, представника Органу опіки та піклування Деснянської районної у місті Чернігові ради,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Комунальне підприємство «Деснянське» Чернігівської міської ради, Орган опіки та піклування Деснянської районної у місті Чернігові ради, про визнання втратившою право користування жилим приміщенням,  

  ВСТАНОВИВ:  

  09.06.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею в квартирі АДРЕСА_1, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач не проживає в цьому житловому приміщенні з 2008 року, але з реєстрації не знявся.  

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позивачем позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.  

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні і пояснили, що відповідач разом з неповнолітньою донькою проживає в спірній квартирі, що в квартирі знаходяться їх речі, а позивач проживає та працює в селі Нікольське, Рузского району Московської області.  

Представник органу опіки та піклування просив відмовити в задоволені позову, оскільки позивач мешкає разом з неповнолітньою дитиною в спірній квартирі.  

Представник КП «Деснянське» Чернігівської міської ради до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.  

Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, показання свідків та  дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.  

В судовому засіданні встановлено, що наймачем квартири АДРЕСА_2 являється ОСОБА_3, де також зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1.  

З пояснень позивача вбачається, що він працює та проживає в АДРЕСА_3 разом з сином ОСОБА_5, який навчається в Нікольській середній загальноосвітній школі. Разом з тим, позивач стверджує, що ОСОБА_4 та їх неповнолітня дочка ОСОБА_1 також у спірній квартирі не проживають, що він сплачує комунальні послуги та є стороною всіх договорів про надання комунальних послуг. Зазначене  підтверджує актом обстеження житлових умов від 05.01.2009 року. Однак, вищевикладене спростовується доводами відповідача, який зазначив, що саме він проживає з дочкою в спірній квартирі. Вказане підтверджує актом обстеження житлових умов від 27.08.2010 року, згідно якого в спірній квартирі зареєстрований, але з 2002 року не проживає саме позивач ОСОБА_3, а ОСОБА_4 проживає в квартирі разом з неповнолітніми дітьми  ОСОБА_5 та ОСОБА_1    

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він приходив до спірної квартири, проте жодних речей, що підтверджують проживання там відповідача не бачив. Однак, свідок ОСОБА_7, підтвердив, що протягом трьох місяців він займається репетиторством з дочкою сторін, що їх заняття проходять в спірній квартирі, де знаходяться речі відповідача та дитини. Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона неодноразово приходила до відповідача, що їх зустрічі також проходили в спірній квартирі, де окрім ОСОБА_4 та її неповнолітньої дочки ОСОБА_1 інших осіб не було.      

Відповідно до ст. 310 ЦК України, фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну.  

Згідно ст.71 ЖК України жиле приміщення зберігається за наймачем при тимчасовій відсутності наймача протягом шести місяців.  

Згідно ст. 72 ЖК України, особа, яка відсутня понад встановлений строк визнається такою, що втратила право користування жилим приміщенням.  

Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку,  що відповідач не був відсутній у спірній квартирі протягом встановленого законом строку, а тому позов позивача є  необґрунтованим та задоволенню не підлягає.  

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд,  

  ВИРІШИВ:  

в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання втратившою право користування жилим приміщенням, АДРЕСА_1 – відмовити.      

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  

  Суддя :