Справа № 2-734/2010 р.
РІШЕННЯ
іменем України
24 грудня 2010 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого – судді Дикого В.М.,
за участі секретаря с/з Герасимчук Н.Ю.,
позивача ОСОБА_2,
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ганнівської сільської ради Носівського району, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 подала до Носівського районного суду Чернігівської області позовну заяву про визнання права власності на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_6, який володів вказаним будинком. Позивач є спадкоємцем померлого за заповітом. Оскільки спадкодавець за життя не зареєстрував майнові права на спірний будинок, то позивач не може оформити право власності на це майно в порядку спадкування через нотаріальну контору. Тому ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на будинок судовим рішенням.
В судовому засіданні позивач підтримала позов та пояснила, що після смерті батька вона подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Але через відсутність правовстановлюючих документів на будинок оформити право власності на нього у нотаріальній конторі неможливо.
Представник Ганнівської сільської ради Носівського району в судове засідання не з’явився. Голова сільської ради направив до суду заяву, в якій вказав, що визнає позов і просить розглядати справу у відсутності представника відповідача.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні позов визнали.
Вислухавши пояснення позивача та відповідачів, дослідивши письмові докази, які містяться в справі, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень абзацу 6 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Відповідно до положень абзацу 3 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідачі без застережень визнали позов в повному обсязі. Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приймає визнання відповідачем позову та задовольняє позов.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями вартістю 81736 гривень, який розташований в АДРЕСА_1
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М. Дикий