Справа № 2-а- 1012  /2010р.

    П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

31 грудня 2010 року            Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

 головуючого – судді Корха О.І.,

 при секретарі –  Александровій Н.Л.,            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корюківка у приміщенні суду справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до управління Пенсійного Фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

в с т а н о в и в:  

 Позивач  звернулась до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він  відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. (далі Закон) є дитиною війни. Згідно ст.6 зазначеного Закону з 01.01.2006р. йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Виплата підвищення до пенсії мала здійснюватись відповідачем. Всупереч положень ст.22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, п.17 ст.77 та ст.110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006р.» від 20.12.2005р. та п.12 ст.71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 та 2007 роки відповідно. Пунктом 41 розділу ІІ ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. положення статті 6 Закону, було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено, проте рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. положення, що призупиняли дію ст.6 Закону, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення.  

Керуючись вищезгаданим рішенням Конституційного суду України та чинним законодавством України, позивачем було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою здійснити нарахування належної їй, як дитині війни соціальної державної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з   01 січня 2009 року по день розгляду справи в суді  , та забезпечити її виплату. Однак відповідач відмовив позивачу у її гарантованому Конституцією України та ст.6 Закону праві. Позивач вважає, що дана відмова є незаконною, протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.

Позивач просить зобов’язати відповідача надати інформацію про розмір виплаченої йому пенсії із зазначенням розміру доплат, якщо такі проводилися, передбачених ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з   01 січня 2009 року по день розгляду справи в суді.   Визнати відмову відповідача щодо виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – протиправною. Зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з   01 січня 2009 року по день розгляду справи в суді  .

 У судове засідання позивач не з’явилася, просить справу розглянути без її участі, так як за станом здоров’я та через похилий вік вона не зможе з’явитися в судове засідання, позовні вимоги підтримує  в повному обсязі.

 Представник відповідача управління Пенсійного Фонду України в Корюківському районі в судове засідання не з’явився  надав суду заяву про розгляд справи без участі, позов не визнає.  

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наступних підстав. По справі встановлено, що позивач відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. (далі Закон) є дитиною війни, яка на час закінчення (02.09.1945 року) Другої світової війни не досягла 18 років. Дана обставина не заперечується відповідачем та підтверджується наданою копією посвідчення, яке має  дані, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (НОМЕР_1)   є дитиною війни. Згідно ст.6 «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 01.01.2008 року, дітям війни повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

 Ст.46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення  їх у разі повної, часткової  або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, і також у старості і в інших випадках, передбачених законом. Таким чином щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.

 За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого  нормативно-правового акта, який би визначав або встановлював цей розмір немає. Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону складає 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 01 січня – 498 грн., з 01 листопада  – 573 грн.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з 01 січня – 695 грн., з 01 квітня  – 706 грн., 01 липня - 709 грн., 01 жовтня -723 грн., 01 грудня - 734 грн.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення  державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду. За умови відсутності у Державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни, це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів з яких має виплачуватись зазначена надбавка. Однак, суд вважає, що дана обставина не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка передбачена Законом.

 Реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів національного законодавства не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги. Виплата підвищення до пенсії мала здійснюватись відповідачем, що також не заперечується. Відповідно до ст.22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Положення ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2006р.» від  20.12.2005р, однак у зв’язку з виключенням п.17 ст.77 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006р.» відповідно до ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2006р.» від 19.01.2006 року дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було відновлено.      

Згідно п.12 ст.71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 року положення, що призупиняли дію ст.6 Закону, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення.

Пунктом 41 розділу ІІ ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. положення статті 6 Закону, було викладено в новій редакції (яка набрала чинності 01.01.2008 року): «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або до щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним з законів».  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року положення, що призупиняли дію ст.6 Закону, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення.

Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом  України рішення про їх неконституційність.

Суд вважає, що невиплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога, як дитині  війни підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання щомісячної  доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не залежить від розміру доходів одержувача чи наявності фінансування з бюджету, має безумовний характер, тому підлягають задоволенню вимоги позивача, щодо стягнення  виплати недоплаченої пенсії, як дитині війни з 01 січня 2009 року по день розгляду справи в суді.  

 Відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється   шестимісячний   строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.  Керуючись вищезгаданим рішенням Конституційного суду України та чинним законодавством України, позивачем було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою здійснити нарахування належної їй, як дитині війни соціальної державної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з   01 січня 2009 року по день розгляду справи в суді  , та забезпечити її виплату. Однак відповідач відмовив позивачу у його гарантованому Конституцією України та ст.6 Закону праві, з врахуванням даної обставини слід вважати, що позивач дізнавсь про порушення її прав з  вказаного листа.  

За таких обставин позов підлягає  задоволенню. Судові витрати по розгляду справи віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.21,24,46,152 Конституції України, ст.1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, 7-14, 71, 99,100, 122, 158-163,167 КАС України, суд,  –

  п о с т  а н о в и в  :

Позов   ОСОБА_1   до управління Пенсійного Фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Корюківському районі   Чернігівської області в частині відмови нарахувати пенсію   ОСОБА_1   з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Корюківському районі   Чернігівської області нарахувати пенсію   ОСОБА_1   з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з   01 січня 2009 року по  31 грудня 2010 року   і здійснити відповідні   виплати на користь позивача за виключенням виплаченого  підвищення до пенсії за вказаний період.

Судові витрати по розгляду справи віднести за рахунок держави.  

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  протягом 10 днів з дня  її проголошення, особою, яка оскаржує постанову, за правилами встановленими   ст.ст. 185 – 187 КАС України, шляхом подання через суд  першої інстанції апеляційної  скарги.

Суддя                                      О.І.Корх