Справа № 2-а-1015/2010р.  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И    

  16 грудня  2010 року             Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:          

головуючого – судді  Корха О.І.,  

  при секретарі –  Александрова Н.Л.,  

за участю  позивачки - ОСОБА_1,  

за участю представника відповідача  –  Іваненка С.І..  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні у м. Корюківка у приміщенні суду  справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача незаконними, визнання не чинним та скасування розпорядження відповідача №107922 від 12.11.2010 року, зобов’язання відповідача  призначити  основну державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю з 8.11.2010 року відповідно до ч.1 ст.50  та ч.3 ,ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , -  

в с т а н о в и в:  

08  грудня 2010 року позивач  звернулась  до суду з даним позовом посилаючись на те, що  вона є інвалідом ІІ групи, що встановлена внаслідок захворювання, яке пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС. Крім того ст.50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-Закон-796-XII) їй повинна виплачуватись щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, а відповідно до ст.54 згаданого Закону державна пенсія позивача не повинна бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Всупереч положень статті 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року положення статті Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю було обмежено. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. 6-рп/2007 та 10-рп/2008 від 22.05.2008р. положення, що призупиняли дію статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та  втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином, відповідач був зобов’язаний здійснювати виплату належну їй щомісячну додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та державної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком з 08.11.2010 роки. Керуючись рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22.05.2008р. та чинним законодавством України, позивачем в червні 2010 року було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою здійснення перерахунку та виплати належної йому, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та державної пенсії  з 8 листопада  2010 року і по теперішній час. Попри те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено, відповідач як орган владних повноважень, відмовив позивачу в  гарантованому Конституцією України та ст.ст.50, 54, 67 Закону України від 28 лютого 1991 р. №796-XII праві. Вважає, що відмова відповідача є незаконною, оскільки відповідно до статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII соціальні гарантії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Розмір щомісячно додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до  частини 1 статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII складає 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, а розмір державної пенсії відповідно до  частини 4 статті 54 згаданого Закону складає не нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Позивачка просить суд визнати не чинним та скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду в Корюківському районі від 12.11.2010р. за №107922 про призначення щомісячної державної пенсії по інвалідності з обмеженням, розмір якої визначено постановою від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» в розмірі фактичних збитків – 600,00 гривень, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якої визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» як таке, що суперечить вимогам приписів ст..49, ч.1 ст.50, ч.3 та ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та ч.3 ст.42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст.28 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та грубо порушує її конституційне право на отримання пенсії в належному розмірі. Зобов’язати УПФ України в Корюківському районі з 08.11.2010р. призначити щомісячну державну пенсію по інвалідності відповідно до приписів ст..49, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, 71 ЗУ ««Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , та приписів ч.3 ст.42 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  з урахуванням встановленого законодавством прожиткового  мінімуму для   осіб, які втратили працездатність» по другій групі інвалідності в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, що на час звернення складало 5784 грн., з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії в зв’язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком.  

Зобов’язати УПФ України в Корюківському районі з дня звернення з заявою про переведення за матеріалами пенсійної справи з пенсії за віком на пенсію  по інвалідності – з 08.11.2010р. призначити щомісячну державну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до приписів ст.49,ст.50, ч.3 ст.67, ст.71 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та приписів ч.3 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  по третій групі інвалідності в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, що на час звернення складало 542,25 грн. з послідуючим  перерахунком розміру вказаної пенсії в зв’язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком.  

Позивач  в судовому засіданні  свої   позовні вимоги підтримала повністю, просить суд їх задовольнити подала до суду письмові пояснення з приводу позову.  

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що він заперечує в задоволенні позову позивачки, просив суд відмовити в задоволенні позову.  

Судом встановлено, що позивач  звернулась  до суду з даним позовом  та просила суд визнати дії відповідача щодо відмови в призначенні їй та перерахунку щомісячної  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком – незаконними.  Також позивач просила суд визнати не чинним та скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду в Корюківському районі від 12.11.2010р. за №107922 про призначення щомісячної державної пенсії по інвалідності з обмеженням, визначений постановою від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» в розмірі фактичних збитків , та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» як таке, що суперечить вимогам приписів ст.49, ч.1 ст.50, ч.3 та ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та ч.3 ст.42 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та грубо порушує її конституційне право на отримання пенсії в належному розмірі. Зобов’язати УПФ України в Корюківському районі з дня починаючи з 08.11.2010р. призначити довічно згідно з положеннями ст.34 та ч.2 ст.45 Закону України« Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щомісячну державну пенсію по інвалідності відповідно до приписів ст..49, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, 71 ЗУ ««Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та приписів ч.3 ст.42 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  з урахуванням встановленого законодавством прожиткового  мінімуму для   осіб, які втратили працездатність» по другій групі інвалідності в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, що на час звернення складало 5784 грн., з послідуючим перерахунком розміру вказаної пенсії в зв’язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком.  

Зобов’язати УПФ України в Корюківському районі починаючи з 08.11.2010р. призначити довічно щомісячну державну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до приписів ст.49,ст.50, ч.3 ст.67, ст.71 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та приписів ч.3 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  по другій групі інвалідності в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, що на час звернення складало 542,25 грн. з послідуючим  перерахунком розміру вказаної пенсії в зв’язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком.  

Судом встановлено, що позивачка є інвалідом ІІ групи, що встановлена внаслідок захворювання, яке пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС. Крім того ст.50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-Закон-796-XII) їй повинна виплачуватись щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, а відповідно до ст.54 згаданого Закону державна пенсія позивача не повинна бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Всупереч положень статті 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року положення статті Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю було обмежено. Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. 6-рп/2007 та 10-рп/2008 від 22.05.2008р. положення, що призупиняли дію статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та  втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином, відповідач був зобов’язаний здійснювати виплату належну їй щомісячну додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та державної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком з 08.11.2010 роки. Керуючись рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22.05.2008р. та чинним законодавством України, позивачем в листопаді 2010 року було направлено письмове звернення до відповідача з вимогою здійснення перерахунку та виплати належної йому, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та державної пенсії  з 08 листопада  2010 року і по теперішній час. Попри те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено, відповідач як орган владних повноважень, відмовив позивачу в  гарантованому Конституцією України та ст.ст.50, 54, 67 Закону України від 28 лютого 1991 р. №796-XII праві. Вважає, що відмова відповідача є незаконною, оскільки відповідно до статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII соціальні гарантії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Розмір щомісячно додаткової  пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до  частини 1 статті 50 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII складає 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, а розмір державної пенсії відповідно до  частини 4 статті 54 згаданого Закону складає не нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

За наведених вище підстав позов позивачки підлягає задоволенню частково, а саме підлягає задоволенню в частині визнання дії управління пенсійного Фонду України в Корюківському районі Чернігівської області щодо не виплати позивачці ОСОБА_1 державної основної  пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда ІІ групи, в меншому розмірі ніж визначеному ст.50 та ст.54 Закону України « Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період   з  08 листопада 2010 року і по 16 грудня 2010 року - незаконними. Також підлягає задоволенню позов позивачки в частині зобов’язання управління пенсійного Фонду України в Корюківському районі Чернігівської області позивачці ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату державної основної  пенсії  та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда ІІ групи, відповідно до ст.49, ч.1 ст.50 , ч.3 та  ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме  - державної основної  пенсії  - в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, - додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, за період   з  08 листопада 2010 року і по 16 грудня 2010 року включно, за виключенням виплаченої державної основної  пенсії   та додаткової пенсій за вказаний період . В решті позову слід відмовити за безпідставністю.  

Також суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача в подальшому провести перерахунок та виплату державної основної  пенсії  та додаткової пенсії позивачеві відповідно до збільшення прожиткового мінімуму не підлягає задоволенню, оскільки ця частина позовних вимог спрямована на майбутнє зобов’язання відповідача вчиняти дії, у здійсненні яких відповідачем відмовлено не було.  

Також слід звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита, так як позивачка є постраждалою від аварії на ЧАЕС, а відповідача відповідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та віднести дані витрати за рахунок держави.  

  Керуючись  158,160,167   КАС України ,  суд –    

        п о с т а н о в и в     :  

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача незаконними, визнання не чинним та скасування розпорядження відповідача №107922 від 12.11.2010 року, зобов’язання відповідача  призначити  основну державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю з 8.11.2010 року відповідно до ч.1 ст.50  та ч.3 ,ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  – задовольнити частково.  

Визнати дії управління пенсійного Фонду України в Корюківському районі Чернігівської області щодо не виплати позивачці ОСОБА_1 державної основної  пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда ІІ групи, в меншому розмірі ніж визначеному ст.50 та ст.54 Закону України « Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період   з  08 листопада 2010 року і по 16 грудня 2010 року - незаконними.  

Зобов’язати управління пенсійного Фонду України в Корюківському районі Чернігівської області позивачці ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату державної основної  пенсії  та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда ІІ групи, відповідно до ст.49, ч.1 ст.50 , ч.3 та  ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме  - державної основної  пенсії  - в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, - додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, за період   з  08 листопада 2010 року і по 16 грудня 2010 року включно, за виключенням виплаченої державної основної  пенсії   та додаткової пенсій за вказаний період .  

В решті позову відмовити за безпідставністю.  

Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита, так як позивачка є постраждалою від аварії на ЧАЕС, а відповідача відповідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та віднести дані витрати за рахунок держави.  

  Копію постанови направити сторонам для відома.  

 Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  протягом 10 днів з дня  її оголошення, особою, яка оскаржує постанову, за правилами встановленими   ст.ст. 185 – 187 КАС України, шляхом подання через суд  першої інстанції апеляційної  скарги.

    Суддя