Справа № 1-357/2010  

  ВИРОК  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  14 грудня 2010 року   Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:  головуючого-судді   Циганка М.О   ., при секретарі   Чміль С.І   ., за участю прокурора   Назаренка О.О.,   потерпілої   ОСОБА_1,   розглянувши в відкритому  судовому  засіданні  в залі суду в м. Прилуки кримінальну справу по обвинуваченню :  

ОСОБА_2   ,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кез, Кезського району, Удмуртія, проживаючого в АДРЕСА_1, громадянина України, розлученого, перебуваючого в фактичних шлюбних відносинах, та маючого неповнолітню доньку, освіта середня технічна, не працюючого, раніше не  судимого, у вчиненні злочину  передбаченого   ч.1 ст.164 КК України   , -    

встановив:  

  30 жовтня 1995 року Прилуцьким міським судом Чернігівської області було винесено постанову про стягнення з підсудного ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи з 24 жовтня 1995 року і до досягнення дитиною повноліття.  

Підсудний ОСОБА_2 злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), внаслідок чого згідно з розрахунком заборгованості по аліментах відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції заборгованість підсудного по аліментах за період з 2002 р. по  01.09.2009 року складає 14315 грн. 41 коп.  

В судовому  засіданні  підсудний  ОСОБА_2 винним себе в скоєному злочині  визнав повністю, фактичних обставин  справи та суми заборгованості по аліментах не заперечував, зокрема дав показання суду, він знав, що 30 жовтня 1995 року Прилуцьким міським судом Чернігівської області було ухвалено рішення про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, та повинен був кожного місяця сплачувати аліменти на утримання сина . З листопада 1998 р. д   о листопада 2003 р. підсудний  працював сторожем  в ТОВ «Росія» Прилуцького району, а також в період січня 2006 р. по серпень 2006 р. апаратчиком млинного комплексу в ТОВ «Лік», після  чого офіційно ніде не працює, а в період з вересня 2006 р. по вересень 2007 р. перебував на обліку як безробітний в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості де отримував відповідну допомогу, про останнє місце роботи  та отримання допомоги державну виконавчу службу не повідомляв, також вказує, що з моменту звільнення з останньої  роботи на життя заробляє тимчасовими заробітками, працюючи різноробочим в підприємців, з зароблених  коштів відрахувань на сплату аліментів не надавав витрачав на власні потреби, та потреби сім’ї . На його адресу місця проживання, неодноразово надходили  листи  від Державного виконавця про необхідність своєчасної сплати аліментів, та погашення існуючої заборгованості по ним, як і про можливість притягнення підсудного до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів. Також вказує, що з 2002 р. і до часу розгляду справи в суді він жодного платежу  по сплаті заборгованості по аліментах не здійснював, на даний час не працює.  Просить суд суворо не карати.  

  Крім особистого визнання вини підсудним, судом були досліджені та проаналізовані інші докази по справі, які підтверджують  вину підсудного у скоєнні злочину :  

Потерпіла по справі ОСОБА_1 в судовому засіданні дала показання суду, що за постановою  Прилуцького міського суду Чернігівської області від 30 жовтня  1995 р. з підсудного ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи з 24 жовтня 1995 року і до досягнення дитиною повноліття, так з моменту винесення рішення суду підсудний деякий час сплачував аліменти, а починаючи з 2002 р.  і на час розгляду справи судом підсудний жодного платежу по сплаті аліментів не здійснив, жодним чином не допомагав і взагалі не приймав ніякої участі у вихованні спільної дитини. Щодо покарання підсудного покладається на розсуд суду.  

  Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 працююча державним виконавцем   відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції   дала показання суду,   що ДВС неодноразово на адресу   місця проживання підсудного направлялися розрахунки заборгованості по аліментах, та відповідні листи з повідомленням підсудного про виклик до державного виконавця для дачі пояснень, а також про те, що підсудний безпідставно не сплачує аліменти, та необхідності погашення існуючої заборгованості по ним, повідомляти державного виконавця про зміну місця проживання та роботи, а також надавати трудову книжку, також підсудний попереджався про можливість притягнення до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів. На виклики державного виконавця підсудний не з’являвся .  Також вказує, що з 2002 р. і до часу розгляду справи в суді підсудний ухилився від сплати аліментів,  жодного платежу  по сплаті заборгованості по аліментах не здійснив, тому його   заборгованість  по аліментах за період з 2002 р. по  01.09.2009 року складає 14315 грн. 41 коп.        

  З оголошених в судовому засіданні листів та розрахунків заборгованості по аліментах   державного виконавця   відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції   за №№ 03-28/7017, 03-28/ 12409 від 22.08.2008 р. та 22.09.2009 р. відповідно, вбачається, останні адресовані   ОСОБА_2 про те, що підсудний   безпідставно не сплачує аліменти, наголошено на необхідності погашення існуючої заборгованості по ним, та повідомляти державного виконавця про зміну місця проживання та роботи, а також надавати трудову книжку, зазначено попередження про можливість притягнення підсудного до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів.  З   аборгованість підсудного  по аліментах за період з 2002 р. по  01.09.2009 року складає 14315 грн. 41 коп. /а.с.10-12/      

  З оголошеної в судовому засіданні довідки   державного виконавця   відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції   за № 1516 від 01.04.2010 р. вбачається, що ДВС не стягувала з ОСОБА_2, та не перераховувала ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3  

ІНФОРМАЦІЯ_5 з квітня 2002 р. до виповнення дитиною вісімнадцяти років, тобто по вересень 2009 р., так як підсудний ухилявся від сплати аліментів, визначити його джерела отримання доходів було неможливо./а.с.9/  

  З оголошеної в судовому засіданні довідки   Прилуцького міськрайонного центру зайнятості   за № 2502101058 від 08.12.2010 р. вбачається,   що підсудний в     період з вересня 2006 р. по вересень 2007 р. перебував на обліку як безробітний в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості, де отримав відповідну допомогу за вказаний період в розмірі, всього 2231грн.35 коп, аліменти не утримувались./а.с.60/  

    З оголошеної в судовому засіданні копії трудової книжки вбачається,   що підсудний в період з   листопада 1998 р. д   о листопада 2003 р. працював сторожем в ТОВ «Росія» Прилуцького району,  в період з січня 2006 р. по серпень 2006 р. працював апаратчиком млинного комплексу в ТОВ «Лік», а в     період з вересня 2006 р. по 31 серпня 2007 р. перебував на обліку як безробітний в Прилуцькому міськрайонному центрі зайнятості./а.с.59/  

Сукупністю  добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність підсудного ОСОБА_2 в скоєному злочині повністю доведеною, і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).  

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.    

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.                

При обранні міри покарання підсудному суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, вчинив умисний  злочин, особу винного та його позицію до вчиненого,  характеризується за місцем проживання з позитивної сторони (а.с.36), розлученого, але перебуваючого в фактичних шлюбних відносинах(а.с.36), та маючого неповнолітню доньку, не працюючого, у лікаря – психіатра та наркодиспансері на обліку не перебуває (а.с. 34, 35), раніше не  судимого (а.с.38 зв.), і вважає за можливе призначити йому покарання яке буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді громадських робіт.  

Судових витрат та речових доказів по справі немає.  

  Керуючись ст. ст.  323,  324   КПК  України  суд, -  

  засудив:  

      ОСОБА_2     визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого   ч.1 ст.164   України,     і призначити  йому  покарання у виді   100 годин громадських робіт   .  

Вирок  може бути  оскаржений  в Апеляційний  суд Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.  

    Суддя                                                                                                    М. Циганко