Справа  № 2-6631/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 23 грудня 2010 року  Димитровський міський суд Донецькой області у складі:

головуючої – судді Клепка Л.І.,

при секретарі Тіссен О.В.,

за участю представника позивача Григор’євої О.В.,

 розглянувши в заочному судовому засіданні  в залі суду в м. Димитров справу за позовом Комунального підприємства “Служба єдиного замовника” м. Димитрова до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

  В С Т А Н О В И В:  

      Позивач Комунальне Підприємство “Служба єдиного замовника” м.Димитрова звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання його втратившим право користування житловим приміщенням.

В обгрунтування вимог вказав, що відповідач значиться зареєстрованим в квартирі АДРЕСА_1, в якій не проживає з 1997 року, місце його знаходження невідомо. Посилаючись на те, що відповідач в квартирі не проживає без поважної причини, зазначена квартира тривалий час пустує, в належному стані  ніким не підтримується, комунальні послуги за неї не сплачуються, позивач просить суд визнати відповідача втратившим право користування  жилим приміщенням.

 В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, обгрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами.

Представник третьої особи - Димитровської міської Ради до судового засідання не з’явився, надіславши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи у його  відсутність.  

Відповідач до судового засідання також не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся  належним чином,  відповідно до вимог ст.76 ЦПК України.

Зі згоди позивача  суд  розглядає справу в заочному судовому засіданні на підставі наявних  в ній даних.

 Вислухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

 Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 значиться зареєстрованим в квартирі АДРЕСА_1 з 1990 року (арк.спр.9). Згідно довідки позивача наймачем зазначеної квартири була його мати ОСОБА_4, яка  8.07.1997 року знята з реєстраційного обліку, а відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в квартирі як член її сім’ї. Інші особи на даній жилплощі не зареєстровані.

Вказана квартира знаходиться на балансі Комунального підприємства «Служба єдиного замовника», яке згідно п. 2.1 статуту, зареєстрованого розпорядженням міського голови 08.07.2002 р. та затвердженого рішенням Димитровської міської Ради 22.06.2002р., є юридичною особою з комунальною формою власності і має право розпорядження  належним йому майном (арк.спр. 15-16).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався квартирою на підставі договору житлового найму, квартира не приватизована і перебуває в комунальній  власності.  

Як випливає з акту, складеного за участю представників КП “Служба єдиного замовника” та жителів будинку, відповідач не проживає в зазначеній квартирі з 1997 року (арк.спр. 6). Квартплата та комунальні послуги за користування квартирою, згідно довідок відповідних служб,  відповідачем не сплачуються (арк.спр. 10, 11, 12). З заявами до КП «СЄЗ» про збереження   житлової площі в разі тимчасової відсутності відповідач не звертався.

Вказані обставини та факт непроживання відповідача в квартирі АДРЕСА_1 без поважної на те причини, крім пояснень представника позивача, підтверджений в судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6  

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 на протязі 20 років. Її квартира розташована в одному під’їзді з квартирою відповідача, якого вона знає із самого дитинства та добре знала його батьків. Ще коли відповідач був неповнолітнім, його батьки розлучилися і стали проживати окремо. Пізніше мати забрала дитину і виїхала з  нею за межі  України. В квартирі залишився  зареєстрованим відповідач.  У спірній квартирі він не проживає протягом останніх 10 років. В зв’язку з непроживанням  господарів квартира була самовільно зайнята.  Комунальні послуги за квартиру ніхто не сплачує. Відповідач в квартиру не навідується, місце його знаходження їй невідоме.  

Аналогічні свідчення дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка також підтвердила факт непроживання відповідача в спірній квартирі з 1997 року.

Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. В разі, якщо особа  не проживає в жилому приміщенні більше шести місяців без поважних  на те причин, вона може бути визнана втратившою право користування житлом. Порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,  визначається ст.72 ЖК України.

Встановлені судом факти та надані докази підтверджують факт непроживання відповідача ОСОБА_2 у спірній квартирі більш ніж шість місяців без поважних причин, а тому у відповідності до ст.71 ЖК України він може бути визнаний втратившим право користування жилим приміщенням у спірній квартирі. Доказів того, що його непроживання було визвано поважними причинами, судом не встановлено, що є підставою для задоволення вимог позивача та визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням  

 Враховуючи вищенаведене,  керуючись  ст.ст.71, 72 ЖК України,  ст.ст.10, 60, 79, 81, 88, 213, 214, 215, 224-226, 294 ЦПК України, суд –

  В И Р І Ш И В:  

 Позовні вимоги комунального підприємства «Служба єдиного замовника» задовольнити.

 Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, втратившим право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 Донецької області.  

 Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Суддя