копія

Справа №2-а-1058/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2010 року Кагарлицький районний суд Київської  області

          в складі: головуючого               судді                   Шевченко І.І.

                          при секретарі                                          Балакіній С.В.

    з участю представника                                        ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12  до управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі  про визнання незаконними дій та зобов’язання вчинити, -

в с т а н о в и в:

Позивачі   ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12   звернулися в суд з адміністративними позовами  до Управління Пенсійного Фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.204р. № 2195-IV, в якому просить зобов’язати відповідача виплатити їм  недоплачену щомісячну соціальну допомогу дітям війни за період за шість місяців з дня звернення до суду та в подальшому проводити щомісячно виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначають , що мають  статус «дитини війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( далі – ОСОБА_13 № 2195 –ІV від 18.11.2004 року) і мають  право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України № 2195 – ІV, позивачі зазначали , що мають  право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивачі   також вважають , що дії відповідача щодо невиплати підвищення до пенсії  є протиправними та грубо порушують їхні  законні права.  

Позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_12 в судове засідання не з’явилися та подали до суду заяву, в яких позовні вимоги свої підтримують в повному обсязі та просять розглядати справу без їхньої участі за наявними у справі матеріалами.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явилася та  подала до суду заперечення, в якому позови ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12  не визнала та просила їхні позови залишити без задоволення з наступних підстав.  Статтею 111 Закону України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік»  встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Разом з цим рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року положення п.12 ст. 71 ОСОБА_13 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» яким припинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України, але після цього законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання  вказаних вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено, які органи повинні  підвищувати пенсії, за рахунок яких коштів і джерел. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який  затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного Фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Вимоги позивачів  про зобов'язання проводити щомісячну виплату, перераховуючи в залежності від розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не може бути задоволена на майбутнє, оскільки це буде перешкоджати законодавчій роботі над Законом України " Про соціальний захист дітей війни ", а тому просить суд залишити позовні вимоги позивачів без задоволення .    

    Суд,  вислухавши сторони та розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вважає, що позовні вимоги позивачів  підлягають до часткового задоволення.  

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області  від   02 листопада 2010    року  позовні вимоги позивачів ОСОБА_11, ОСОБА_3 до  управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині вимог за період з   22.05.2008    року по  29.04.2010    року включно,  вимоги позивачів ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 до  управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині вимог за період з   01.10.2009    року по  29.04.2010    року включно, залишені без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.

Позивачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10,   є громадянами  України, яким  на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни  було менше 18 років, відповідно до вимог ст.1 Закону, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, набули  статусу дитини війни, тому на підставі  ч.1 ст. 6 Закону в редакції від 19 грудня 2006 року № 489-У, що діяла з 1 січня 2007 року ,   мають  право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, є пенсіонерами, знаходяться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області та отримують  пенсію за віком, в тому числі, підвищення дитині війни відповідно до ст. 6 Закону з 1 жовтня 2008 року в розмірі 49 грн. 80 коп.  щомісячно.      

Відповідач відмовив позивачам у  проведенні перерахунку пенсії.  

    Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивачам  передбаченого ст.6 Закону, покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивачів  та відповідач у справі є належним.  

    Згідно з ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.  

    Згідно з ч.2 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”   державна соціальна гарантія - встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.  

    Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

    Згідно з ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Згідно з ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  

Положення ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії) до обрахування    підвищення   пенсії   дитині війни , пов’язаного із мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 статті, мінімального розміру пенсії за віком.  

    Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення  Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

    Конституційний Суд України своїм рішенням від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року у справі про соціальні гарантії громадян № 1-29/2007 року визнав положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” - п.12 ст.71, яким призупинено дію ст.6 Закону, такими, що не відповідають Конституції України та зазначив, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.    

    Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року у   справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України    № 1-28/2008 року визнано       положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України” - п.41 Розділу ІІ, яким ст.6 Закону викладено в новій редакції, такими, що не відповідають Конституції України, з підстав, аналогічних, що зазначені в рішенні від 9 липня 2007 року.  

    Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” не передбачено звуження прав громадян порівняно з 2008 роком.  

    Згідно зі ст.70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної зарплати, в той же час, Кабінету Міністрів України не надано право встановлювати розміри пенсії за віком, із розміру якої вираховується 30% підвищення до пенсії дітям війни.  

    ОСОБА_13 завдання держави – гарантувати права і свободи людини і громадянина. ОСОБА_13 України надає Конституційному Суду України широкі контролюючі повноваження щодо дотримання конституційних приписів, а саме, згідно зі ст.2 Закону України “Про Конституційний Суд України” завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як основного Закону на всій території України. Рішення Конституційного Суду України, котрими були захищені права громадян та які мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, не виконуються.  

    З огляду на вищевикладене, дітям війни належало виплачувати щомісячне підвищення до пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.  

Залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму ст.52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” було  встановлено мінімальний розмір пенсії за віком з 1 січня 2010 року – 695  грн., з 1 квітня 2010 року — 706 грн., з 1 липня 2010 року  - 709 грн.  

    Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

    Згідно зі ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

    Згідно зі ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.  

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція України не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.  

Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  

    Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

    Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість  якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

    Згідно  з ч.2 ст.99 КАС України д   ля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

    Враховуючи вищевикладене, Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рн/2007 та від 22 травня 2008 року   № 10-рп/2008 року, на відповідача необхідно покласти обов’язок здійснити   позивачам  нарахування та виплату підвищення до пенсії як дітям  війни відповідно до ст.6 Закону у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням фактично виплачених сум.  

Ст.7 Закону передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  

    Судові рішення ухвалюються в межах норми діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату підвищення, відповідно до вимог ч.2 ст.3 Конституції України, за якою права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.  

Крім того, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону.         Ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” надано право Державному казначейству України надавати Пенсійному фонду України позики на термін до дванадцяти календарних місяців на покриття тимчасових касових розривів, пов'язаних із виплатою пенсій в межах фактичного дефіциту коштів на цю мету, за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за користування цими коштами у сумах, визначених на підставі розрахунків Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності  невиплати позивачам  доплат до пенсії, передбачених ст.6 Закону України № 2195 –ІV « Про соціальний захист дітей війни».  

З огляду вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позови позивачів   необхідно задовольнити частково, тобто в межах шестимісячного строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, оскільки вбачається доведеним, що відповідач, ігноруючи норми матеріального права, порушив право позивачів  на призначення та виплату підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому така його бездіяльність є протиправною.  

Таким чином, суд вважає, що  відповідача слід зобов’язати нарахувати та виплатити позивачам  ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12     підвищення до пенсії як дітям  війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період із 29.04.2010 року по 03.12.2010 року, а позивачу ОСОБА_4 за період із 01.05.2010 року по 03.12.2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум, для визначення якої підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

    На думку суду, необхідно відмовити у задоволенні позову в частині зобов’язання відповідача у проведенні подальшого перерахунку пенсії у разі підвищення прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, оскільки відповідно до ч.1 ст.2  КАС  завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій  на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивачів у майбутньому.  

    Сторони звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст. ст. 22, 46 Конституції України, ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 р», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі  про визнання незаконними дій та зобов’язання вчинити - задовольнити частково.

        Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі по відмові здійснити перерахунок та виплату допомоги до пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 29 квітня 2010 року - неправомірними.

        Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі по відмові здійснити перерахунок та виплату допомоги до пенсій ОСОБА_4, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 травня 2010 року - неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області здійснити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, нарахування та виплату підвищення до пенсії як дітям війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період із 29.04.2010 року по 03.12.2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум, для визначення якої підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».    

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області здійснити ОСОБА_4, нарахування та виплату підвищення до пенсії як дітям війни відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період із 01.05.2010 року по 03.12.2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум, для визначення якої підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

В решті позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 відмовити.  

Сторони звільнити від сплати судового збору .

Відповідно до ст.256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову Кагарлицького районного суду Київської області  подається протягом десяти днів з дня її проголошення. у разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадження апеляційна скарга подається протягом десяти  з дня отримання копії постанови.

Оскарження постанови в апеляційному порядку не зупиняє її виконання.

    Суддя: / підпис /

    З оригіналом згідно: суддя