КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
03.04.07 р. № 407/19-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Фаловська І.М.
Судді
Мамонтова О.М.
Писана Т.О
при секретарі судового засідання Огієнку В.О.
за участі представників сторін:
від позивача: Біцюк В.С., дов. б/н від 22.02.2007р.;
від відповідача 1: Журікова І.В., дов. № 4 від 22.01.2007р.;
від відповідача 2: не з’явились;
від відповідача 3: Журікова І.В., дов. № 12 від 02.04.2007р.
розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного підприємства „Саньсун” на ухвалу господарського суду Київської області від 25.12.2006 року
у справі № 407/19-06 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Київоблбуд-1”, Київська обл., м. Васильків
до 1) Приватного підприємства „Саньсун”, м. Київ
2) Товариства з обмеженою відповідальністю „ФСК” Дніпробудсервіс”, м. Дніпропетровськ
3) Приватного підприємства „Будторг”, м. Дніпропетровськ
про усунення перешкод при користуванні земельною ділянкою
в с т а н о в и в:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1»(далі – позивач, ТОВ «Київоблбуд-1») до Приватного підприємства «Саньсун»(далі –відповідач-1, ПП «Саньсун), Товариства з обмеженою відповідальністю «ФСК «Дніпробуд сервіс»(далі –відповідач-2, ТОВ «ФСК «Дніпробуд сервіс») та до Приватного підприємства «Будторг»(далі –відповідач-3, ПП «Будторг») про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Одночасно Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1»подана заява про забезпечення позову шляхом призупинення дії дозволу № 43 на виконання будівельних робіт по будівництву складського комплексу з адміністративними приміщеннями у с. Щасливе, виданого 08.12.2006 року Приватному підприємству «Саньсун» Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації Київської області; заборони Приватному підприємству «Саньсун», Товариству з обмеженою відповідальністю «ФСК «Дніпробудсервіс», Приватному підприємству «Будторг»та іншим особам здійснювати будь-які дії, спрямовані на будівництво складських приміщень та інших споруд, в тому числі проведення інженерної підготовки території на земельній ділянці площею 3,4348 га, яка орендується Приватним підприємством «Саньсун»відповідно до договору оренди земельної ділянки від 07.03.2006 р. та земельній ділянці площею 2,5 га, яка орендується Приватним підприємством «Саньсун»відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.10.2006 р.; заборони Щасливській сільській раді, Бориспільській районній адміністрації Київської області, Київській обласній державній адміністрації, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної держаної адміністрації Київської області, іншим органам державної влади та місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям погоджувати документи, видавати дозволи, приймати рішення та здійснювати будь-які інші дії, спрямовані на будівництво складських приміщень та інших споруд на земельній ділянці, яка орендується Приватним підприємством «Саньсун»відповідно до договору оренди земельної ділянки від 07.03.2006 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2006 року у справі № 407/19-06 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково, заборонено Відповідачам 1,2 та 3 та іншим особам здійснювати дії, спрямовані на будівництво складських приміщень та інших споруд, в тому числі проведення інженерної підготовки території на земельній ділянці площею 3,4348 га, яка орендується відповідачем-1 на підставі договору оренди земельної ділянки від 07.03.2006 року та земельній ділянці площею 2,5 га, яка орендується відповідачем-1 на підставі договору оренди земельної ділянки від 25.10.2006 року та заборонено до вирішення спору по суті Щасливській сільській раді, Бориспільській районній адміністрації, Київській обласній державній адміністрації, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації Київської області іншим органам державної влади та місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям погоджувати документи, видавати дозволи, приймати рішення та здійснювати дії, спрямовані на будівництво складських приміщень та інших споруд на підставі договору оренди земельної ділянки від 07.03.2006 року та земельній ділянці площею 2,5 га, яка орендується відповідачем-1 на підставі договору оренди земельної ділянки від 25.10.2006 року.
Ухвала мотивована тим, що у випадку продовження будівництва відповідачами без дотримання встановлених будівельних та санітарних правил можуть бути споруджені приміщення, будівлі та споруди з порушенням прав позивача на користування належною йому земельною ділянкою, які, у разі задоволення позову, підлягатимуть знесенню, що може утруднити чи унеможливити виконання рішення господарського суду.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2006 року у справі № 407/19-06, відповідач-1 звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає прийняту ухвалу необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, отже просить її скасувати повністю.
Відповідач-2 відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання не направив, однак матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті без участі представника відповідача-2.
Відповідач-3 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримав в повному обсязі апеляційну скаргу відповідача-1 та просить її задовольнити з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги Відповідача-1, вважає оскаржувану ухвалу правомірною та такою, що прийнята із дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, оскільки, на його думку, санітарно-захисна зона складських приміщень, що будуються відповідачами, розповсюджується на земельну ділянку, що належить позивачу та на підтвердження цього надав лист Державного інституту «УКРНДІПРОЦИВІЛЬСІЛЬБУД»з відповідним викопіюванням за вихідним № 361 від 04.03.2007 року, а також подав до суду копію договору оренди земельної ділянки від 30.10.2004 року, що орендує відповідач 1.
Відповідно до розпорядження заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.04.2007 року справа передана для подальшого розгляду колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Фаловська І.М., суддя Мамонтова О.М., суддя Писана Т.О.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Частиною другою ст. 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно ст. 129 Конституції України змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості віднесені до основних засад судочинства.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позовних вимог позивача у справі № 407/19-06 є, зокрема, зобов’язання відповідачів 1,2 та 3 здійснювати будівництво (проектно-вишукувальні та будівельні роботи) складських приміщень, інших будівель та споруд ближче, ніж за 50 метрів до межі з земельною ділянкою позивача, зобов’язання відповідачів 1,2 та 3 встановити охоронні та санітарно-захисні зони складських приміщень, інших будівель та споруд в межах земельної ділянки площею 3,4348 га та 2,5 га які орендуються відповідачем-1.
В судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що позивач є власником земельних ділянок площею 16,1316 га, 11,7905 га та 8,4895 га, що розташовані в с. Щасливому, Бориспільського району Київської області, на яких має наміри здійснювати будівництво об’єктів житлово-громадської забудови (а.с.10-12).
Згідно матеріалів справи відповідачеві на підставі договорів оренди земельних ділянок від 30.10.2004 року та від 07.03.2006 року належать земельні ділянки площею 3,4348 га та площею 2,5 га (а.с.13-16 та а.с.106-108), на яких відповідачем-1, як орендарем та замовником будівництва, а відповідачами 2 та 3, як генпідрядником та розробником проекту забудови, здійснюється будівництво складського комплексу з адміністративними приміщеннями в селі Щасливому Бориспільського району Київської області (а.с.19) та які межують з земельною ділянкою площею 16,1316 га, що належить позивачеві.
З матеріалів справи також вбачається, що відповідно до листа від 14.08.2006 року № 01-05-1034 Управлінням містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури Київської обласної державної адміністрації (а.с.20), відповідачу 1 рекомендовано до початку будівництва складського комплексу з адміністративними приміщеннями врахувати існуючі і погоджені для розміщення поряд об’єкти, дотримуватись діючих нормативів. Крім цього, згідно архітектурно-планувального завдання №308/06 відповідача 1 (а.с.23), останньому слід уточнити та розпланувати санітарно-захисну зону у відповідності до «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом МОЗ від 19.06.1996 року №173 (а.с.26).
Факт того, що санітарно-захисні зони складських приміщень частково розповсюджуються на земельну ділянку позивача підтверджується листом Державного інституту «УКРНДІПРОЦИВІЛЬСІЛЬБУД»за вихідним № 361 від 04.03.2007 року та доданим до нього викопіюванням.
Під час розгляду апеляційної скарги, відповідачами не було надано доказів, які б спростовували вказаний вище факт. Окрім того, відповідач-1 в апеляційній скарзі визнав, що на орендованих ним земельних ділянках здійснюється будівництво комплексу складських приміщень та, що за виключенням трьох об’єктів, інші об’єкти будуються далі від межі земельної ділянки позивача.
Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку та інше.
Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Оцінюючи доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, судова колегія враховує, що відповідно до п. 3 статті 375 Цивільного Кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей. Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.
Згідно з пунктами 4.5, 4.11 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 р. № 44, та пунктами 3.34, 9.13 ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень», затверджених наказом Мінбудархітектури України від 05.01.1994 р. № 6, мінімальні санітарно-захисні зони для всіх виробничих будівель і складів, які не виділяють у навколишнє середовище шкідливих з неприємним запахом і пожежонебезпечних речовин, не створюють підвищення рівнів шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань і не вимагають під'їзних залізничних шляхів, повинні бути не менше 50 метрів. У санітарно-захисній зоні не допускається розміщувати будівлі і споруди, житлові будинки, дитячі дошкільні установи, загальноосвітні школи, установи охорони здоров'я та відпочинку, спортивні споруди, сади, парки, садівницькі товариства й городи.
Отже, враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблбуд-1»подало докази, що підтверджують отримання відповідачем-1 дозволу № 43 від 08.12.2006 року на виконання робіт по будівництву складського комплексу з адміністративними приміщеннями: а саме, складу № 1, складу № 2, насосної станції пожежегасіння, двох резервуарів пожежегасіння, стоянки вантажних автомобілів, стоянки легкових автомобілів, контрольно-пропускного пункту, очисних споруд дощових вод, очисних споруд побутових стоків, трансформаторної підстанції, ГРП (а.с.35), місцевий суд дійшов вірного висновку, що продовження відповідачами ведення робіт по будівництву вказаних промислових об'єктів на суміжній з належною позивачу земельною ділянкою без дотримання мінімальних захисних зон, утруднить виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог щодо зобов’язання відповідачів встановити санітарно-захисні зони та здійснювати будівництво з урахуванням таких зон та поновлення майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, як власника суміжної земельної ділянки.
Таким чином, судова колегія вважає правомірним здійснення місцевим судом заходів забезпечення позову, зокрема в частині заборони відповідачам та будь-яким іншим особам вчинення дій, спрямованих на будівництво об’єктів на земельних ділянках відповідача 1. Разом з тим, апеляційна інстанція змінює п.2 резолютивної частини, оскільки вищевказані заходи забезпечення позову можливі до вирішення спору по суті, про що не вказано в пункті 2 резолютивної частини ухвали. Також, в процесі розгляду справи апеляційним судом, була виявлена описка в ухвалі суду першої інстанції стосовно дати договору оренди земельної ділянки площею 2,5 га, тобто замість дати укладення договору 30 жовтня 2004 року в ухвалі значиться дата 25.10.2006 року, отже в цій частині ухвала місцевого суду також підлягає зміні.
Поряд з цим, судом першої інстанції було заборонено до вирішення спору по суті органам владних повноважень підприємствам, установам та організаціям погоджувати документи, видавати дозволи, приймати рішення та здійснювати дії, спрямовані на будівництво складських приміщень та інших споруд на земельних ділянках площею 3,4348 га та 2,5 га, які орендуються відповідачем-1 на підставі договорів оренди.
Як вже зазначалось вище, предметом спору є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, з огляду на це, погодження документів, видача дозволів, прийняття рішень органами владних повноважень, підприємствами, установами та організаціями пов’язаних з будівництвом складських приміщень та інших споруд на земельних ділянках площею 3,4348 га та 2,5 га, які орендуються відповідачем-1 жодним чином не обмежує позивача у користуванні земельною ділянкою, що належить йому на праві власності. Тому в цій частині, ухвала суду підлягає скасуванню повністю.
Разом з тим, місцевим судом було вірно відмовлено позивачеві в задоволенні заяви в частині забезпечення позову шляхом призупинення дії дозволу на будівництво, оскільки такі здійснення таких дій не відповідає передбаченим статтею 67 ГПК України заходам забезпечення позову.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове скасування ухвали господарського суду Київської області у справі № 407/19-06 від 25.11.2006 року.
Керуючись ст.ст. 99, 101,106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Саньсун»на ухвалу господарського суду Київської області від 25.11.2006 року у справі № 407/19-06 задовольнити частково.
2. Пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області у справі № 407/19-06 від 25.12.2006 року змінити та викласти в наступній редакції:
«2. Заборонити Приватному підприємству «Саньсун»(м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 88; код ЄДРПОУ 31352504), Товариству з обмеженою відповідальністю «ФСК «Дніпробуд сервіс»(м. Дніпропетровськ, вул. Бориса Кротова, 35; код ЄДРПОУ 34061857), Приватному підприємству «Будторг»(м. Дніпропетровськ, вул. Бориса Кротова, 35; код ЄДРПОУ 31793687) та будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на будівництво будівель та споруд, проведення інженерної підготовки території для їх будівництва на земельній ділянці площею 3,4348 гектарів, що розташована в селі Щасливому Бориспільського району, Київської області (відповідно до генерального плану) та орендується Приватним підприємством «Саньсун» (м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 88; код ЄДРПОУ 31352504) на підставі договору оренди земельної ділянки від 07.03.2006 року та на земельній ділянці площею 2,5 гектарів, що розташована в селі Щасливому Бориспільського району, Київської області (відповідно до генерального плану) та орендується Приватним підприємством «Саньсун»(м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 88; код ЄДРПОУ 31352504) на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.10.2004 року до вирішення спору по суті».
3. Ухвалу господарського суду Київської області у справі № 407/19-06 від 25.12.2006 року в частині заборони до вирішення спору по суті Щасливській сільській раді, Бориспільській районній адміністрації, Київській обласній державній адміністрації, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації Київської області іншим органам державної влади та місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям погоджувати документи, видавати дозволи, приймати рішення та здійснювати дії, спрямовані на будівництво складських приміщень та інших споруд на земельній ділянці площею 3,4348 га, яка орендується Приватним підприємством «Саньсун»на підставі договору оренди земельної ділянки від 07.03.2006 року та земельній ділянці площею 2,5 га, яка орендується Приватним підприємством «Саньсун»на підставі договору оренди земельної ділянки від 25.10.2006 року скасувати повністю та в задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині відмовити.
4. Пункт 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області у справі № 407/19-06 від 25.12.2006 року змінити, вважати його пунктом 3 та викласти в наступній редакції:
«3. Копію ухвали направити сторонам у справі та до Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області (Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74) для виконання.».
5. В іншій частині ухвалу господарського суду Київської області у справі № 407/19-06 від 25.12.2006 року залишити без змін.
6. Копію постанови направити сторонам у справі та до Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області (Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 74) для виконання.
7. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий Фаловська І.М.
Судді
Мамонтова О.М.
Писана Т.О