КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
01.03.07 р. № 537/10-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Яковлєв М. Л.
Судді
Міщенко П. К.
Шкурдова Л. М.
При секретарі судового засідання Швидаку С.І.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Параманов Є.В. –пос. № 606 від 06.07.06 р. начальник відділу військової прокуратури Центрального регіону України;
Міхед О.В. –пос. № 480 від 15.08.03 р. помічник військового прокурора Дарницького гарнізону;
від позивача: Цицюра В.І. –представник за дов. 2201560/Д від 08.12.06 р.;
від відповідача 1: Черні Я.О. –представник за дов. від 09.01.06 р.;
від відповідача 2: не з’явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ на ухвалу господарського суду Київської області від 11.12.2006 року,
у справі № 537/10-06 (суддя - Тищенко О.В.)
за позовом військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в
особі Міністерства оборони України, м. Київ
до 1. приватного підприємства «Автосервіс», м. Бориспіль, Київська обл.
2. військової частини А 2215, м. Бориспіль, Київська обл.
про визнання недійсним рішення конкурсної комісії № 1 від 30.11.2002
року з передачі в оренду військового майна
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2006 року порушено провадження у справі № 537/10-06 за позовом військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до приватного підприємства «Автосервіс»та військової частини А 2215, м. Бориспіль про визнання недійсним рішення конкурсної комісії № 1 від 30.11.2002 року з передачі в оренду військового майна.
Ухвалою місцевого господарського суду від 11.12.2006 року зупинено провадження у справі № 537/10-06 до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційного подання Військового прокурора Дарницького гарнізону та скарги відкритого акціонерного товариства «Спецтехсервіс»на рішення господарського суду м. Києва від 19.10.2006 року у справі № 41/154-18/170 за позовом приватного підприємства «Автосервіс»до 1. дочірнього підприємства «Укроборонсервіс», 2. відкритого акціонерного товариства «Спецтехсервіс», 3. Міністерства оборони України, про визнання недійсним договору та зобов’язано сторони повідомити місцевий господарський суд про результати розгляду апеляційної інстанції м. Києва.
Мотивуючи прийняту ухвалу судом першої інстанції зазначено, що до вирішення Київським апеляційним судом справи № 41/154-18/170 подальший розгляд в межах справи № 537/10-06 є неможливим.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції від 11.12.2006 року, військовий прокурор Центрального регіону України звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, у якому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про зупинення розгляду у справі № 537/10-06, оскільки рішення про законність реалізації військового майна, що є предметом спору у справі № 41/154-18/170 ніяким чином не може вплинути на рішення щодо визнання недійсним рішення конкурсної комісії з передачі в оренду військового майна в межах даної справи.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного Господарського суду від 29.01.2007 року апеляційне подання було прийнято до провадження та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 01.03.2007 року о 09-30.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, виступ представників сторін, обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як встановлено апеляційним судом, позивач вважає, що передача нежитлових приміщень була здійснена з порушенням п. 1.3, п. 1.4, п. 1.5, п. 2.1, п. 2.3, п. 3.1, п. 4.2 Порядку та умов проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна, який затверджений наказом Фонду державного майна України, Міністерства оборони України від 26.07.2000р. № 1549/241; п. 8, п. 7 п. 9 Порядку про надання дозволів військовим частинам Збройних сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2000р. № 778; Положення про порядок створення та діяльність комісій з оцінки вартості військового майна, що підлягає передачі в оренду, яке затверджене наказом Міністерства оборони України, Фонду державного майна України від 17.09.2001р. № 333/1697, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.10.2001р. № 871/6062; ч. 2 ст. 180 ГК України.
Відповідачем, а саме, приватним підприємством «Автосервіс»зазначено, що прокурором заявлено позов не в інтересах держави, а в інтересах господарюючого суб’єкта з огляду на наступне.
Як встановлено колегією суддів, 05.12.2004 року між Міністерством оборони України та ДП «Укроборонсевіс»було укладено Договір комісії на реалізацію нерухомого військового майна № Д -29-15/1326, відповідно до п. 1.1 Міністерство оборони України доручило, а ДП «Укроборонсевіс»прийняло на себе зобов’язання за комісійну плату реалізувати на конкурсних засадах покупцям від свого імені в інтересах Міністерства оборони України та за рахунок останнього нерухоме військове майно.
За результатами проведеного конкурсу з продажу військового майна переможцем визнано ВАТ «Спецтехсервіс», з яким було укладено Договір купівлі-продажу № Д-29-1.5/26 від 12.01.2005року, предметом якого є нерухоме майно, яке було передано Приватному підприємству «Автосервіс», 1-й відповідач, по Договору оренди нежитлових приміщень № 31 с/2003/Голов КЕУ від 31.03.2003р.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 19.10.2006р. по справі № 41/154-18/170 за позовом ПП «Автосервіс»до ДП «Укроборонсервіс», ВАТ «Спецтехсервіс»та Міністерства оборони України про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.01.2005р., який укладено між ДП «Укроборонсервіс»та ВАТ «Спецтехсервіс»визнано недійсним.
Зобов’язано Міністерство оборони України повернути ВАТ «Спецтехсервіс»виручені кошти, а ВАТ «Спецтехсервіс»повернути куплене нерухоме військове майно, також зобов’язано Міністерство оборони України здійснити відчуження військового майна будівель № 44, 45, 46, 47, 48, 49, що розташовані у м. Бориспіль, Київської області, Соц. Містечко 1, а відтак, з урахуванням ст. 777 ЦК України, а саме переважного права наймача (ПП «Автосервіс») перед іншими особами на його придбання.
Як з’ясовано колегією суддів, прокурором до суду першої інстанції було подано копію ухвали Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2006р. по справі № 41/154-18/170 про прийняття апеляційного подання Військового прокурора Дарницького гарнізону до провадження та скарги Відкритого акціонерного товариства «Спецтехсервіс»на рішення господарського суду м. Києва від 19.10.2006р. у справі № 41/154-18/170 за позовом Приватного підприємства «Автосервіс» до 1. Дочірнього підприємства «Укроборонсервіс», 2. Відкритого акціонерного товариства «Спецтехсервіс», 3. Міністерства оборони України про визнання недійсним договору.
Згідно зі ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори.
Однак як з’ясовано колегією суддів, суть даного спору полягає у визнанні недійсним рішення від 30.11.2002 року конкурсної комісії з передачі військового майна, за результатами якого 31.03.2003 року було укладено договір оренди між військовою частиною А 2215 та вищезгаданим ПП «Автосервіс», яке за часом передувало рішенню про відчуження спірного майна військової частини А 2215.
До того ж, на думку апеляційного суду, спори про визнання недійсним рішення конкурсної комісії у 2002 році та визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна у 2005 році мають різний предмет спору та правове підґрунтя.
Слід зазначити, що рішення про законність реалізації військового майна, що є предметом спору у справі № 41/154-18/170, на думку колегії суддів, не може вплинути на рішення щодо визнання недійсним рішення конкурсної комісії з передачі в оренду військового майна, а навпаки рішення у даній справі може вплинути на вирішення спору у апеляційному господарському суді м. Києва.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки викладені в оскаржуваній ухвалі, що до вирішення Київським апеляційним господарським судом справи № 41/154-18/170 за позовом Приватного підприємства «Автосервіс»до 1.Дочірнього підприємства «Укроборонсервіс», 2. Відкритого акціонерного товариства «Спецтехсервіс», 3. Міністерства оборони України про визнання недійсним договору неможливий подальший розгляд справи № 537/10-06 господарським судом Київської області, є необґрунтованим.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду першої інстанції від 11.12.2006 року у справі № 537/10-06 підлягає скасуванню.
Керуючись 99, 101-106 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ на ухвалу господарського суду Київської області від 11.12.2006 року у справі № 537/10-06–задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 11.12.2006 року по справі № 537/10-06 –скасувати.
3. Матеріали справи № 537/10-06 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий Яковлєв М. Л.
Судді
Міщенко П. К.
Шкурдова Л. М.