Копія
Справа № 2-а-864/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2010 року. Локачинський районний суд Волинської області
в складі: головуючої – судді Вознюк І.І.,
розглянувши в порядку скороченого провадження в селищі Локачах
справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі про визнання неправомірними дій відповідача та нарахування підвищення до пенсії як особі, якій надано статус дитини війни,
ВСТАНОВИВ:
24 грудня 2010 року позивач звернувся з даним позовом до суду. Позовні вимоги мотивує тим, що він має статус дитини війни і вправі одержувати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення в 2006-2007 роках не виплачувалось, а в 2008-2010 роках нараховувалося і виплачувалося частково в розмірі 10 % мінімальної пенсії.
Просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати відповідача доплатити підвищення до пенсії з 23 грудня по 31 грудня 2007, 22 травня по 31 грудня 2008, 1 січня 2009 по 1 квітня 2010 року.
Представник відповідача подав заперечення проти адміністративного позову, в якому зазначив, що УПФ не є власником або розпорядником коштів Державного бюджету України. В 2008-2010 роках підвищення до пенсії виплачувалося позивачу у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530. Просить в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується штампом у пенсійному посвідченні (а.с.6).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дію цієї статті на 2007 рік було зупинено Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік".
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року (№1-29/07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) у Законі України "Про Державний бюджет на 2007 рік": п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з врахуванням ст. 111 та ст. 111, за якою таке підвищення до пенсії виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
Позовні вимоги про нарахування підвищення пенсії за період з 1 січня до 9 липня 2007 року задоволенню не підлягають, так як у цей період часу діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено вказану виплату.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VІ частина перша даної статті була викладена в наступній редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюються дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року (№ 1-28/08) зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II вищенаведеного закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Одночасно в рішенні зазначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії окремих нормативно-правових актів, внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втрачають чинність, призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина.
Позовні вимоги про нарахування даного підвищення за період з 1 січня до 22 травня 2008 року задоволенню не підлягають, так як в цей період часу діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Статтями 21, 22 Конституції України передбачено, що права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Статтею 64 визначено вичерпний перелік таких випадків.
Встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист, а тому відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, і мають додержуватись органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
У п. 17 рішення Європейського суду з прав людини від 6 вересня 2007 року по справі "Сікорська проти України" зазначено, що асигнування на виплати державою боргів може спричинити деяку затримку у виконанні рішень за рахунок бюджету Уряду, проте брак коштів у держави не виправдовує невиконання рішення, винесеного проти неї, чим порушено п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Нормативно-правовим актом, що визначає зміст поняття та розмір мінімальної пенсії за віком, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", отже, саме його слід застосовувати у частині визначення мінімального розміру пенсії.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Отже, з цього часу необхідно нараховувати підвищення згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
На день розгляду справи дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ніякими законодавчими актами не зупинялася, а тому позовні вимоги щодо стягнення підвищення до пенсії за 2009 – березень 2010 року є підставними.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» є протиправними, позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 23.12. по 31.12 2007р., з 22.05. по 31.12. 2008 р., з 01.01.по 31.12.2009 р., з 01.01 по 01.04.2010 р., а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 183-2, ст.ст. 159-163 КАС України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 09.09. 2010 року, суд
ПОСТАНОВИВ :
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в частині невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправними.
Управлінню Пенсійного фонду України в Локачинському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 23 грудня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009, з 1 січня по 1 квітня 2010 року з урахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 з управління державного казначейства у Локачинському районі ГУДКУ у Волинській області 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня прийняття і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Локачинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуюча / підпис/
Оригіналу відповідає
Суддя Локачинського районного суду І.І. Вознюк