ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" грудня 2010 р. м. Київ К-11184/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого – судді
суддів:Тракало В.В.,
Амєліна С.Є.,
Гаманка О.І.,
Ліпського Д.В.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Донецькій області, треті особи: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, Ворошиловська районна виконавча дирекція Фонду соціального страхування по тимчасовій непрацездатності про стягнення суми недоплати по тимчасовій непрацездатності, санкцій на нарахований борг по листку непрацездатності та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У березні 2007 року позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом до Головного управління юстиції в Донецькій області та просила зобов’язати відповідача нарахувати суму недоплати по тимчасовій непрацездатності згідно листка непрацездатності у розмірі 219 грн. 79 коп., стягнути з відповідача санкції на нарахований борг по листку непрацездатності 100 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн., а також судові витрати.
Постановою Київського районного суду м. Донецька від 25 лютого 2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано Головне управління юстиції в Донецькій області прийняти та оплатити позивачці листок непрацездатності НОМЕР_1 та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 300 грн. В решті позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2008 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Головного управління юстиції в Донецькій області на користь ОСОБА_1. моральної шкоди у розмірі 300 грн. скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог про стягнення моральної шкоди. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2008 року та залишити в силі постанову Київського районного суду м. Донецька від 25 лютого 2008 року. Вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що вона не довела спричинену їй відповідачем моральну шкоду.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що 17 квітня 2006 року ОСОБА_1. працювала на посаді державного виконавця Державної виконавчої служби в Калінінському районі м. Донецька. З 22 серпня 2006 року по 2 вересня 2006 року позивачка перебувала на амбулаторному лікуванні, але в зв’язку з відсутністю у лікарні бланків листків непрацездатності їй було видано довідку про тимчасову непрацездатність, а листок непрацездатності було видано лише 19 жовтня 2006 року.
22 вересня 2006 року ОСОБА_1. було звільнено з роботи за власним бажанням та проведено розрахунок. При цьому відповідачем було повідомлено, що період тимчасової непрацездатності позивачки буде оплачено після надання листка непрацездатності. 20 жовтня 2006 року позивачка надала відповідачу для оплати листок непрацездатності за період з 22 серпня 2006 року. Оскільки листом відповідача від 5 грудня 2006 року відповідач повернув листок непрацездатності без оплати, то суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зобов’язав відповідача прийняти та оплатити листок непрацездатності.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1. про стягнення моральної шкоди, то суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції в цій частині та відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
Доводи касаційної скарги про незаконність постанови апеляційного суду в цій частині не підлягають задоволенню з таких підстав.
Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року № 4 передбачено, що відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
За обставин, коли позивачка не довела самого факту заподіяння їй моральної шкоди відповідачем внаслідок несвоєчасної оплати листка непрацездатності, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, а тому правильно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на законі. Оскаржуване судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Донецькій області, треті особи: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, Ворошиловська районна виконавча дирекція Фонду соціального страхування по тимчасовій непрацездатності про стягнення суми недоплати по тимчасовій непрацездатності, санкцій на нарахований борг по листку непрацездатності та відшкодування моральної шкоди –без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:В.В. Тракало
С.Є. Амєлін
О.І. Гаманко
Д.В.Ліпський
В.В. Юрченко