П О С Т А Н О В А

                                                   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И            Справа № 2-а-1047/10

15 листопада  2010 року                         Хорольський районний суд  Полтавської області

в складі  судді Личковахи О.О., розглянувши у порядку письмового провадження  в залі суду в м. Хоролі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про зобов”язання УПФ в Хорольськоиу районі здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області, в якому просила суд зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі здійснити перерахунок та виплату їй як дитині війни щомісячного підвищення до пенсії з 09.07.2007 року та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  

 Відповідач всупереч ст.22 Конституції України, рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані  неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також, не зважаючи на те, що дія положень вказаного Закону на 2009-2010 роки не зупинялася і вони не відмінялися, не скасовувалися , не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії з 09.07.2007 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком . Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, вказувала позивачка, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

           Позивачка  в судове засідання не з”явилася,  подала письмове клопотання про розгляд справи  за її  відсутності, позовні вимоги підтримала і просила їх задоволити.

    Відповідач, управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області, також подав письмове клопотання про розгляд справи  за відсутності його представника, позовні вимоги позивачки не визнав, подавши заперечення. З огляду на наявність вказаних клопотань відповідно до ч.4 ст.122 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.  

Суд, врахувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи та належно оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Позивачка має статус «Дитини війни», що підтверджується її пенсійним посвідченням серія АБ № НОМЕР_1, виданим  25.07.2003 року.

Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

 Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Стосовно позовних вимог позивачки щодо зобов”язання відповідача здійснити їй доплату до пенсії як дитині війни з 09.07.2007 року по 30.06.2008 року , то вони є безпідставними, оскільки постановою Хорольського районного суду від 19 жовтня 2009 року

вже зобов”язано управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі здійснити позивачці ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” ,та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року з врахуванням проведених у 2008 році виплат в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача виплатити їй з 01.07. 2008 року по 31.12.2008 року щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги  обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції.  : “ Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.”

  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, тобто зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ з 22 травня 2008 року поновили свою дію. І ні у 2009 році, ні у 2010 році дія положень ст.6 цього Закону не зупинялася, вони не скасовувалися і не змінювалися.

Отже, з 22 травня 2008 року особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Таким чином, вимоги позивачки про зобов'язання відповідача виплатити їй з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року , з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року  щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем же позивачці відповідно до довідки управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі  Полтавської області від 02.08.2010 р. № 1826/В-02   з 01.07.2008 року по даний час зазначене підвищення до пенсії дитині війни виплачується у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що в грошовому виразі становить :  з 01.07.2008 року - 48,20 грн., з 01.10.2008 року і по даний час -  49,80 грн.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не може бути підставою для їх  не здійснення   або відмови в задоволенні позову.

            Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суд зазначає наступне.                  

    За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

   За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

    Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

    Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

    Згідно абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо :  призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

                Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

              Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

             Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.    

Крім того, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачці доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивачки, за захистом яких вона звернувся до суду, суд вважає необхідним на підставі ч.2 ст.11 КАС України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Хорольському районі Полтавської області по невиконанню з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року приписів ст.6 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни”, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії.

У відповідності до ч.2 ст.46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” ненараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Крім того, суд вважає, що позивачка не пропустила строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. .99 КАС України, оскільки про те, що її права продовжують порушуватися відповідачем і після 30.06.2008 року, вона дізналася з відповіді відповідача від  02.08.2010 року за № 1826/В-02 на своє звернення , після чого 18.10.2010 року і звернулася до суду з даним позовом.

Таким чином, з огляду на викладене суд приходить до висновку, що слід зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області   здійснити перерахунок пенсії позивачки з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” ,та провести відповідні виплати за 2008 рік з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за 2010 рік з 01 січня 2010 року  з врахуванням проведених  у 2008 - 2010 роках виплат в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А дії відповідача, який не здійснив нарахування та виплату позивачці пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з  01 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по  31 грудня 2009 року та з 01.01. 2010 року  , слід визнати неправомірними.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачкою судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп . підлягає стягненню на користь позивачки  з Державного бюджету.

  На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007  №6-рп2007 року ,Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008  №10-рп2008 року, ст.ст..6-14, 71, 94,122 ч.4, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про зобов”язання УПФ в Хорольськоиу районі здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни задоволити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з  01 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з  01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року .    

            Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області   здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1   з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” ,та провести відповідні виплати за 2008 рік з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за 2010 рік з 01 січня 2010 року  з врахуванням проведених у 2008 - 2010 роках виплат в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1   витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1  відмовити.

    Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду  через Хорольський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Головуючий :