П О С Т А Н О В А

                                                   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И            Справа № 2-а-1084/10

18 листопада  2010 року                         Хорольський районний суд  Полтавської області

в складі  судді Личковахи О.О., розглянувши у порядку письмового провадження  в залі суду в м. Хоролі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про визнання дій УПФ в Хорольськоиу районі щодо відмови в перерахунку та виплати соціальної допомоги у розмірі 30 %  неправомірними, зобов”язання УПФ в Хорольськоиу районі здійснити перерахунок та виплату недоплаченої державної соціальної допомоги дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області, в якому просила суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату їй як дитині війни щомісячного підвищення до пенсії з 09.07.2007 року та зобов”язати відповідача здійснити перерахунок і виплату недоплаченого їй підвищення до пенсії як дітям війни за період з 09.07.2007 року .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  

 Відповідач всупереч ст.22 Конституції України, рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані  неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та всупереч рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яким було поновлено дію ст. 6 вказаного Закону в редакції цього Закону від 18.11.2004 р., а також, не зважаючи на те, що дія положень вказаного Закону на 2009-2010 роки не зупинялася і вони не відмінялися, не скасовувалися , не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії з 09.07.2007 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком . Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, вказувала позивачка, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

           Позивачка  в судове засідання не з”явилася,  подала письмове клопотання про розгляд справи  за її  відсутності, позовні вимоги підтримала і просила їх задоволити.

    Відповідач, управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області, також подав письмове клопотання про розгляд справи  за відсутності його представника, позовні вимоги позивачки не визнав, подавши заперечення. З огляду на наявність вказаних клопотань відповідно до ч.4 ст.122 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.  

Суд, врахувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи та належно оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Позивачка має статус «Дитини війни», що підтверджується її пенсійним посвідченням серія НОМЕР_1, виданим  10.05.2002 року.

Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

 Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає , що вони   підлягають  задоволенню, з таких підстав.

    Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Хорольському районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачці з 09.07.2007 року доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

 Отже, відповідач з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачці відповідні доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

У 2007 році позивачці відповідно довідки управління Пенсійного фонду України в Хорольському району Полтавської області від 20.07.2010 р. № 1484/У-/02 зазначене підвищення до пенсії дитині війни  не виплачувалося .

Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача виплатити їй за 2008 рік щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції.  : “ Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.”

  З 01 січня 2008 року по даний час позивачці відповідно до довідки від 20.07.2010 р. № 1484/У-/02 управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі  Полтавської області нараховується та виплачується зазначене підвищення до пенсії дитині війни  у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . Розмір підвищення становить: з 01.01.2008 року – 47,00 грн., з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 22.05.2008 року – 48.10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 р. і по даний час – 49,80 грн.

 Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Хорольському районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачці доплати, передбачені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням  п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.  

Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача виплатити їй  за 2009 рік та у 2010 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги обгрунтованими , виходячи з наступного.

Оскільки, як зазначено вище, з 22 травня 2008 року поновили свою дію положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ і ні у 2009 році, ні у 2010 році дія положень ст.6 цього Закону не зупинялася, вони не скасовувалися і не змінювалися,  з 22 травня 2008 року особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Таким чином, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та у 2010 році відповідач повинен нараховувати та виплачувати позивачці щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до діючої статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, тому вимоги позивачки про зобов'язання відповідача здійснити їй перерахунок та виплату  щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року по 31.12 2009 року та з 01.01.2010 року підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не може бути підставою для їх  не здійснення   або відмови в задоволенні позову.

            Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суд зазначає наступне.                  

    За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

   За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

    Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

    Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

    Згідно абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо :  призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

                Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

              Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

             Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.    

Крім того, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачці доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до ч.2 ст.46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” ненараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Крім того, суд вважає, що позивачка не пропустила строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. .99 КАС України, оскільки , дізнавшись про те, що їй не виплачується підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, вона  звернулася до УПФУ в Хорольському районі з заявою про проведення їй перерахунку та виплати вказаного підвищення до пенсії у відповідності зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  і, отримавши 20.07.2010 року  за № 1484/У-02 відповідь на свою заяву про відмову у проведенні перерахунку, вона звернулася до суду з даним позовом 19.10.2010 року. Таким чином, позивачка фактично дізналася про порушення своїх  прав 20.07.2010 року, коли їй було відмовлено у проведенні перерахунку вказаного підвищення до пенсії як дитині війни.

Отже, з огляду на викладене суд приходить до висновку, що слід зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області   здійснити перерахунок пенсії позивачки з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” ,та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за 2010 рік з 01 січня 2010 року  з врахуванням проведених  у 2008 - 2010 роках виплат в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. А дії відповідача, який не здійснив нарахування та виплату позивачці пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по  31 грудня 2009 року та з 01.01. 2010 року  , слід визнати неправомірними.

  На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007  №6-рп2007 року ,Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008  №10-рп2008 року, ст.ст..6-14, 71, 94,122 ч.4, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про визнання дій УПФ в Хорольськоиу районі щодо відмови в перерахунку та виплати соціальної допомоги у розмірі 30 %  неправомірними, зобов”язання УПФ в Хорольськоиу районі здійснити перерахунок та виплату недоплаченої державної соціальної допомоги дитині війни задоволити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності зі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з  01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року .    

            Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області   здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” ,та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за 2010 рік з 01 січня 2010 року  з врахуванням проведених у 2008 - 2010 роках виплат в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1  відмовити.

    Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду  через Хорольський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Головуючий :