Справа № 22ц-9582/2010 Головуючий у 1-й інстанції Медвідь Н.О.
Доповідач в 2-й інстанції Даценко Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Приходька К.П.
суддів Волохова Л.А., Даценко Л.М.,
при секретарі Джафаровій Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "АЗІМУТ", треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання актів перенесення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок недійсними, -
встановила:
У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати акти від 27.10.2008 року про перенесення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_1, складених ТОВ "НВФ "Азімут".
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2010 року справу залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
На вказану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи без розгляду справу за позовом ОСОБА_2, суд обгрунтовував свої висновки тим, що явка позивача в судове засідання ухвалою суду визнана обов’язковою, а позивач двічі в судове засідання не з"явився, про день слухання справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутність не надіслав, залишення позову без розгляду не порушує права та інтереси інших осіб, не протирічить діючому законодавству.
Проте з такими висновками суду повністю погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, яка діяла на час постановлення судом оскаржуваної ухвали, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з"явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Як убачається з матеріалів справи, представник позивача був присутній у судовому засіданні 21 травня 2010 року, в цей же день суд відклав розгляд справи на 07.06.2010 року, про що повідомив представника позивача (а. с. 81-82).
Згідно журналу судового засідання позивач не з"явився в судове засідання 07.06.2010 року.
З урахуванням наведеного, оскільки стаття 207 ЦПК України передбачає залишення заяви без розгляду при повторній неявці без поважних причин належно повідомленого позивача, то висновок суду про залишення справи без розгляду є безпідставним.
Крім того, суд, зазначаючи в ухвалі, що позивач двічі не з"явився в судове засідання, не звернув уваги на те, що стаття 207 ЦПК України передбачає залишення заяви без розгляду при повторній неявці без поважних причин належно повідомленого позивача.
Залишаючи без розгляду справу за позовом ОСОБА_2, суд також не звернув уваги на те, що статтею 207 ЦПК України передбачено залишення заяви без розгляду при повторній неявці без поважних причин в судове засідання належним чином повідомленого позивача.
Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду від 07 червня 2010 року постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідно до вимог п. 4 ст. 311 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2010 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
а задовольнити.
Головуючий
Судді