Справа  № 22ц - 6644/2010 р.      Головуючий в суді 1 інстанції Сердинський В.С.

Категорія 01, 45                   Доповідач в суді ІІ інстанції Малород О. І.

У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    28 грудня 2010 року  колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

    головуючого: Малорода О.І.,

    суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,

    при секретарі: Мягкій Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, садівниче товариство «Берізка» про визнання незаконним рішення Бобрицької сільської ради від 23 січня 2009 року за № 248, -

ВСТАНОВИЛА:

    В липня 2009 року позивачі звернулись до суду з даним позовом.

    Мотивували вимоги тим, що їм як членам СТ «Берізка» було передано у власність земельні ділянки для ведення садівництва, відповідно до рішення Бобрицької сільської ради  № 60 від 03.11.2006 року. В 2007 році вони звернулися до ТОВ «Земприватсервіс» з питанням щодо підготовки технічної документації по виготовленню Державних актів на право власності на земельну ділянку. Проте, 27 лютого 2009 року ними отримано повідомлення про відмову у виконанні робіт,  в зв’язку з тим, що рішення сільської ради про передачу їм у власність земельних ділянок було скасовано рішенням Бобрицької сільської ради від 23.01.2009р. № 248 з тих підстав, що спірні земельні ділянки не вилучені у попередніх користувачів.

    Рішенням  суду в задоволенні позову відмовлено.

Позивачі в апеляційній скарзі просять скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Мотивують вимоги тим, що судом першої інстанції було прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, а саме судом  не враховано той факт, що ні земельне законодавство, ні законодавство про органи місцевого самоврядування не передбачає можливості радою скасовувати своє рішення. Такі ж роз’яснення дав і Конституційний Суд у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року зі спірного питання.

Апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог і указав, що рішення ради про скасування свого попереднього рішення про надання земельних ділянок позивачам є правомірним, поскільки спірними земельними ділянками з 1988 року користуються треті особи, які є членами СТ Берізка, а питання про вилучення у них земельних ділянок не розглядалось.

Однак з висновком суду не можна погодитись з таких підстав.  

Колегією встановлено, що рішенням Бобрицької сільської ради від 23 січня 2009 року скасовано своє рішення про надання у власність земельних ділянок позивачам. Державні акти позивачами не отримані. Рішення суду ухвалено 31 травня 2010 року.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.  

Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності.  

Аналогічні роз’яснення містяться в рішенні Конституційного суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;  положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.  

Така ж позиція висловлена у п. 2 постанови  Пленуму  Верховного  Суду  України  від 19 березня 2010 року № 2  "Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", яким внесено зміни до п. 2  постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", де зазначено, що всі спори, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

Ураховуючи те,  що Бобрицька сільська рада  під час вирішення питання щодо скасування власного рішення про надання земельної ділянки позивачам, діяла як суб’єкт владних повноважень то спір повинен розглядатися адміністративним судом.  

 За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню закриттям провадження у справі.        

 Керуючись ст.205 ч.1, п.1, 310, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

    Апеляційні скарги задовільнити частково.

    Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2010 року скасувати, провадження у справі закрити.

    Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку  протягом 20 днів .

Головуючий :

Судді  :