справа № 1-186/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року                             Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого – судді Отвіновського П.Л.,

при секретарях – Думс І.В., Кочубей Є.В.,                                                                              з участю прокурорів – Купецького В.Б., Хавіна В.О.,

підсудного – ОСОБА_1,  

                        захисника – ОСОБА_2,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

    ОСОБА_1 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта неповна вища, працюючого менеджером з продажу в ТОВ “Вітекс Україна”, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

  у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

26 вересня 2009 року, приблизно в період часу з 11 години 55 хвилин до 12 години 05 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1, виїжджаючи з повороту вулиці Іллінської на вулицю Набережно-Хрещатицьку, на проїжджій частині вулиці Набережно-Хрещатицької, 23, після переїзду перехрестя вул. Іллінської в бік Поштової площі, під час маневру зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, в результаті чого були спричиненні незначні пошкодження обом автомобілям.

У подальшому, ОСОБА_1, побачивши що його автомобіль не має пошкоджень, не бажаючи розібратися в даній ситуації, та дочекатися приїзду працівників Державтоінспекції для можливості вирішення даної пригоди в передбаченому законодавством порядку, став діяти зухвало та демонстративно почав виражати свою зневагу до загальноприйнятих норм моралі і поведінки. При цьому він, проігнорував зауваження ОСОБА_3 про необхідність дочекатися приїзду працівників Державтоінспекції для оформлення дорожньо-транспортної пригоди згідно діючого законодавства. При цьому ОСОБА_1, виражаючи зневагу до законних вимог ОСОБА_3, відкотив автомобіль «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1, на відстань, змінивши положення автомобілів після зіткнення, чим викликав обгрунтоване обурення зі сторони потерпілого ОСОБА_3

В подальшому, ОСОБА_1, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, виражаючи при цьому особливу зухвалість, не звертаючи уваги на зауваження ОСОБА_3 дотримуватися прийнятих норм поведінки, з метою залякування потерпілого, дістав з багажника автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1, дерев'яну спортивну біту, яку постійно зберігав в багажнику вказаного автомобіля з метою використання для спричинення тілесних ушкоджень при необхідності. При цьому ОСОБА_1 ігнорував присутність перехожих на вулиці та присутність водіїв, які проїздили поряд місця пригоди по проїжджій частині, використовуючи при цьому дерев'яну спортивну біту, яку спеціально заздалегідь зберігав в автомобілі для спричинення тілесних ушкоджень, почав погрожувати цією дерев'яною бітою ОСОБА_3, висловлював погрози в бік останнього та став наближатися до ОСОБА_3 Останній, усвідомлюючи реальність погроз в його бік, намагаючись уникнути конфлікту та отримання тілесних ушкоджень, став тікати, однак ОСОБА_1 переслідував ОСОБА_3 від місця зіткнення автомобілів до наступного перехрестя вулиці Набережно-Хрещатицької з вулицею Борисоглібською, однак не зміг спричинити ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, так як не наздогнав останнього.

Продовжуючи свої   хуліганські дії, ОСОБА_1 повернувся до місця стоянки автомобілів на проїжджій частині вулиці Набережно-Хрещатицькоїа, 23, при цьому він бачив, що ОСОБА_3 також повертається до місця стоянки автомобілів. Знаходячись біля автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_1 висловив погрози   та продемонстрував ОСОБА_3 свій намір пошкодити даний автомобіль   бітою , демонстративно розмахуючи нею поряд з автомобілем. Хуліганські дії ОСОБА_1 тривало та вперто не припинялися на протязі приблизно п'яти хвилин, після чого, ОСОБА_1 припинив свої дії, сів до автомобіля   «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1, та з місця вчинення злочину втік.

    Допитаний підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 294 КК України не визнав та пояснив, що 26 вересня 2009 року він на службовому автомобілі “Шкода Октавія” д.н.з. НОМЕР_1 їхав із своєю дружиною ОСОБА_4 та сином від першого шлюбу ОСОБА_5 у м. Обухів на святкування дня народження свого друга. Їхали вони на автомобілі зі сторони району Оболонь. Ураховуючи ремонтні роботи на вулиці Набережній він вирішив їх об’їхати вулицями Подолу, а тому поїхав через вул. Іллїнську. Виїжджаючи з цієї вулиці на вулицю Набережно-Хрещатицьку була велика тиснява, а тому він не поспішав. Під час цього він звернув увагу на автомобіль Хюндай Туксон, який їхав по вулиці Набережно-Хрещатицькій і на його (ОСОБА_1Л.) маневр почав висловлюватися, однак, що саме він не почув. У подальшому цей автомобіль проїхав трохи вперед, а він на своєму автомобілі виїхав та поїхав слідом за ним. Продовжуючи рух він прослідував за цим автомобілем приблизно 20 метрів, і в цей час указаний автомобіль безпричинно різко зупинився. ОСОБА_1 намагався уникнути зіткнення, однак воно все ж відбулося, але було незначним. Після цього він увімкнув знак аварійної зупинки і разом із своїм сином вийшов із автомобіля. В цей час також вийшов і водій автомобіля «Хюндай Туксон», який на його запитання навіщо він так різко зупинився, почав  нецензурно висловлюватися, при цьому повідомляючи, що він (ОСОБА_1Л.) не вміє їздити. Також повідомив йому (ОСОБА_1Л.) що посадить його. ОСОБА_1 намагався владнати цей конфлікт, розібравшись на місці шляхом сплати з його боку 200 грн., оскільки пошкодження були незначні, однак цей громадянин не погоджувався і продовжував його ображати та почав комусь телефонувати. Після цього він разом із сином сіли в автомобіль і беручи до уваги прохання дружини поїхати з місця пригоди, а також усвідомивши, що спільної мови із потерпілим він не знайде, а також ту обставину, що той сфотографував номерні знаки його автомобіля, він вирішив поїхати з місця пригоди по своїм справам. У цей час до його автомобіля підійшов водій автомобіля «Хюндай Туксон» і почав висловлювати погрози, а саме, що поріже його сім'ю, при цьому висловлювався нецензурно по відношенню до його родини. На ці його слова він відреагував наступним чином, а саме вийшов із свого автомобіля та почав з’ясовувати, що той мав на увазі висловлюючи погрози. Після цього водій автомобіля «Хюндай Туксон» почав відходити від нього та ставати в бойову стійку, а він у свою чергу підходив до нього та повторював своє запитання, на яке потерпілий нічого не відповідав, а відходив від нього ще далі. Після цього він знову сів за кермо свого автомобіля та від’їхав від місця ДТП і поставив свій автомобіль на узбіччі. Це він зробив для того щоб не заважати руху іншим автомобілям, які рухалися далі. Після цього він вийшов із автомобіля і перебуваючи у стані збудження, пов’язаному із погрозами потерпілого, з метою запобігання їх реалізації дістав із багажника свого автомобіля перший предмет, який потрапив йому на очі. Цим предметом виявилася бита, яку він возив там для самозахисту, який передбачав у тому числі й нанесення тілесних ушкоджень. Взявши биту в руки він зробив декілька кроків по відношенню до потерпілого та знову запитав, що він мав на увазі, висловлюючи погрози. Побачивши це потерпілий розвернувся та почав бігти по тротуару в сторону Поштової площі, а він одразу повернувся до свого автомобіля. Підійшовши до свого автомобіля він бачив потерпілого, який зупинився на відстані від нього. ОСОБА_1 продовжив йому кричати та з’ясовувати, що він мав на увазі, при цьому тримав биту в руках і просив підійти до нього. Однак потерпілий не підходив і стояв на місці, при цьому комусь телефонував. Після цього побачивши свою дружину, яка була в сльозах та просила їхати він поклав биту в багажник та поїхав по своїм справам. Через три дні після цього інциденту його затримали працівники міліції.

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним, суд, дослідивши показання останнього, вислухавши показання потерпілого, свідків, які вказані у списку, який є додатком до обвинувального висновку та всіх заявлених учасниками розгляду, дослідивши інші докази у справі, вважає, що вина підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України доведена повністю і підтверджується наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що до вчинення злочину ОСОБА_1 він не знав. Приблизно у вересні 2009 року, о 12 годині він їхав на своєму автомобілі з вул. Електриків та рухався в сторону Поштової площі в м. Києві. В момент проїзду була тиснява, а тому рухався він повільно. Проїхавши виїзд із вулиці Іллінської він відчув поштовх у свій автомобіль, і зрозумів, що зіткнувся із чиїмось автомобілем. Після цього він зупинив свій автомобіль та поставив його на аварійну сигналізацію. Вийшовши із автомобіля він побачив, що удар ззаду здійснив автомобіль «Шкода Октавія», і одразу після цього оглянув характер пошкоджень свого автомобіля, який був незначним, зокрема, тріснув задній бампер, та були незначні подряпини. Після цього він підійшов до автомобіля «Шкода Октавія» з метою запропонувати водію цього автомобіля вийти та подивитися, що він накоїв. однак той у грубій формі, застосовуючи нецензурну лайку, відмовився це зробити. Після його наполягань він все ж вийшов із свого автомобіля та подивився на характер пошкоджень. Подивившись на пошкодження водій автомобіля “Шкода Октавія” повідомив, що нічого не трапилося, однак ці слова висловлені були в досить грубій формі по відношенню до нього (ОСОБА_3Ю.) Після цього ОСОБА_1 (водій автомобіля “Шкода Октавія”) сів у свій автомобіль, а він, оскільки автомобіль був застрахований почав телефонувати у страхову компанію. Там повідомили, що необхідно викликати працівників ДАІ і він зателефонував туди. В цей час він побачив, що автомобіль ОСОБА_1 від»їзджає, а саме здає заднім ходом на метр і вирішив, що він має намір їхати з місця пригоди, а тому сфотографував передній номер цього автомобіля, однак цей автомобіль  зупинився і не продовжував рух. Водію автомобіля “Шкода Октавія”, не сподобалося те, що він сфотографував його автомобіль, а тому він у грубій формі повідомив, що його фотографувати не потрібно, оскільки він його (ОСОБА_3Ю.) сам знайде. Ці слова він сприйняв як погрози, а тому відповів йому також у грубій формі, застосовуючи нецензурну лайку. Після цого він пішов до свого автомобіля та почав телефонувати своєму знайомому, маючи на меті попросити викликати його ДАІ, оскільки йому це не вдалося. В той час коли він обперся на передні водійські двері свого автомобіля та телефонував він боковим зором побачив як ОСОБА_1 біжить на нього із дерев’яною битою, при цьому висловлюється нецензурно та вимагає підійти до нього. Побоюючись побиття він навіть не зачинивши двері свого автомобіля, та не забравши документи з нього, сумки та інші речі, побіг від свого автомобіля на проїжджу частину, а ОСОБА_1 біг у цей час за ним. Пробігши приблизно 100 метрів до наступної вулиці він завернув на цю вулицю. Пробігаючи він боковим зором бачив та чув, що підсудний біжить за ним. Завернувши   на повороті він бачив, що підсудний не продовжує бігти за ним, а тому зупинився і пішов назад до свого автомобіля, при цьому дотримуючись дистанції приблизно 50 метрів до підсудного. Він бачив, як водії проїжджаючих автомобілів звертають увагу на ці події, деякі навіть зупинялися на узбіччі. Після цього ОСОБА_1 підійшов до його (ОСОБА_3Ю.) автомобіля і погрожуючи, шляхом замахування битою над лобовим склом, що розіб»є його підзивав його до себе, однак він побоюючись побиття не підходив і стояв на відстані 50 метрів від свого автомобіля та ОСОБА_1 Після цього ОСОБА_1 сів за кермо свого автомобіля, перед цим пересунувши пластикову огорожу, яка розділяла зустрічну смугу, для того, щоб виїхати, об»їхав з лівої сторони його автомобіль і по зустрічній смузі швидко поїхав у напрямку Поштової площі, а він залишився на місці пригоди та підійшов до свого автомобіля. По приїзду працівників ДАІ  він їм розповів про дії водія ОСОБА_1 і вони викликали працівників міліції із райвідділу. У подальшому  він разом із працівниками райвідділу проїхав до відділку міліції та написав пояснення. Через деякий час ОСОБА_1 відшкодував йому збитки за аварію і вибачився за свою поведінку на дорозі.

Згідно оголошених судом показань свідка ОСОБА_6 убачається, що 26.09.2009 року він їхав на автомобілі «Тойота ФЖ Крузер», державний номер НОМЕР_3, яким керував за дорученням. Їхав він зі сторони району Оболонь в бік Поштової площі. Приблизно об 11 годині 45 хвилин він проїжджав по вул. Н.Хрещатицькій в місці, де будується міст через річку Дніпро, в районі вул. Іллінської. На час він орієнтувався так як повинен був приїхати на зустріч на Поштову площу до 12 години. По дорозі була «тягнучка» та машини їхали не швидко. В цьому місці рух автомобілів завжди обмежений, в зв'язку з будівництвом мосту.

Після проїзду перехрестя з вулицею Іллінською, через 20 метрів (це приблизна відстань), стояло два автомобіля «Шкода», срібного кольору, з написами на кузові, та «Хюндай Туксон», червоного кольору. На номери автомобілів він не звертав уваги. На рахунок того, чи були включені аварійні вогні в автомобілях він не пам'ятає. Однак вони здійснювали проблему для проїзду іншим автомобілям. Він не звертав уваги, чи перебували біля цих автомобілів водії. Автомобілі перебували на відстані приблизно до одного метру один від одного. «Шкода» ззаду, «Хюндай» спереду. Він був зосереджений на маневрі, щоб проїхати ці автомобілі, так як в цьому місці дорога звужена із-за ремонту та на роздільній смузі стоять пластикові високі роздільні тумби. Мабуть хтось їх роздвинув на роздільній смузі, тому що автомобілі, які рухалися поперед ним, об'їжджали стоячі автомобілі «Шкода» та «Хюндай» з обох боків. Хто знаходився в цих автомобілях в салоні він не звертав уваги, так як рух на дорозі був напружений та дуже повільний, крім того була небезпека проїзду зустрічного транспорту, автомобілі рухалися дуже повільно.

Із-за того, що ці два автомобілі стояли один за одним, він зрозумів, що вони зіткнулися. Однак явних ознак зіткнення він не бачив, та і не звертав на дрібні пошкодження увагу.

«Пробка» на дорозі, поки він проїхав ці автомобілі, ще починалася від попереднього перехрестя. Однак коли він проїхав місце зіткнення цих автомобілів, то побачив, що далі автомобілі рухалися вже швидше, однак затор на дорозі був ще до Поштової площі.

Він об'їхав ці автомобілі з лівої сторони, бо йому так було зручніше.

Він проїхав від місця, де зіткнулися ці два автомобілі метрів 50 не доїжджаючи до наступного перехрестя. Він проїхав в заторі приблизно час до 5 хвилин, не доїжджаючи до наступного перехрестя, як побачив, що праворуч нього, по узбіччю дороги, мимо його автомобіля пробіг чоловік, як він пізніше дізнався - ОСОБА_3. Останнього він раніше ніколи не бачив та ніколи більше з ним не зустрічався. Той був одягнений в джинси та білу футболку. За ним вслід біг незнайомий йому молодий чоловік. Він тримав у правій руці дерев'яну биту, яку тримав зверху, піднятою рукою, їх розділяла відстань приблизно метрів 10. Той, хто біг за першим, був одягнений в темний спортивний костюм.

Його це відразу зацікавило. Після цього вони пропали з його поля зору, так як його обзору заважали автомобілі, які перебували спереду нього. він їхав із закритими вікнами та в салоні грала музика. Він не чув, чи викрикували щось ці двоє.

    Він рухався в заторі не швидко та доїхав до наступного перехрестя, після місця, де стояли ті два автомобіля. Це пройшло вже часу приблизно декілька хвилин, можливо і менше. В цьому місці до нього підійшов перший чоловік, який тікав. Він звернувся до нього. Він відчинив скло автомобіля та цей чоловік запитав у нього  чи бачив він, як за ним гнався інший чоловік, на що він відповів що бачив. Дмитро попрохав його номер мобільного телефону, та він назвав свій номер мобільного Чоловіка, який наздоганяв ОСОБА_3, тримаючи биту в руці він більше не бачив. Він міг пропустити момент, коли він повертався мимо його автомобіля назад. Праворуч нього був будівельний паркан зеленого кольору з навісом для пішоходів.

Приблизно через тиждень до нього зателефонував чоловік з невідомого номеру та повідомив, що його звати ОСОБА_3, та він записав його номер телефону, коли свідок бачив, як за ним 26.09.2009 року гнався інший з битою в руках. До цього він ім'я цього чоловіка не знав. Дмитро попрохав його з'явитися до міліції та дати пояснення з приводу того, що він бачив.

Коли до нього 26.09.2009 року звернувся ОСОБА_3 з проханням надати номер телефону він на ньому не бачив тілесних ушкоджень. Він виглядав трохи схвильований, в нього було часте дихання, як у людини, що перед цим швидко бігла.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що з підсудним та потерпілим ніяких стосунків не має. До вказаного інциденту їх не знав. В 2009 році, точної дати свідок у суді не пригадав він їхав на власному автомобілі “Опель Вектра” в напрямку району Оболонь від Поштової площі. Проїжджаючи він звернув увагу боковим зором, як невідомий йому хлопець тікає від іншого невідомого хлопця, який у свою чергу тримає в руках дерев’яний предмет, схожий на палку. Проїхавши трохи далі він зупинився, оскільки неподалік від цього місця зламався автомобіль його знайомого якому він вирішив допомогти. Більше він не звертав уваги на вказані події, оскільки був зайнятий своїми справами. Через деякий час підійшов невідомий йому хлопець та запитав чи бачив він інцидент коли бігли за хлопцем. Їм він повідомив, що бачив і той попросив  номер телефону і він його дав.

Згідно оголошених судом показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що 26.09.2009 року, приблизно о 12 годині він йшов пішки від вулиці В.Вал до Поштової пошти по тротуару вул. Набережно-Хрещатицької по правій стороні. На дорозі рух автомобілів був ускладнений, автомобілі рухалися не швидко один за одним. Пройшовши перехрестя вулиці Іллінської він звернув увагу на те, що за перехрестям стоять два автомобілі, зокрема, автомобіль «Хюндай Туксон» червоного кольору та за ним автомобіль «Шкода», які зіткнулися між собою, при цьому заднім автомобілем був автомобіль “Шкода”. Після цього із автомобіля «Хюндай Туксон» вийшов незнайомий йому чоловік та підійшов до водія автомобіля «Шкода», який перебував у своєму автомобілі. Оскільки його за ситуація не зацікавила, то він пішов собі далі. Через деякий незначний проміжок часу до нього підбіг водій автомобіля “Хюндай Туксон”, який був схвильований і попросив дати йому номер свого телефону, що він і зробив та пішов собі далі.

    Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 26 вересня 2009 року у денний час вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_1 та сином ОСОБА_5 їхали на автомобілі в м. Обухів на день народження. Проїхавши вул. Іллїнську їх автомобіль виїхав на вул. Набережно-Хрещатицьку. В цей час перед ними різко зупинився автомобіль червоного кольору Хюндай Туксон. ЇЇ чоловік намагався уникнути зіткнення, однак воно все ж відбулося з указаним автомобілем червоного кольору, але незначне. Після цього її чоловік та син вийшли з автомобіля, а вона залишилась сидіти в ньому на задньому сидінні. Вона чула як водій автомобіля Хюндай Туксон, обличчя якого вона спочатку не розгледіла, почав кричати на її чоловіка. В цей час її чоловік на свій мобільний телефон сфотографував номерні знаки автомобіля Хюндай Туксон та подивившись на його пошкодження сів у свій автомобіль. У автомобіль сів також і син. Після цього її чоловік об»їхав з правої сторони автомобіль Хюндай Туксон та на узбіччі зупинився і вийшов з автомобіля. В той момент коли він перебував біля автомобіля до нього підійшов водій автомобіля Хюндай Туксон та почав кричати та погрожувати, що посадить його за грати. Вона не чула, щоб на ці викрики її чоловік відповідав, оскільки не бачила його обличчя. Після цього він сів до свого автомобіля. У подальшому водій автомобіля Хюндай Туксон підійшов до їх автомобіля з боку водія і почав погрожувати її чоловіку, зокрема, що виріже всю його родину, при цьому висловлював нецензурну лексику та вів себе зухвало. Далі її чоловік вийшов із автомобіля та підійшов до багажника і взяв там биту та став кричати водію автомобіля Хюндай Туксон, щоб той підійшов до нього, сам при цьому залишався біля автомобіля. Ця ситуація її занепокоїла, у неї почалася істерика і вона почала просити свого чоловіка сісти в автомобіль та їхати, що він і зробив та вони поїхали.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що ОСОБА_1 є його рідним батьком, однак з ним він не проживає, так як той одружився на іншій жінці. Майже кожні вихідні його батько забирає його і проводить ці вихідні з ним. У 2009 році, точної дати свідок не пригадав його батько в черговий раз забрав його на вихідні і вони мали намір їхати на відпочинок до друзів  батька. Рухаючись до друзів батька на автомобілі “Шкода”, який, як йому відомо, належить  батькові вони виїжджали з перехрестя. Автомобіль Хюндай Туксон, який їхав по головній дорозі не пропустив їх, хоча і не повинен був цього робити, оскільки їхав він по головній дорозі, при цьому цей автомобіль зупинився і почав щось кричати в напрямку їх автомобіля, однак, що саме він не чув, оскільки вікна в їх автомобілі були зачинені. Після цього вони виїхали на головну дорогу і їхали за цим автомобілем, однак той різко загальмував і автомобіль батька вдарив автомобіль Туксон. У подальшому вони з батьком вийшли із автомобіля і водій Туксона почав на батька кричати та провокував, щоб той вдарив його. Батько у відповідь почав кричати на нього також. Після цього вказаний водій Туксона почав телефонувати своїм друзям та повідомляти їм, що на нього напали рекетири. Після цього він (ОСОБА_5О.) разом із батьком сіли в автомобіль і для того, щоб не заважати руху транспорту від»їхали на узбіччя з права. Далі водій Туксона підійшов до автомобіля батька, та в той час коли той сидів за кермом сказав йому, що виріже всю його сім»ю і заставить займатися непристойними речами, висловлюючись при цьому нецензурно. Ці слова, як він зрозумів батька образили, він вийшов зі свого автомобіля і водій автомобіля Туксон почав тікати. Після цього батько пішов до багажника взяв биту і водій автомобіля Туксон почав ще швидше тікати, а батько не наздоганяв його та став біля свого автомобіля і кричав, щоб водій повернувся. Після цього батько сів у автомобіль і вони поїхали, а водій Туксона побачив їх і почав бігти на пішохідний перехід. Далі вони поїхали по своїм справам.

Окрім, показань підсудного, потерпілого та свідків вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України підтверджується також наступними доказами.

Зокрема, протоколом огляду місця події від 26.09.2009 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого встановлено, що 26.09.2009 року на узбіччі проїжджої частини вулиці Набережно-Хрещатицької, після проїзду з перехрестям вул. Іллінська, знаходиться автомобіль «Хюндай Туксон», бордового кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 На задньому бампері автомобіля в наявності пошкодження пластикових частин.

Протоколом огляду місця події від 29.09.2009 року з фототаблицею до нього, відповідно якого встановлено, що при огляді автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1, в наявності пошкоджень передньої частини бамперу не виявлено. В багажнику автомобіля виявлено та вилучено дерев'яну біту.

          Протоколом додаткового огляду місця події від 17.10.2009 року з фототаблицею до нього, відповідно якого встановлено, що проїжджа частина вул, Набережно-Хрещатицької, після проїзду з перехрестям вул. Іллінська в бік перехрестя з вул. Борисоглібської має звуження та огородження роздільної смуги пластиковими бар'єрами, які в двох частинах зміщені навпроти будівельного майданчика по вул. Набережно-Хрещатицької, 23.

Висновком №434 експертизи від 26.10,2009 року, згідно якого, виявлена 29.09.2009 року в багажнику автомобіля «Шкода Октавія», д.н.з. НОМЕР_1, біта, до холодної зброї не відноситься та виготовлена за типом біт для гри у бейсбол, що використовується в спортивних цілях. Біта виготовлена із суцільного шматка деревини із застосуванням спеціального деревообробного устаткування. Розмірні характеристики: довжина 700 мм, максимальний діаметр бияка – 52 мм, вага біти 57<3грам.

        Речовим доказом, зокрема, дерев'яною бітою, що вилучено 29.09.2009 року при огляді автомобіля «Шкода», д.н. НОМЕР_1, яку використовував ОСОБА_1 під час вчинення хуліганських дій і, яка була ним заздалегідь заготовлена для нанесення тілесних ушкоджень.

      Копіями матеріалів, складеними працівниками ДАІ при оформленні дорожньо-транспортної пригоди, відповідно яких встановлено, що на проїжджій частині вул. Н.-Хрещатицька, після проїзду з перехрестям вул. Іллінська, на відстані приблизно 15,2м, знаходиться автомобіль «Хюндай Туксон», бордового кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 На задньому бампері автомобіля в наявності пошкодження пластикових частин.

         Копією розписки ОСОБА_3 відповідно до якої йому повністю компенсовано з боку ОСОБА_1 збитки від пошкодження автомобіля «Хюндай Туксон», державний номерний знак НОМЕР_2, яких він зазнав в результаті ДТП 26.09.2009 року.

         Копією постанови Подільського районного суду м.Києва від 16.11.2009 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП за участю його автомобіля та автомобіля потерпілого ОСОБА_3, яке мало місце 26.09.2009 року.

Оцінюючи всі докази по справі суд критично відноситься до показань підсудного ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у яких ті заперечують хуліганські дії з боку підсудного та вказують про нібито незаконні дії з боку потерпілого, оскільки вони суперечать матеріалам справи та показанням потерпілого ОСОБА_3 і свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_11 та іншим доказам по справі, які є логічними та послідовними й такими, що узгоджуються між собою і підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні хуліганських дій. Надання суду таких показань підсудним та свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_5 суд вважає, як обраний підсудним за допомогою своїх близьких родичів, якими є вказані свідки, зокрема, дружина та син, спосіб уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінивши всі докази по справі суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненими із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 учинив злочин передбачений ч. 4 ст. 296 КК України.

Суд не вбачає підстав для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст.125 КК України, як просив у своєму клопотанні від 24 березня 2010 року захисник ОСОБА_2, оскільки вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив хуліганство, з кваліфікуючою ознакою ч.4, тобто злочин передбачений ч.4 ст.296 КК України, а не злочин, передбачений ст.125 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, одружений, має дитину, приймає участь у її вихованні,  на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

    Обставин, що обтяжують або пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно ст.ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд, вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, однак, з урахуванням особи винного, зокрема, що він раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, працює, має дитину та приймає активну участь у її вихованні, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання та ізоляції від суспільства, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Суд також вважає за необхідне керуючись ч. 2 ст. 93 КПК України стягнути з  ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати за проведення експертиз.

Беручи до уваги положення п.1 ст.81 КПК України та враховуючи, що бита, яку ОСОБА_1 використовував під час хуліганських дій є знаряддям злочину, суд вважає за необхідне конфіскувати її.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому за ч. 4 ст. 296 КК України покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування  покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку три роки.

Відповідно до п. п. 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

        Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити без зміни – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві витрати за проведення експертиз у розмірі 243 грн 38 коп. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експертної установи (а.с. 35)

Речові докази – автомобіль “Шкода Октавія” д.н.з. НОМЕР_1 повернути ТОВ “Вітекс Україна”; биту, яка вилучена у ОСОБА_1 - конфіскувати.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                                                  П.Л.Отвіновський