справа № 1-731/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року                      Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого – судді Отвіновського П.Л.,

при секретарі – Думс І.В.,                                                                              з участю прокурора – Святенко Д.О.,

підсудного – ОСОБА_1,

                        потерпілої – ОСОБА_2,

                                                          представника потерпілої – ОСОБА_3,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Крутьки, Чорнобаєвського району, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

    15 грудня 2009 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись за кермом технічно справного пасажирського автобусу «БАЗ-2215» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по маршруту №587 (Контрактова площа - проспект Гонгадзе), зі швидкістю приблизно 30-40 км/год., по вулиці Фрунзе, зі сторони вулиці Нахімова в напрямку вулиці Вікентія Хвойки в місті Києві. Проїжджаючи ділянку дороги навпроти будинку №98 по вулиці Фрунзе, будучи неуважним, не слідкуючи за зміною дорожньої обстановки, маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду, а саме припаркований біля правого бордюрного каменя в попутному напрямку руху вантажний автомобіль НОМЕР_2 з причепом «МАЗ-8378» державний реєстраційний номер НОМЕР_3, відволікся від керування транспортним засобом та не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого скоїв, передньою частиною керованого транспортного засобу, наїзд на задню частину причепу «МАЗ-8378» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 вантажного автомобіля «МАЗ-53362» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, водій якого ОСОБА_4, був відсутній за кермом вказаного автомобіля. Внаслідок чого, ОСОБА_1 грубо порушив Правила дорожнього руху, а саме не виконав вимог:

           - п. 1.3 Правил дорожнього руху відповідно до якого учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України, а також бути взаємно ввічливими;

              п. 1.5 Правил дорожнього руху відповідно до якого дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальної шкоди. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції або уповноважений ним орган;

               п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

            п.12.3 Правил дорожнього руху відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

    Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_1 виразилися в тому, що він, перебуваючи за кермом технічно справного транспортного засобу, під час руху відволікся від керування та скоїв наїзд на задню частину причепу «МАЗ-8378» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 вантажного автомобіля «МАЗ-53362» державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Внаслідок даної пригоди пасажир автобусу «БАЗ-2215» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2, отримала, згідно з висновком судово-медичної експертизи №361/1 від 17.09.2010 року, тілесні ушкодження у вигляді: «забійної рани лобної області справа, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я); перелому лонної та сідничної кісток справа, що відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я)».

    Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 1.3., 1.5., 2.3(6), 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинному зв'язку  із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

ОСОБА_1, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю, у вчиненому розкаявся, та заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України із закриттям кримінальної справи стосовно нього, оскільки заподіяні збитки він відшкодував, з потерпілою примирився.

Потерпіла ОСОБА_2., у суді заявила, що з підсудним примирилась, претензій до нього не має.

Вислухавши думку прокурора, яка не заперечувала проти закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_1, з'ясувавши позицію потерпілої та її представника, які підтримали клопотання підсудного та просили суд звільнити останнього від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України, а кримінальну справу щодо нього закрити, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає за необхідне клопотання підсудного задовольнити.

За наслідками вивчення матеріалів справи суд дійшов висновку, що суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним законодавством мало місце.

Дії ОСОБА_1 повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України тому, що він вчинив дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Однак, згідно ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 раніше не судимий, вперше вчинив злочин, який, згідно ч. 2 ст. 12 КК України, відноситься до злочину невеликої тяжкості, у судовому засіданні щиро покаявся, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, примирився з потерпілою та вона не має до нього претензій матеріального характеру

За таких обставин є достатні підстави вважати, що внаслідок примирення винного з потерпілою, ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

Суд також вважає за необхідне керуючись ч. 3 ст. 93 КПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві судові витрати за проведення експертиз.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 282 КПК України, суд

постановив:

клопотання підсудного ОСОБА_1  задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст. 46 КК України, а кримінальну справу стосовно нього закрити.

Стягнути із ОСОБА_1  на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві витрати за проведення експертиз у розмірі 557 грн. 28 коп., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експертної установи.

Запобіжний захід – підписку про невиїзд до набрання постановою чинності залишити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя                                                                                        П.Л. Отвіновський