КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-13200/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
У Х В А Л А
Іменем України
"30" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Мацедонської В.Е.,
суддів Лічевецького І.О., Шурка О.І.,
при секретарі Сесемко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень,-
в с т а н о в и в:
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 листопада 2009 року позовні вимоги Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків № 0000574310/3 та 0000064310/3 від 16 червня 2009 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт вважає, що судом при прийнятті оскаржуваної постанови порушені норми матеріального права, а саме пп.4.2.12 п.4.2 ст.4, п.7.3 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.9.5.1 п.9.5 ст.9, а також абз.«а»п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків здійснено виїзну планову документальну перевірку Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»(на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ПАТ «Укрсоцбанк») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2005 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складено акт № 565/43-10/00039019 від 22 жовтня 2008 року та винесені податкові повідомлення-рішення від 16 червня 2009 року № 0000574310/3 та 0000064310/3, яким позивачу визначено податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку з найманих працівників, відповідно, в сумі 57 242,88 грн. та 19,44 грн.
Аналіз акту перевірки, що став підставою для винесення оскаржуваних повідомлень-рішень дає змогу дійти висновку, що, на думку податкового органу, позивачем порушено пп.4.2.12 п. 4.2 ст.4, п.7.3 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.9.5.1 п.9.5 ст.9, абз.«а» п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме податковим агентом (позивачем) з отриманих переможцями в результаті розіграшу призів під час проведення рекламних акцій нараховано та утримано податок з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», 15% від об'єкта оподаткування.
Водночас, п.7.3 ст.7 вищенаведеного Закону визначено, що ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз, що мало місце, як вважає відповідач, під час проведення позивачем акцій.
Судом першої інстанції на підставі матеріалів справи зроблений обґрунтований висновок, що з 01 липня 2005 року по 01 липня 2008 року позивачем були проведені рекламні акції, протягом яких позивачем дарувались подарунки з метою розширення клієнтської бази шляхом залучення фізичних осіб.
Матеріалами справи також підтверджується та перевіркою встановлено, що за результатами розіграшу подарунків позивачем нараховано та утримано податку з доходів фізичних осіб у березні 2007 року, вересні 2007 року, листопаді 2007 року, лютому 2008 року та в квітні 2008 року всього на суму 19074,48 грн.
Відповідно до п.1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених пп.4.2.16 п.4.2 ст.4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Згідно з пп.«и»п.1.3 ст.1 цього ж Закону дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної); благодійної допомоги, подарунків.
Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону (пп.8.1.1 п.8.1 ст.8).
Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті (п.7.1 ст.7 Закону).
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є, зокрема, для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент (пп.«а»п.17.2 ст.17 Закону).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було утримано та сплачено податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15% від суми подарунків за проведеними у перевірений період акціями, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.
Необґрунтованими є доводи відповідача про те, що позивач повинен був застосовувати ставку в 30% (подвійний розмір ставки) від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш та приз за правилами, визначеними у п.7.3 ст.7 Закону.
У відповідності до п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів-фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у пп.9.11.3 п.9.11 ст.9 цього Закону.
Водночас, обставини справи свідчать про те, що АКБ «Укрсоцбанк»за період з 01 липня 2005 року по 01 липня 2008 року були проведені рекламні акції, протягом яких Банком дарувались подарунки, а не розігрувались призи або виграші, як про це стверджує відповідач.
Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні надано вірне тлумачення термінів «призи»та «подарунки», як такі, що є відмінними, як за фактичною, так і за правовою природою. В свою чергу, правильне визначення природи правовідносин між банком та його клієнтами, що отримують від банку гроші (путівки, тощо) впливає на порядок оподаткування таких операцій.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду, що при наданні подарунків під час проведення рекламних акцій Банк правомірно застосовував до оподаткування доходів фізичних осіб власників подарунків ставку оподаткування в розмірі 15% на підставі ст.14 та п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відтак, норми п.п.9.5, 7.3 Закону, на порушення яких вказує податковий орган, регулює виключно порядок оподаткування призів та виграшів під час проведення лотерей, розіграшів, азартних ігор, а тому не можуть застосовуватись з метою оподаткування подарунків, що дарував позивач фізичним особам під час проведення рекламних акцій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 16 червня 2009 року № 0000574310/3 та № 0000064310/3 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем вірно проводилось оподаткування доходів фізичних осіб-власників подарунків у відповідності до вимог чинного законодавства.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції також вірно врахував і ту обставину, що податковим органом в оспорюваних податкових повідомленнях-рішеннях спірний платіж визначено податком з найманих працівників, тоді як у акті перевірки встановлено порушення, що, на думку податкового органу, призвели до заниження податку з доходів фізичних осіб –одержувачів подарунків, які не є найманими особами в розумінні п.18 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в зв’язку з чим оспорювані податкові повідомлення-рішення не узгоджуються не тільки з вимогами Закону, але й з висновками акту перевірки.
На підставі вищевикладеного приймаючи до уваги, що судом першої інстанцій правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06 листопада 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 06 грудня 2010 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді І.О.Лічевецький
О.І.Шурко