КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2766/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.
Суддя-доповідач: Швед Е. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"02" грудня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Шведа Е.Ю., суддів Бабенка К.А. та Мельничука В.П., при секретарі Авдошині М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий санаторій «Подільський Артек»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий санаторій «Подільський Артек» до Тростянецької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000102355/0 та № 0002481755/0 від 15.06.2010, –
В С Т А Н О В И Л А :
ТОВ «ДС «Подільський Артек»звернулось до суду з позовом до Тростянецької ОДПІ, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило:
- визнати неправомірними дії Тростянецької ОДПІ в частині здійснення планової виїзної перевірки ТОВ «ДС «Подільський Артек»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства;
- визнати протиправними скасувати рішення Тростянецької ОДПІ № 0000102355/0 від 15 червня 2010 року та № 0002481755/0 від 15 червня 2010 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
На адресу Київського апеляційного адміністративного суду 01 грудня 2010 року від відповідача надійшло заперечення на апеляцій скаргу позивача, вх. № 32634, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції –без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що податковим обґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення, з тих підстав, що позивачем порушено порядок ведення податкового обліку та не надано належних доказів звільнення позивача, як податкового агента, від утримання та, як наслідок, сплати податку з доходів фізичних осіб, за що податковим органом правомірно нараховані штрафні санкції.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень № 107 від 30.04.2010 р. та № 142 від 19.05.2010 р., виданих Тростянецькою ОДПІ, посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ТОВ ДС «Подільський Артек», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року.
За результатами вказаної перевірки складено Акт від 07.06.2010 р. № 213/23-20082951 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий санаторій «Подільський Артек»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.12.2009 р.», яким встановлено порушення позивачем вимог:
- п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 та п.п. 5.2.5 п. 5.2, п.п. 5.3.2 п. 5.3, п.п. 5.6.1 п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 і п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток, в періоді, що перевірявся на загальну суму 604808,00 грн. та завищено податок на прибуток на загальну суму 700678,00 грн.;
- ст. 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. а) п. 19.2 ст. 19 та п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в період, який підлягав перевірці, на загальну суму 12621,32 грн.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0002481755/0 від 15.06.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання на загальну суму 37863,96 грн., зокрема: за основним платежем 12621,32 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 25242,64 грн.;
- № 0000102355/0 від 15.06.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання на загальну суму 343839,0 грн., зокрема: за основним платежем 52592,0 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями - 291247,0 гривень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій Тростянецької ОДПІ в частині здійснення планової виїзної перевірки ТОВ «ДС «Подільський Артек»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що не заперечує апелянт в своїй апеляційній скарзі, в зв’язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для перегляду оскаржуваної постанови суду першої інстанції в цій частині.
Щодо прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення №0002481755/0 від 15.06.2010 р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про його законність з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проводив закупку товарно-матеріальних цінностей (продукти харчування) та розрахунки за них з фізичними особами.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, ТОВ «ДС «Подільський Артек»є податковим агентом зі сплати податку з доходів фізичних осіб, який нараховується, утримується та сплачується від імені та за рахунок фізичних осіб, у яких позивач проводив закупку товарно-матеріальних цінностей (продукти харчування) в силу положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
У відповідності до п. а) ч. 1 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», податок обчислюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян.
Згідно з п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Відповідно до п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 2 вказаного закону, у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.
З урахуванням положень п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено розмір штрафу за несплату податку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0002481755/0 від 15.06.2010 р.
При цьому колегія суддів вважає, вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач не довів правомірність звільнення його від обов’язків податкового агента, у відповідності до положень п.п. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»з огляду на те, що позивачем порушено вимоги вказаної статті.
Так, згідно з положеннями вказаної статті, отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку.
Форма довідки, термін дії, порядок її видачі та застосування розробляються центральним податковим органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Тобто, для звільнення податкового агента від обов’язку нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб, необхідною умовою є наявність у податкового агента довідки, наданої фізичною особою, якою посвідчується право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено перевіркою, вищевказані довідки не було прийнято до уваги податковим органом, з огляду на те, що були оформлені з порушенням вимог Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. № 1063 та містили недостовірні дані або такі довідки взагалі були відсутні.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковий орган обґрунтовано встановив порушення позивачем, як податковим агентом, порядку нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб, у зв’язку з чим правомірно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002481755/0 від 15.06.2010 р., яким визначив суму податкового зобов’язання та нарахував штрафні санкції.
Щодо прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення №0000102355/0 від 15.06.2010 р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про його законність з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів перевірки, позивачем в результаті ряду порушень вимог ст.ст. 4 та 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо правил віднесення до валових витрат та валового доходу відповідних сум, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток загальну суму 604808,00 грн., та завищення податку на прибуток на загальну суму 700678,00 грн. по періодах.
Як вірно зазначає позивач, завищення чи заниження податкового зобов’язання у певних податкових періодах свідчить про порушення платником податків правил ведення податкового та бухгалтерського обліку.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується штрафними санкціями, нарахованими оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та не заперечує проти наявності зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем.
Колегія суддів зазначає, що п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
А згідно з п.п. б) п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 вказаного Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Як видно зі змісту п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», нарахування штрафних санкцій здійснюється за кожний з податкових періодів, встановлених для такого податку.
При цьому, згідно з положеннями, п. 6.1.3 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 р. № 110, якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.
Для дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій:
1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;
2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції;
3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.
За таких обставин, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо того, шо розмір штрафних санкцій не може бути більшим від 50 % суми податкового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000102355/0 від 15.06.2010 р., яким визначено суму податкового зобов’язання та нараховано штрафні санкції.
З урахування викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, в зв’язку з чим не вбачається підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв’язку з чим підстав для скасування постанову суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий санаторій «Подільський Артек»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2010 року –залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Е.Ю. Швед
Суддя: К.А. Бабенко
Суддя: В.П. Мельничук