Судове рішення #13010197

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "27" грудня 2010 р.                                                    Справа № 2а-4051/10/0970

 м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Кишинського М.І.

          при секретарі  Дякун М.М.

          за участю представників сторін:

  від позивача: Шкіра Н.І.

  від відповідача: Ласійчук О.П.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом: Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Карпати"      

          до відповідача:  Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську  

          про визнання нечинними та скасування рішень № 3924 від 14.09.10р., №4109 від 24.09.10р., №4912 від 11.11.10р. та вимоги про сплату боргу від 04.10.10 №ю-1468 та  від 04.11.10р.№ю-1468/1,-

                                                              ВСТАНОВИВ:

          

17.11.2010 року державне підприємство "Виробниче об'єднання "Карпати" (надалі –позивач) звернулося в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську  (надалі –відповідач) про визнання нечинними та скасування рішень № 3924 від 14.09.10р., №4109 від 24.09.10р., №4912 від 11.11.10р. та вимоги про сплату боргу від 04.10.10 №Ю-1468 та  від 04.11.10р.№Ю-1468/1.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 14.09.2010  року відповідачем винесено рішення №3924 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до ДП «Виробниче об’єднання Карпати» за період з 20.10.2009 року по 09.09.2010 року, 24.09.2010 року відповідачем винесено рішення №4109  про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до ДП «Виробниче об’єднання Карпати» за період з 20.08.2010 року по 22.09.2010 року, 11.11.2010 року  відповідачем винесено рішення №4912 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до ДП «Виробниче об’єднання Карпати» за період з 20.08.2010 року по 16.09.2010 року, а також 04.10.2010 року відповідачем надіслано ДП «Виробниче об’єднання Карпати» вимоги про сплату боргу, а саме Ю-1468 та Ю-1468/1. Дані вимоги видані на підставі особових рахунків платника зі сплати страхових внесків на суми 40934,03 грн. та 126192,07грн. Вважає, що дані рішення та вимоги є незаконними, винесенні з порушенням чинного законодавства, охоплюють однакові періоди та підлягають скасуванню. Крім того зазначив, що відповідач в порушення чинного законодавства не обґрунтував розрахунок застосованих штрафних санкцій та нарахованої пені, а також не зазначив прострочення якого саме платежу було здійснено позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві підтримала, суду пояснила, що ДП «Виробниче об’єднання Карпати» виконанні № 3924 від 14.09.2010 року та №4109 від 24.09.2010 року та проведено оплату по вимогах від 04.11.2010 року №Ю-1468 та №Ю-1468/1. При цьому визнала, що відповідачем відізвано з виконання рішення №4912 від 11.11.2010 року, яким проводилися нарахування по одному і тому ж самому періоду. За таких обставин, вважає, що спір між сторонами вичерпаний але повноважень на відмову від позову не має, а тому покладається на рішення суду.  

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що на момент подачі позовної заяви вимоги про сплату боргу від 04.11.2010 року № Ю-1468 та Ю-1468/1 погашенні позивачем в повному об’ємі. Зазначив, що у позивача на даний момент заборгованості по сплаті страхових внесків не має. Також зазначив, що рішення №4912 від 11.11.2010 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано–Франківську скасовано, про що  повідомлялося позивача згідно листа від 20.12.2010 року №4460/04. Таким чином спір в частині проведення нарахувань штрафних санкцій за один і той самий період між сторонами відсутній, а оспорюванні позивачем рішення та вимоги про сплату боргу виконанні. Що стосується проведення взаємозвірки, про що заявила в судовому засіданні представник позивача, то вона може бути проведена в будь–який час, зокрема по закінченню фінансового року.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що позивач по справі 13.09.1993 року зареєстрований виконавчим комітетом Івано–Франківської міської ради, включений в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України та являється платником страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти  підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи–суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно частини 3 статті 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі–Закон) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 даного Закону страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 6 статті 20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 2 статті 20 даного Закону передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно пункту 2 частини 9 статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або  несвоєчасну  сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому  числі  донарахованих  страхувальниками  або  територіальними органами  Пенсійного  фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків  своєчасно  не сплачених сум. Одночасно на  суми  своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових  санкцій  нараховується  пеня  в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів,  розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною 3 статті 106 Закону передбачено, що територіальні  органи  Пенсійного  фонду за формою і  у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи та доведених в судовому засіданні обставин, оспорювані позивачем рішення та вимоги про сплату недоїмки винесені відповідачем правомірно, а тому підстав для визнання їх нечинними не має. За таких обставин в задоволенні позову позивачу слід відмовити.

Враховуючи наведене, суд вважає, що спір між сторонами відсутній, а в задоволенні позову слід відмовити.  

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                                   ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.



          

          Суддя:                                                                                                       Кишинський М.І.

          



          Постанова складена в повному обсязі 29.12.2010 року.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація