ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" вересня 2006 р. Справа № 15/234-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства Компанія "Дніпро"
до В-1-Херсонської міської Ради
В-2-Херсонського міського управління земельних ресурсів
про визнання права землекористування
за участю представників сторін:
від позивача: Мітрофанова Т.К. - ю/к, дор. № 1-9/154 від 17.08.06р.
від відповідача-1- Копилова А.С. - гол. спец. юр. відділу, дор. № 09-56-21 від 19.06.06р.
від відповідача-2- Момот Г.І. - начальник, посвідчення № 72
Засідання проводилось з перервою від 05.09.06р. до 14.09.06р. на підставі ст.153 КАСУ.
Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд визнати за відкритим акціонерним товариством «Компанія «Дніпро»право постійного користування земельною ділянкою № 1 площею 114707 кв.м, наданої під розміщення виробничої бази за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 66, згідно із доданим планом зовнішніх меж землекористування Державного підприємства заводу «Кулон» та зобов'язати Херсонську міську раду в особі міського голови та Херсонський земельно-кадастровий центр видати відкритому акціонерному товариству «Компанія «Дніпро»Державний акт встановленого зразка на право постійного користування вище зазначеною земельною ділянкою.
Заявою від 16.08.06р. позивач уточнив позовні вимоги, оскільки у позовній заяві ним було здійснено помилку при викладенні вимоги щодо видачі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою № 1 стосовно однієї із осіб, відносно яких цю вимогу заявлено.
Керуючись ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, ВАТ «Компанія «Дніпро»уточнює позовну вимогу, викладену за № 2 у позовній заяві та просить суд зобов'язати Херсонську міську раду в особі міського голови та Херсонське міське управління земельних ресурсів видати відкритому акціонерному товариству «Компанія «Дніпро» Державний акт встановленого зразка на право постійного користування земельною ділянкою № 1 площею 114707 кв. м, наданої під розміщення виробничої бази за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 66 згідно із доданим планом зовнішніх меж землекористування Державного підприємства заводу «Кулон».
Перший відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що у позивача відсутнє право вимагати оформлення користування земельною ділянкою на праві постійного користування, оскільки до набрання чинності Земельним Кодексом від 25 жовтня 2001 року у нього було відсутнє таке право.
Другий відповідач проти позову заперечує, оскільки він не є учасником цих правовідносин, а лише виконує технічне оформлення документації на право землекористування. Державні акти на право землекористування на підставі рішень Херсонської міської ради видаються Центром земельного кадастру.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, -
в с т а н о в и в:
Відкрите акціонерне товариство «Компанія «Дніпро»- засноване відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області від 27.12.1995 р. № 1150 шляхом перетворення державного підприємства заводу «Кулон»у відкрите акціонерне товариство згідно з Указом Президента України від 26.11.1994 р. № 699/94 «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів». Згідно з п.2.3 Статуту ВАТ «Компанія «Дніпро»є правонаступником Державного підприємства заводу «Кулон»концерну «Дніпро» по майну та майнових правах і обов'язках. Майно цілісного майнового комплексу Державного підприємства заводу "Кулон», об'єкти нерухомого майна, які розташовані по вул. Робоча, 66 у м. Херсоні тощо, передано регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області у статутний фонд ВАТ «Компанія «Дніпро», про що складено акт прийому-передачі державного майна від 29.12.1995 року № 85, тобто останнє є його власником, що також підтверджується одержаним позивачем Свідоцтвом про право власності від 26 жовтня 2005 року № 796845.
Земельна ділянка, на якій був розташований завод «Кулон»концерну «Дніпро» була відведена під промислову забудову (землі промисловості) за рішенням Херсонського міськвиконкому від 13.09.58р. № 986, від 13.07.60р.
№ 1030, від 16.11.60р., № 1732, від 12.08.65р. № 622, від 29.11.65р. № 856, від 03.01.69р. № 10 та іншими, відповідно до норм чинного на той час Земельного кодексу УРСР.
Позивач звернувся до першого відповідача з вимогою оформити йому право постійного землекористування, оскільки вважає, що відповідно до ст. 30 ЗК УРСР, чинного на момент перетворення ДП завод «Кулон» у відкрите акціонерне товариство «Компанія «Дніпро», у зв'язку з переходом права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення; при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.
За таких умов, оскільки при перетворенні державного підприємства заводу «Кулон» у відкрите акціонерне товариство здійснене універсальне правонаступництво, не відбулось зміни цільового призначення земельної ділянки № 1, наданої під виробничу базу заводу, право постійного користування нею у розмірі 114707 кв. м перейшло до ВАТ "Компанія «Дніпро». Згідно з положеннями абзацу 4 статті 30 ЗК УРСР внаслідок цієї обставини у Херсонської міської ради виникло зобов'язання щодо посвідчення в порядку ст. 23 Кодексу переходу права постійного користування земельною ділянкою до набувача об'єктів нерухомого майна, які на ній розташовані.
Розглядаючи це питання господарський суд виходить із того, що відповідно до норм ст.92 ЗК України, чинного на день звернення позивача з позовом, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства та організації, що належать до державної та комунальної власності. Позивач не є таким підприємством. Посилання позивача на те, що відповідно до рішення Конституційного суду України по справі №1-17/2005 від 22.09.05р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.6 розділу Х "Перехідних положень Земельного кодексу України" щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення: та п.6 постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18.12.90р. №563-Х11 з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами та організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою", оскільки матеріали справи не відповідають цим положенням рішення Конституційного суду. Для того, щоб позивач мав право вимагати визнання за ним права постійного землекористування, він повинен довести, що у підприємств, правонаступником яких він є, було право постійного землекористування, тобто він повинен довести, що завод "Кулон" оформив це право відповідно до норм чинного на той час земельного кодексу УРСР. Відповідно до ст.20 Земельного кодексу Української РСР "Відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік" право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі." Таким чином, для підтвердження права постійного землекористування заводом "Кулон", та, відповідно, переходу до нього такого права, позивач зобов'язаний надати господарському суду державний акт на право землекористування, виданий заводу "Кулон" відповідно до ст.21 Земельного кодексу УРСР, якою передбачено, що видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів. Той факт, що спірна земельна ділянка виділена заводу "Кулон" на підставі рішень виконкому Херсонської міської ради свідчить лише про те, що відповідно до ст.16 Земельного кодексу УРСР здійснено відведення земельних ділянок провадиться на підставі рішення міської, Ради народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. Порядок оформлення землекористування та статус землекористувача визначався у той час ст.20, 21 Земельного кодексу УРСР. Оскільки у заводу "Кулон" не було видано акт на право постійного землекористування, то відповідно у позивача відсутнє право вимоги визнати за ним право постійного землекористування. Відсутність такого права у заводу "Кулон" підтверджується тим, що ВАТ "Компанія "Дніпро" розробляло технічну документацію для оформлення за ним права постійного землекористування, та для встановлення меж землекористування ДП "Кулон", що було правонаступником заводу "Кулон", такі межі не були встановлені в натурі єдиним документом, як це передбачено Земельним Кодексом УРСР.
Оскільки у позивача відсутнє право постійного землекористування, то відповідно у нього відсутнє право вимоги видати йому державний акт на право постійного землекористування.
До того ж, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №449 від 02.04.02р. державні акти на право постійного землекористування видаються структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України, тобто в цій частині позов заявлений до неналежних відповідачів.
За таких умов підстав для задоволення позову не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 157, 160, 161, 162 КАС України, суд
постановив:
1.В задоволені позову відмовити.
2.Постанову надіслати сторонам по справі.
Постанова набирає законної сили з 25.09.06.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя З.В. Клепай
Повний текст
постанови оголошено 14.09.06р.