Справа № 2-а-152/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 грудня 2010 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Пономаренко І.П.
при секретарі Некрасовій А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області про поновлення строку, визнання дій протиправними, зобов’язання нарахування та проведення виплат підвищення до пенсії дітям війни, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач 24.09.2010 року звернувся до суду з позовом до УПФУ у м. Тернівка Дніпропетровської обл. Свою позовну вимогу мотивує тим, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року є дитиною війни та має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак відповідач в порушення зазначених вимог Закону проводив нарахування та виплату позивачеві, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Просить поновити строк звернення до суду, визнати неправомірними дії відповідача по відмові в нарахуванні та виплаті йому підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 року по грудень 24.09.2010 року в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, та зобов»язати відповідача здійснювати зазначені виплати на майбутнє починаючи з 01 січня 2011 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, в якій він позовні вимоги не визнає та просить розглянути справу за його відсутності у порядку письмового провадження, а також надав до суду письмове заперечення, в якому зазначив, що дійсно згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни повинна виплачуватися надбавка до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, але у зазначеному Законі не визначено величини мінімальної пенсії за віком. Визначення терміну мінімальний розмір пенсії за віком надано лише в ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але цей термін застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, які призначені тільки за цим Законом. 28.05.2008 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 530, якою було визначено розміри щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується «дітям війни» у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. За таких обставин вважав, що УПФУ в м.Тернівка діяло у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством.
У зв»язку з чим, згідно вимог ст.ст.41, 122 ч.4 КАС України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується копією паспорту та копією пенсіонного посвідчення (а.с.10-11), у зв`язку з чим він перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області, як дитина війни, та отримує щомісячну надбавку дітям війни. Розмір надбавки, яку отримав позивач, складає: з 01 січня 2010 року по теперішній час - 49,80 грн., що підтверджується листом УПФУ № Б-82/05-12 від 01.09.2010 року та письмовим запереченням.
Відповідно до абз.1, 2 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років; державна соціальна гарантія — встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 р., яка набрала чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 викладено у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Зазначена редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набрала чинності 01.01.2008 року.
Однак, рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі N 1-28/2008 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. ст. 69, 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ст. 52 ЗУ «Про Державний бюджет на 2010 рік», розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р., мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Судом не можуть бути прийняті до уваги заперечення відповідача стосовно того, що доплата до пенсії позивачу в 2010 році була проведена в розмірі, встановленому чинним законодавством, а саме згідно Постанови КМУ №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року, а також щодо неможливості застосування визначення мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року з огляду на положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з наступних підстав.
Дійсно п.8 Постанови КМУ № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року встановлено, що дітям війни проводиться підвищення у таких розмірах: з 01 січня 47,00 грн.; з 1 квітня 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 грн., з 1 жовтня – 49,80 грн. Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Але виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору при розрахунку державної та додаткової пенсії застосуванню підлягають положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов`язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Ухвалою судді Тернівського міського суду від 29.12.2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 до УПФУ в м.Тернівка про поновлення строку, визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахування та проведення виплат підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з 09.07.2007 року до 23.03.2010 року – залишено без розгляду.
З урахуванням наведеного, вимог ч.2 ст.11 КАС України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі заявлених позовних вимог, у тому числі в частині стягнення судового збору, сплаченого позивачем, позов задовольнити частково та визнати противоправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 24 березня по 29 грудня 2010 року, а також зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 24 березня по 29 грудня 2010 року з урахуванням положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених коштів.
Відповідно до ст.94 КАС України суд також вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача понесені по справі судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 22, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», п.41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст.52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», ст.ст.2, 6-11, 71, 94, 122 ч.3, 158-160 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області про поновлення строку, визнання дій протиправними, зобов’язання нарахування та проведення виплат недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Визнати противоправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 24 березня по 29 грудня 2010 року.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м.Тернівка Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 24 березня по 29 грудня 2010 року з урахуванням положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених в зазначений період коштів.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Тернівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий: