АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-12037-2010 рік                 Головуючий по 1-й інстанції :                                                                                                                                                                                                      Тімошенко Н.В.

                                 Суддя-доповідач: Макарчук М.А.

УХВАЛА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    2010 року грудня місяця 16 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                     Макарчука М.А.

Суддів:                           Пилипчук Л.І..., Дряниці Ю.В.

при секретарі                     Ткаченко Т.І.

з участю :  

позивача

представника позивача                                

відповідача

представника відповідача                                                                      

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_3

 на рішення Октябрського  районного суду м. Полтави від 29 липня 2010 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення  шкоди заподіяної злочином.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача апеляційного суду Макарчука М.А.,-

ВСТАНОВИЛА:

    У лютому 2001 року позивачка звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача  5663,59 грн. матеріальної шкоди і 25 000 грн. моральної шкоди заподіяної злочинними діями  відповідача.

Рішенням Октябрського  районного суду м. Полтави від 29 липня 2010 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 5663,59 грн. та моральну шкоду в сумі 15000,00 грн., всього - 20663,59 грн..

    Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 17,00 грн. за вимогами про відшкодування моральної шкоди, 56,63 грн. за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього - 193,63 грн..

    В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та на неправильну правову оцінку доказів у справі.

    Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

    Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий суд виходив із загального строку позовної давності у три роки, встановленою ст.257 ЦК України і початок перебігу цього строку визначав з дати постановлення вироку апеляційного суду Полтавської області відносно відповідача - від 18 жовтня 2005 року. При цьому місцевим судом не встановлено жодного факту з приводу предмету судового спору.

    Висновок місцевого суду про закінчення строку позовної давності не відповідає фактичним обставинам справи а постановлене рішення є незаконним і підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.

    Відповідно до ст.1166ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Місцевим судом вставноено і фактично не заперечується в апеляційній скарзі, що 6 грудня 2008 року відповідач умисно заподіяв позивачці середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у виді закритого крайового через суглобового перелому гребінця суглобового відростку правої ліктьової кістки без зміщення фрагментів; наносячи удари ногами та кулаками по потерпілій, спричинив їй закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я; крововиливи, саден шкіри верхніх та нижніх кінцівок, лівої сідниці, які в сукупності та кожне окремо є легким тілесним ушкодженням.

    Постановою Октябрського райсуду м. Полтави від 29.01.2010 року ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності відповідно до ЗУ «Про амністію», суд кваліфікував його дії за ст.122 ч.І КК України, оскільки він умисно спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження.

    Місцевим судом також встановлено, що вчиненим злочином позивачці заподіяна матеріальна шкода в розмірі  5663,59 грн.

    У зв’язку із вчиненим злочином та отриманими тілесними ушкодженнями позивачка перенесла  моральні страждання і визначив в розумних межах розмір моральної шкоди

    Вcтановлені місцевим судом обставини і висновок суду підтверджені наданими позивачем доказам, яким місцевий суд дав правильну правову оцінку. При цьому місцевий суд обґрунтовано врахував і те що насильство до позивачки вчинено відповідачем у сімї.

    Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду і ґрунтуються на замовченні факту вчинення відповідачем злочину відносно позивачки.

    Безпідставини  є посилання відповідача на неправильну правову оцінку доказів у справі.

Інші доводи також не спростовують висновків місцевого суду так як ці доводи ґрунтуються на його власному неправильному тлумаченні відповідачем норм процесуального права та процесуальних дій суду при розгляді справи.

Рішення місцевого суду  постановлене з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 303, 304,308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УЗВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Октябрського  районного суду м. Полтави від 29 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ .

Судді  -