АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-14511-2010 р. Головуючий по 1-й інстанції
Халявка В.І.
Суддя-доповідач: Макарчук М.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця 21 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Макарчука М.А.
Суддів: Дряниці Ю.В., Прядкіної О.В.
при секретарі Ткаченко Т.І.
з участю :
позивача (заявника)
представника позивача (заявника)
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на додаткове рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 8 листопада 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та про визначення порядку користування жилим приміщенням ( будинком),
Судова колегія ,заслухавши доповідь судді доповідача апеляційного суду Макарчука М.А.,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2009 року позивачка звернувся до місцевого суду з позовом до відповідача про поділ будинковолодіння та іншого майна, набутого ними у шлюбі.
У травні 2010 року змінила позовні вимоги і остаточно просила визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1, про встановлення порядку користування будинком, про поділ іншого спільного майна, про стягнення моральної шкоди, заподіяної порушенням її права на користування будинком і усунення перешкод в його користуванні.
Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2010 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на: газову плиту виробництва 2008 року вартістю 2399 грн.; витяжку кухонну виробництва 2009 року вартістю 500 грн.; шафу для одягу виробництва 2007 року за 350 грн.; стіл шкільний 2007 року виробництва за 500 грн.; крісло виробництва 2007 року за 200 грн., а всього майна на 3949 гривень.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на: кухонний гарнітур 2008 року випуску вартістю 2020 грн.; мийку 2009 року виробництва за 350 грн.; змішувач води (кран водяний ) 2009 року виробництва за 150 грн.; комп’ютер 2004 року виробництва за 400 грн.., а всього на 2920 грн.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 Полтавської області.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на іншу 1/2 частину цього ж жилого будинку.
Визначено порядок користування жилим будинком, що знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_3 і ОСОБА_5 :
Нежилі приміщення кухню II площею 19,7 кв.м., коридор 1-1 площею 10,5 кв.м., ванну кімнату площею 4,6 м.кв., коридор 1-6 площею 5,9 м.кв., сарай «б», погріб «б», сарай «В», вбиральню «Г», сарай «Д», колодязь № 1, огорожу будинку №2,3 залишено у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_5.
Виділено в користування ОСОБА_5 жилі приміщення 1-5 площею 8,9 м.кв. та 1-3 площею 9,0 м.кв..
ОСОБА_3 виділити в користування жиле приміщення 1-4 площею 24,2 м.кв..
В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5, 1197 грн. судових витрат.
Додатковим рішення цього ж суду від 8 листопада 2010 року зобов’язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_5 в користуванні жилим будинком та надвірними будівлями по АДРЕСА_1 Полтавської області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати додаткове рішення місцевого суду посилаючись на невідповідність резолютивної частині додаткового рішення обставинам та висновкам, зроблених у рішення суду від 16 серпня 2010 року.
Рішення місцевого суду від 16 серпня 2010 року сторонами не оскаржувалося і набуло чинності.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до10ч.3, 60ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно ст. 213 цього ж Кодексу рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 16 серпня 2010 року, яке набуло чинності, встановлено, що позивачка з власної ініціативи, без примусу з боку бувшого чоловіка переїхала проживати до своєї матері, що вона після цього не вчиняла будь-яких дій, що свідчили б про її намір переїхати знову жити в спільний будинок.
Встановивши ці обставини місцевий суд зробив висновок про те, що відповідач не перешкоджав позивачці проживати у будинку і відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди із визначених у позові підстав.
При постановленні додаткового рішення місцевий суд не врахував встановлені ним же обставини і постановив додаткове рішення, яке суперечить встановленим фактам.
Оскільки порушення місцевим судом при постановленні додаткового рішення норм процесуального права потягло ухвалення незаконного додаткового рішення, то апеляційна скарга підлягає задоволенню, додаткове рішення підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову в позові про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням.
Керуючись ст.303,304,309ч.1п.4,313,316 ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Додаткове рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 8 листопада 2010 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні жилим будинком та надвірними будівлями по АДРЕСА_1 Полтавської області відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді :